«Перш ніж всиновити дитину, потрібно зняти рожеві окуляри»: у Луцьку влаштували різдвяний боулінг для прийомних сімей

Немає нічого кращого, ніж щасливі очі дітей, які випромінюють радість. Саме тому вже традиційно в Луцьку провели особливий різдвяний боулінг-турнір, у якому взяли участь команди дітей, названих батьків, вихователів та представників громадського сектору.

Захід відбувся у середу, 12 січня, за підтримки управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Луцької міської ради та Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» у КРЦ «Адреналін Сіті».

Змагання провели у межах соціального проекту від Луцької міської ради «Різдвяні зустрічі», покликаного згуртувати родини, які взяли на виховання дітей. Зустрічі, під час яких представники міської влади та громадського сектору в неформальній атмосфері проводять час із дітьми, які потребують особливої уваги та підтримки, стали доброю традицією.

Загалом у Луцькій територіальній громаді налічують 7 прийомних сімей, у яких виховують 11 дітей, та один дитячий будинок сімейного типу, в якому виховується четверо дітей. Водночас у стані створення перебувають ще два дитячі будинки сімейного типу, де отримають опіку ще 5 дітей.

«Для допомоги прийомним родинам створено групу взаємопідтримки серед батьків-вихователів. Тому такий захід – це передусім можливість поспілкуватися, обмінятися досвідом та почути слова підтримки», – розповіла начальниця управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Ліна Галан.Перед початком змагань заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк привітала гостей із прийдешніми святами та побажала сім’ям миру та любові.

«Для Луцької міської ради проведення низки заходів у період новорічно-різдвяних свят стало доброю традицією, тому вже не один раз ми зустрічалися з вашими родинами. Різдво – це таке свято, що об’єднує навколо себе багатьох людей. Адже народження малесенького Ісусика ознаменувало нове життя. Народження чи створення нової сім’ї – це радісна подія. Ми пишаємося тим, що у нас в громаді є родини, які мають велике серце, що здатне огорнути та наділити любов’ю діток, які потребують особливої уваги та виховання. У кожного з них своя доля та своя ситуація – так сталося. Але ви проявили великодушність і взяли на себе обов’язок піклуватися про них щодня. Важливим є те, що дітям пощастило і їх виховують у сімейному середовищі. Це модель правильної сім’ї. Сьогоднішня зустріч – це малесенький знак допомоги й відкритості. Нехай ваші діти отримують від вас турботу та опіку, а у відповідь дарують любов, бо ми, дорослі, теж цього потребуємо», – сказала посадовиця.

Натомість голова правління Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Катерина Шкльода побажала присутнім миру в родинах та серцях, щиро зізнаючись, що особисто для неї кожен із названих батьків чи вихователів – героїня та герой.

«Я щороку спостерігаю за вашим зростанням і розвитком. Для мене кожен із вас – це справжній герой і героїня. Ви неймовірно відважні, у вас величезне серце й щира та чиста душа. Я бажаю кожній дитині, яка присутня тут, вирости також великою людиною, аби ви, їхні батьки, могли ними пишатись», – зазначила вона.

Після привітального слова та урочистої частини сформували по три команди з дітей, батьків та людей, які опікуються прийомними сім’ями, тобто працюють в міській раді або є громадськими діячами.

Розпочали змагання із жеребкування та вибору доріжок для гри й капітанів команд.

У коментарі Інформаційному агентству Волинські Новини отець Валентин Марчук, який разом із дружиною Оленою виховує шістьох власних та трьох прийомних дітей, з усмішкою сказав, що багатодітним батькам завжди не вистачає часу на себе, проте дуже важливо намагатися його знаходити. Окрім цього, священник зізнався, що востаннє грав із сім’єю у боулінг два роки тому.

«Знаєте, у багатодітних та ще й названих батьків часу для себе завжди обмаль, проте ми знаходимо його і для спортзалу, для відпочинку, наскільки це можливо. Тому такі сімейні заходи, організовані владою, це передусім приємність, адже ми знаходимо час просто відпочити, насолодитися цим і допомогти одне одному», – каже духівник.

У сім’ї Марчуків оточені щирою любов’ю та батьківським теплом шестеро власних та троє прийомних дітей – 19-річний Костянтин, 18-річний Артем, 18-річна Вікторія, 17-річна Жанна, 16-річний Микола, 10-річна Ліза, 8-річний Володя, 2-річний Іван та чотиримісячний Феодосій. Створюючи прийомну сім’ю, подружжя мало плани взяти під свою опіку одну дитину, але так сталося, що у родину прийшло одразу троє – один хлопчик та двоє дівчаток.

Для того аби все встигати, матінка Олена радить багатодітним батькам делегувати деякі обов’язки старшим діткам.

«Наприклад, помити посуд та допомогти мені на кухні – це до снаги дівчатам. До того ж, їм цього буде не зайве і навчитися. Старші хлопці зазвичай мені допомагають доглядати менших діток», – ділиться секретами жінка.

Натомість отець Валентин зазначив, що завжди каже майбутнім священнослужителям, що для того, аби мати гарну сім’ю, потрібно мати хорошу матінку: «У мене з цим джекпот, адже моя матушка – це опора, на якій тримається лад у сім’ї, бо ж мене часто немає вдома: я або на своїй парафії, або у єпархії, то дружина бере більшість сімейних обов’язків на себе. Зрештою, і я у всьому їй допомагаю. І, звичайно, понад усе – Божа допомога. Над стосунками у родині потрібно працювати систематично, постійно. І я думаю, споглядаючи, як вдосконалюються батьки, навчаються цього й діти».

Подружжя запевняє, що перш ніж всиновити дитину, потрібно дуже добре подумати, тому що це дуже важкий та відповідальний крок для батьків.

«Відразу знімайте рожеві окуляри, що дівчатка будуть в бантиках, а хлопчики – в метеликах. Повірте, найімовірніше, так не буде. Буде важко. І ще одна надважлива порада: не бійтеся зізнатися одне одному в тому, що не готові наразі до всиновлення. Адже один із подружжя може бути готовий до цього кроку вже на сто відсотків, а інший – ні», – радить із власного досвіду парам, які ухвалили рішення стати прийомними батьками, Олена Марчук.

«І ще у парі важливо одне одного любити, ось тоді ця любов може ще на когось поділитися», – додає отець Валентин.

Сергій Шурма разом із дружиною Тетяною до етапу всиновлення йшли довго.

«Ми мріяли про це, потім забули, потім знову мріяли, потім у нас, скажімо, не було належних житлових умов. Та зрештою Бог нас довів до цього моменту і ми наважилися. Тепер маємо трьох біологічних та двох прийомних діток», – розповідає батько сімейства.

Чоловік щиро зізнався, що на досягнутому подружжя зупинятися не збирається.

«Мріємо взяти ще п’ятеро діток, щоб було всього десять. Нині в нас два хлопчики й три дівчинки. Найменшого хлопчика звати Сазон, старшого – Тимофій, а дівчаток – Алевтина, Анастасія і Настя», – усміхається Сергій, пояснюючи, що так спеціально називають дівчаток однаковими іменами, щоб не плутатися.

Натомість мама Тетяна Шурпа каже, що стільком нащадкам їй давати раду зовсім не складно, тому що старші дітки знають дисципліну.

«Коли у нас з’явилася новенька дівчинка, вона спостерігала за нашими дітками – як правильно потрібно помитися, забрати після себе посуд тощо. Дуже важливо навчити одних діток, а потім інші їх наслідують. Іноді потрібно просити прибрати чи помити посуд, іноді наказовим тоном, але вони слухаються, допомагають», – додає Тетяна.

Подружжя каже, що під час всиновлення дитини перш за все потрібно навчитися приймати її такою, якою вона є, зі своїми недоліками, любити, запастися безмежним терпцем, адже і дорослі неідеальні.

По завершенню боулінг-туру учасників нагородили медалями та подарунками. Окрім цього, батьки й вихователі отримали символічні кубки справжньої допомоги, жертовності, великого серця, добра та милосердя.

Після гри у боулінг, нагородження переможців та вручення подарунків зустріч продовжили частуванням та спілкуванням у дружньому колі.

Вікторія СЕМЕНЮК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---