«Постійно розмовляю з ним. Мені здається, що він мене чує», – вдова Героя з Волині

На цвинтар у Рожищі до могили свого чоловіка, 33-річного захисника України Олега Васевича, часто приїздить дружина Оксана.

Тут запалює свічки та розмовляє із коханим, розповіла Суспільному жінка.

«Свічки палю, щоб постійно був вогонь, тепло. Мені здається, що він мене чує... Постійно прошу, щоб він мені наснився», – каже волинянка.

15 лютого 2024 року минула друга річниця, як молоді люди стали подружжям. Познайомилися на весіллі у друзів, пригадує Оксана, а згодом, у травні 2021 року, Олег освідчився. Каже: чоловік був справедливим та любив чути й казати правду.«Під час першої зустрічі він мені не сподобався, а потім, коли ближче поспілкувалися, то він був і розумний, і ставився до всіх добре. Він був дуже добрий, ніколи не любив обману. Десь я йому щось не скажу, а він мені одразу – тільки не обманюй», – зітхає жінка.

Читати ще: «Я його сильно любила і люблю», – вдова полеглого танкіста з Волині

Олег Васевич був у місцевій теробороні: за кілька днів після початку повномасштабної війни пішов у військо добровольцем. Оксана каже, що спершу була проти такого рішення чоловіка, однак згодом прийняла.«Побачила, що стоїть готовий рюкзак зібраний. І він мені сказав: «Якщо ти мене не пускаєш, я все одно піду». Я потім вирішила, що мені не потрібно з ним сваритися, і весь цей час намагалася його підтримувати», – каже волинянка.

Їздила до чоловіка з гостинцями, хоч просив нічого не привозити та завжди казав, що всім забезпечений. Попри це, дружина збирала й відправляла пакунки.Про військові справи чоловік рідним не розповідав. Служив на посаді водія-електрика відділення зв’язку 118-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.

«Він казав: «Все добре, спокійно». 5 лютого мав вийти з наряду, але, як я вже потім дізналася, в них там був великий обстріл і до них приїхали хлопці поміняти. І вони вирішили з тими, хто мав міняти, залишитися й відбити атаку, а вже тоді їхати», – провадить вдова захисника.Волинянин Олег Васевич загинув 5 лютого 2024 року поблизу села Роботине Запорізької області. Як розповіла Оксана, чоловік поліг внаслідок прильоту ворожого дрона. Воїна посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня. Продовжує захищати територіальну цілісність України зараз його батько.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---