Про кравців, кушнірів та шевців: хто шив одяг лучанам 400 років тому
Важливою частиною маґдебурзького міста були ремісники (artifex, mechanicus, opifex – лат.), об’єднані цеховим правом. Вони забезпечували містам побутові зручності, майструючи свої вироби-шедеври, брали безпосередню участь у творенні самобутньої міської культури.
Сприятливими для ґенези цехового ремесла у ХVІ столітті були активний розвиток ринку та суспільний поділ праці на сільські й міські заняття. Ці явища призвели до концентрації продукції та боротьби за сфери збуту. Відтак у містах з’явилися корпорації-братства ремісників – цехи.
Маґдебурзьке право Луцьку дарував великий князь литовський Олександр Яґеллончик. Своїм листом-привілеєм від 31 липня 1498 року він перевів лучан із волинського на німецьке (тевтонське) право. Монарх проголосив вольність лучан на будівництво ратуші. Біля неї, за традицією, мали розміститися ремісничі будинки-майстерні.
Робота у кравецькому цеху, початок ХVIстоліття
Ножиці – типове зображення на емблемах (ціхах) кравецьких цехів. Зображення з Вікіпедії
Об’єднаними в єдиний цех кравців та кушнірівзафіксував «Привілей міщанам луцьким цеху кравецького і кушнірського на підтвердження їм деяких вольностей та обрання з-посеред них цехмістра в часі чуми у місті Луцькому» від 1 червня 1564 року. Найімовірніше, спільнота ремісників обидвох професій склалася тут поміж 1552 та 1564 роками.
Олександр Яґеллончик. Художник Ян Матейко, 1890-ті роки
Читати ще: Штрих до історії цехового ремесла у Луцьку ХVII століття
Окрім кравців та кушнірів на цеховому праві під міською юрисдикцією, аналогічну справу мали і ремісники, що жили у князівських, панських та духовних землях, тобто – на юридиках.
Кравець, XV століття, Hausbuch der Mendelschen Zwölfbrüderstiftung, Band 1. Nürnberg 1426–1549. Stadtbibliothek Nürnberg
Кушнір, XVстоліття
Партачами називали позацеховиків. Реміснича братія всіляко намагалася перешкоджати їхній діяльності. Скарги цехмістрів(очільників цехів) та цехової спільноти розглядали монархи, віддаючи накази владцям міста (старості, урядникам маґістрату) регулювати такі суперечки-конфлікти.
Дитячий черевичок з Луцька. Імовірно, ХVІІ століття. Фото з архіву ВКМ
Поряд із кравецько-кушнірською корпорацією у Луцьку діяв цех шевців. У заболоченій частині Стиру було знайдено дитячий капець. Археологи датують це взуття ХVII століттям.
Одяг луцького земського судді Гаврила Бокія. Реконструкція Сергія Шаменкова
Шляхтянка і заможна селянка ХVI століття. Реконструкція Сергія Шаменкова
Реконструкцію одягу мешканців Волині другої половини ХVI століття на основі документальних актових джерел, що їх упорядкувала команда науковців під керівництвом Ірини Ворончук, здійснив художник-реконструктор Сергій Шаменков.
Оксана ШТАНЬКО
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Сприятливими для ґенези цехового ремесла у ХVІ столітті були активний розвиток ринку та суспільний поділ праці на сільські й міські заняття. Ці явища призвели до концентрації продукції та боротьби за сфери збуту. Відтак у містах з’явилися корпорації-братства ремісників – цехи.
Маґдебурзьке право Луцьку дарував великий князь литовський Олександр Яґеллончик. Своїм листом-привілеєм від 31 липня 1498 року він перевів лучан із волинського на німецьке (тевтонське) право. Монарх проголосив вольність лучан на будівництво ратуші. Біля неї, за традицією, мали розміститися ремісничі будинки-майстерні.
Об’єднаними в єдиний цех кравців та кушнірівзафіксував «Привілей міщанам луцьким цеху кравецького і кушнірського на підтвердження їм деяких вольностей та обрання з-посеред них цехмістра в часі чуми у місті Луцькому» від 1 червня 1564 року. Найімовірніше, спільнота ремісників обидвох професій склалася тут поміж 1552 та 1564 роками.
Читати ще: Штрих до історії цехового ремесла у Луцьку ХVII століття
Окрім кравців та кушнірів на цеховому праві під міською юрисдикцією, аналогічну справу мали і ремісники, що жили у князівських, панських та духовних землях, тобто – на юридиках.
Партачами називали позацеховиків. Реміснича братія всіляко намагалася перешкоджати їхній діяльності. Скарги цехмістрів(очільників цехів) та цехової спільноти розглядали монархи, віддаючи накази владцям міста (старості, урядникам маґістрату) регулювати такі суперечки-конфлікти.
Поряд із кравецько-кушнірською корпорацією у Луцьку діяв цех шевців. У заболоченій частині Стиру було знайдено дитячий капець. Археологи датують це взуття ХVII століттям.
Реконструкцію одягу мешканців Волині другої половини ХVI століття на основі документальних актових джерел, що їх упорядкувала команда науковців під керівництвом Ірини Ворончук, здійснив художник-реконструктор Сергій Шаменков.
Оксана ШТАНЬКО
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Мюнхені оголосили надзвичайний стан через дефіцит води
Сьогодні 10:32
Сьогодні 10:32
Купували старі запчастини: суд закрив провадження щодо ексначальника Луцького підприємства електротранспорту
Сьогодні 08:11
Сьогодні 08:11
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.