Без телефонів і нудьги: як на Волині пройшло козацьке наметове таборування для дітей. Фото

На Волині завершилися активності в межах літнього козацького наметового таборування «Герць-2026». Табір проводився у кілька заїздів і включав чимало цікавих занять: лазертаг, катання на сапах, стрільбу з лука, канатну дорога, ліплення з глини, настільні ігри та багато іншого. Серед учасників – діти військовослужбовців, загиблих Героїв, безвісти зниклих воїнів та вихованці клубу.

Таборування проводилося на території Музею історії сільського господарства Волині – скансену у Рокинях. Останнім став пʼятий заїзд, який завершився 7 серпня. До проведення табору долучився Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом».

Загалом у козацькому наметовому таборуванні взяли участь близько 320 учасників різних категорій. Кожен заїзд мав у програмі багато активностей та різних корисних занять, розповів керівник клубу козацьких бойових мистецтв «Герць» Роман Ковальчук.«Сьогодні у нас завершується пʼятий, останній заїзд, за цей час потаборувалися близько 130 дітей військовослужбовців, а також близько 70 дітей, які втратили одного з батьків. У таборі брали участь різні категорії: діти з багатодітних родин, ВПО, сироти, а також діти безвісти зниклих воїнів, загиблих Героїв, які мали змогу долучитися до таборування на безоплатній основі. У нас уже склалася систематична співпраця з Фондом Ігоря Палиці «Тільки разом», який завжди підсилює нашу роботу, адже нині діти військовослужбовців потребують особливої уваги.

Наш наметовий національно-патріотичний табір – це місце, де діти потрапляють у незвичне середовище. Тобто десь не так комфортно як вдома, десь тривожно, тому що немає батьків, але є гарні умови на природі, щоб потаборуватися і отримати класні емоції. Дуже багато активностей ми мали: лазертаг, сапи, верхова їзда, мотузковий парк, глемпінг, де розташована бібліотека-читальня, настільні ігри, купання, нічне чатування, квести…» – розповів деталі таборування Роман Ковальчук.Як додав очільник клубу, до проведення різних зустрічей долучалися команда Луцького міського молодіжного центру разом із ветеранами, а також психологи.

Крім розваг, козацьке таборування стало можливістю для дітей стати самостійними та відповідальними, адже саме це закладено в ідеї проведення заходів, зазначає представниця Фонду Світлана Мілінчук.«Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом» підтримав проведення козацького наметового таборування «Герць», адже це простір, де діти не лише відпочивають, а й виховують силу характеру, відповідальність, командний дух і любов до України. Особливо важливо, що серед учасників табору є діти військовослужбовців, вони відпочивають на безоплатній основі. Для них це можливість відновити сили, знайти нових друзів і провести літо в безпечному та підтримуючому середовищі. Ми й надалі підтримуватимемо ініціативи, які допомагають дітям захисників зростати сильними, впевненими та щасливими», – зазначила Світлана Мілінчук.Найголовніше правило табору – дисципліна. На території навіть діяли спеціальні «козацькі гривні», які можна було отримати за виконані завдання, а по завершенню таборування обміняти на подарунки. Чимало учасників беруть участь у заходах не перший рік, проте є й ті, хто долучився вперше і проходить справжнє випробування адаптації.

Про свій досвід розповіла працівниця кухні Дарина, яка ще нещодавно теж була учасницею табору.«Вперше я приїхала на таборування ще у 2019 році, і кожен раз мені тут дуже добре. Спочатку я була учасницею, було важко адаптуватися до таких польових умов, але потім знайшла друзів, було багато розваг. А вже сьогодні я – відповідальна на кухні. Підйом у нас о 7:30, йдемо на зарядку, чистимо зуби, потім сніданок, прибираємо намети, проводиться перевірка. Потому діти розділяються і йдуть на різні активності. Далі обід, тиха година, після відпочинку йдемо на полуденок, а потім знову ділимося на групи і йдемо купатися або на різні локації. Після вечері у нас дискотека або батли різні, і о 22:30 відбій», – розповіла Дарина.Слова дівчини підтверджують і учасники, для яких польові умови та відсутність гаджетів на початках стали неабияким випробуванням. Проте згодом, коли знайшлися друзі та спільні заняття, час пролетів непомітно. Такими думками поділилися юні козачки Мілана, Аня та Христина.«Спочатку нам було нудно, бо ми беремо телефон, аби тільки подзвонити. Усі якось були самі по собі, але вже потім познайомилися і почали разом гратися та спілкуватися. Тут дуже багато активностей – навчилися робити вироби з глини, плавали на сапах, каталися на квадроциклі, лазили на канатній дорозі, ще були денс-батли і шоу талантів. Нам би хотілося ще раз потрапити сюди, бо дні тут дуже насичені. Ну і ще те, що тут ми знайшли нових друзів і тепер будемо дружити», – діляться дівчата.

Соломія – ще одна постійна учасниця таборування. Як зазначила дівчина, тут проводиться дуже багато актовностей, тож часу сумувати немає, хіба що тоді, коли настає час повертатися додому.«Я тут вже восьмий раз і щоразу з великим задоволенням долучаюся та сумую, коли треба повертатися додому. Ми не просто лежимо і відпочиваємо, у нас дуже багато цікавих активностей – лазимо по канатній дорозі, плаваємо, стріляємо з лука, вчимося іншим речам. Ну і водночас ми дорослішаємо – вчимося слідкувати за своїми речами, кожен раз миємо посуд після себе, рано прокидаємося і стаємо самостійними», – ділиться дівчина.

Крім уже згаданих подарунків, які учасники отримали за зароблені впродовж табору «козацькі гроші», кожному випускнику вручили унікальну футболку, як символ пройденого шляху таборування.

Христина КРОТ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---