Поранений прикордонник з Ратнівщини врятувався під поваленим деревом від атаки дронів, а потім дістався до своїх

36-річний В’ячеслав Ятчук із Ратнівської громади Ковельського району мобілізувався до війська у березні 2025 року й одразу долучився до бойового підрозділу Волинського прикордонного загону. За освітою він вчитель фізкультури, хоча за професією ніколи не працював. Тож отримав позивний Фізрук.

За словами прикордонника, як повідомляє Західне регіональне управління Держприкордонслужби, найкритичніший епізод йому довелося пережити під час заходу на одну із позицій на початку ротації. Тоді В’ячеслав разом з побратимами, які проводили евакуацію важкопоранених, потрапили під ворожий обстріл, під час якого він теж отримав поранення ноги.

«З нашого боку залетів «мавік». Ми гадали, що це наш, але він виявився ворожим і зробив скид на нас», – пригадує військовослужбовець. – «Тоді я отримав осколкове поранення лівого стегна. Згодом наші хлопці під’їхали до нас на НРК і забрали тяжкопоранених та загиблого бійця, а я забіг в посадку й заховався під поваленим стовбуром дерева, де знесилений крововтратою заснув».

Протягом тривалого часу ворожі fpv-дрони хаотично кружляли, намагаючись поцілити у В’ячеслава. То ж йому цілу ніч довелося пробути у тому лісі.

«Мене врятувало те, що була спека і зеленка. Дерева нагрівалися і з дронів мене не було помітно. Водночас не було води, а дуже хотілося пити, тому жував листя. Рація сіла і всі думали, що я загинув, хоча наші мене шукали квадрокоптером, адже дронарі бачили, що я забіг в посадку» – ділиться пережитим прикордонник.

Попри те, що поранення було таке, що два пальці можна було вставити в дірку в нозі, «Фізрук» вирішив не накладати турнікет, і як згодом з'ясувалося – це, по суті, врятувало йому ногу.Під обід наступного дня, коли ворожі дрони перестали атакувати посадку, В’ячеслав вирішив все-таки йти до своїх, здолавши майже кілометр відкритої місцевості.

Воїну вдалося непомітним для ворога дістатися до наших позицій. Після чого йому була надана перша медична допомога, а згодом евакуювали до шпиталю.

Читати ще: Третій рік тримає оборону на Донеччині: історія воїна з Любешева Юрія Куприйчика

Після нетривалого лікування прикордонник повернувся до побратимів на лінію бойового зіткнення. Нині «Фізрук» продовжує службу на українсько-білоруській ділянці держкордону неподалік від рідного села.Зі слів В’ячеслава, він заздалегідь психологічно готував себе до того, що доведеться побувати на війні. І попри всі складнощі, які довелося пережити, найбільше військовослужбовця мотивувало те, що вдавалося рятувати життя побратимів.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---