Провалля поблизу Замкової площі в Луцьку: що з'ясували археологи
В обласному центрі Волині археологи завершили дослідження провалля поблизу входу в підземелля Кафедрального собору Петра і Павла та будинку Косачів.
Археологічних складових у проломі не виявили, розповів Суспільному археолог і студент луцького вишу Олександр Васейко.
З його слів, вдалося виявили археологічний шар, який може свідчити про засипку Окольного замку, яка колись тут стояла.
«Це наші припущення такі. Жодної підземної споруди тут не було виявлено. На склепінні стін нічого немає, що могло б свідчити про підземелля», – каже студент.Глибина провалля становила майже три метри, ширина – 2,5 метра. Такий пролом у ґрунті міг утворитися через тривалі дощі, що потрапляли в комунікації, зазначив археолог і студент Богдан Омельчук, який брав участь у дослідженнях. З його слів, шари на об'єкті знімали поступово, аби не провалитися під землю.«Якщо в Луцьку виникають подібні провалля, особливо у старій частині міста, це обов’язково мають досліджувати археологи, щоб зрозуміти, чи це якась важлива археологічна пам'ятка, чи звичайне провалля, як в цьому випадку», – розповів студент.Дослідження провалля археологи завершили, додав Богдан Омельчук, далі – робота за комунальниками, які мають залатати цю ділянку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Археологічних складових у проломі не виявили, розповів Суспільному археолог і студент луцького вишу Олександр Васейко.
З його слів, вдалося виявили археологічний шар, який може свідчити про засипку Окольного замку, яка колись тут стояла.
«Це наші припущення такі. Жодної підземної споруди тут не було виявлено. На склепінні стін нічого немає, що могло б свідчити про підземелля», – каже студент.Глибина провалля становила майже три метри, ширина – 2,5 метра. Такий пролом у ґрунті міг утворитися через тривалі дощі, що потрапляли в комунікації, зазначив археолог і студент Богдан Омельчук, який брав участь у дослідженнях. З його слів, шари на об'єкті знімали поступово, аби не провалитися під землю.«Якщо в Луцьку виникають подібні провалля, особливо у старій частині міста, це обов’язково мають досліджувати археологи, щоб зрозуміти, чи це якась важлива археологічна пам'ятка, чи звичайне провалля, як в цьому випадку», – розповів студент.Дослідження провалля археологи завершили, додав Богдан Омельчук, далі – робота за комунальниками, які мають залатати цю ділянку.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
Зясували
Показати IP
27 Жовтня 2022 10:29
Золота не має
Їх не будують з бетону: в Індії створюють «живі мости»
Сьогодні 00:14
Сьогодні 00:14
23 серпня: свята, події, факти. День Державного Прапора України, було розорено Москву 
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
У луцькій школі відремонтують спортивну залу
22 Серпня 2026 23:49
22 Серпня 2026 23:49
ВАЗ перекинувся на дах: як покарали волинянина, який їхав без прав і зник з місця ДТП
22 Серпня 2026 23:21
22 Серпня 2026 23:21
З 1 вересня школи переходять на нові правила: що зміниться для учнів і батьків
22 Серпня 2026 22:52
22 Серпня 2026 22:52
Під бізнес: у селі поблизу Луцька продають комунальну землю
22 Серпня 2026 22:23
22 Серпня 2026 22:23
У Луцьку для ветеранів війни організували безплатну фотосесію до Дня Незалежності
22 Серпня 2026 21:55
22 Серпня 2026 21:55
Життя після служби, відновлення і підтримка: у Луцьку відбувся форум для ветеранів, військових та їхніх родин
22 Серпня 2026 21:27
22 Серпня 2026 21:27
Путін цинічно виправдав руйнівні удари по Україні та заявив про їхню «ефективність»
22 Серпня 2026 20:59
22 Серпня 2026 20:59
У Луцьку відремонтують дах одного з дитсадків
22 Серпня 2026 20:32
22 Серпня 2026 20:32




Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.