Помер у відпустці: в Луцьку попрощалися з 38-річним воїном Андрієм Губчиком

Сьогодні 14:15
Знову скорботний день для Луцької громади. У храмі Святої Великомучениці Катерини в Луцьку пролунала молитва за мужнім захисником Андрієм Губчиком. Воїн доєднався до лав ЗСУ за мобілізацією. Вірно тримав оборону Батьківщини півтора року. Війна сильно підірвала його здоров’я.

Під час відпустки серце Андрія раптово зупинилися. Тепер йому навіки 38 років, він назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав та любив, ідеться в сюжеті ТРК «Аверс».

«Він добрий, щирий хлопець, який ніколи не відмовить у біді. Коли ти його не попросиш, він завжди прийде на допомогу. Це була направду дуже щира і хороша людина. Дуже шкода, що Бог настільки рано забрав його до себе. Молодий, йому всього 38 років. Він був неодружений, не мав діток. У ранньому віці втратив тата. Нас усіх шокувала звістка про те, що так сталося. Він був військовим, прийшов у відпустку. Зранку зателефонували і сказали, що зупинилося серце. Він ніколи ні на що не скаржився. З вигляду здоровий молодий чоловік», – каже двоюрідна сестра воїна Тетяна.

«Півтора року тому він потрапив в 11-й прикордонний загін. Служив у Дольську, потім проходив навчання у Великих Мостах Львівської області, а згодом був у межах Харківської області, наприклад, Ізюм, Харків. Вони були, як кажуть, на другій лінії, робили бліндажі, виконували інші завдання. Було тяжко. Не раз були голодні, без їжі. Прийшов у відпустку і таке сталося. Мав зі мною зустрітися. Із Харкова був останній дзвінок. Він зателефонував, коли сідав в автобус, і сказав, що ми зустрінемося», – розповідає Петро.

«На сході йому було дуже важко, йому все боліло. Він дуже хотів приїхати додому. Хотів побути біля нас, відпочити. Він не ховався, він пішов і по совісті воював. Я пишаюся ним, горджуся тим, що в мене такий брат. І сподіваюся, що країна таких не забуває», – каже рідна сестра загиблого Альона.
Читати ще: Важка втрата для Луцької громади: стало відомо про загибель Героя Богдана Щербачука

Як пригадує Петро, в дитинстві Андрій був активним хлопчиком, любив жартувати.

«Як став старший, то був душею компанії. Поважав мене. Коли його тато загинув, то вважав мене найкращим знайомим зі старших», – додає Петро.

«Дитинство в нас було веселе. Він постійно за мною ходив хвостиком. Я ображалася на нього, бо він не давав мені гуляти з моїми дівчатами, бо йому завжди хотілося бути поряд зі мною. Я старалася бути з ним поряд, але не завжди виходило», – каже рідна сестра воїна Альона.

Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття родині воїна.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus