Речі кам’яної доби, предмети побуту й рушник із Сибіру: чим багатий сільський музей на Волині

За бюджетні кошти Литовезької громади, що у Водимирському районі, у 2018 році розпочалися археологічні розкопки. На території села розташоване урочище «Замок», де стояла вежа, а потім були костел і церкви. Перші згадки про них датовані початком ХVII століття.

Ця місцевість приховує багато таємниць – від литовських князів до сьогодення, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».

«Розкопки дали свій результат. Було знайдено дуже багато цінних експонатів. Частину передано в Луцьк, а решту – в місцевий музей», – прокоментувала голова Литовезької сільської ради Олена Косянчук.

Читати ще: Стара церква та залишки древньої вежі: що приховує історія села Литовеж

Після цих розкопок виникла ідея створити музей села. Директорка сільської школи, а за сумісництвом голова місцевої громадської організації Тетяна Іваницька з однодумцями давно переймається долею багатьох старовинних речей, зокрема тих, які зберігали селяни.

«Із 1985 року ми ходили по селу і збирали записи старожилів. Ми весь час виношували ідею (створення музею, – ВН). І ось нарешті вирішили щось робити», – пригадує Тетяна Іваницька.

Читати ще: Врятовано для України: у Волинський краєзнавчий музей передали конфісковані на кордоні монети XIX століття

З однієї кімнати розрісся повноцінний музей. Установа зберігає багато експонатів. Перша кімната містить старовинні годинники. Далі – експонати кам’яного віку, про які ще писав житель села Леон Пучковський.

«Перша згадка про Литовеж сягає 1097 року. Тоді це було місто Всеволош. 1287 року – друга згадка про Литовеж. У ХV столітті – чергова згадка», – розповіла Тетяна Іваницька.

Речі з кам’яної доби датуються ІІ століттям до нашої ери. Горщики, предмети побуту, дзвоники (імовірно, з першої школи), згадки про УПА, зброя із сучасної війни – все розкладено в хронологічному порядку. Тут навіть є речі окупантів. Їх до музею привезли волонтери з фронту.Читати ще: 500-літні підземелля з доступом до віртуальної реальності: в Луцьку – новий музейний простір. Фото

Далі йдуть предмети сільського побуту: цебер, бомбитель, барилко, масниця, терниця... Раніше жодна господиня не обходилася без цих речей.

Тут і автентичний національний одяг (від робочого до весільного), і вишиванки, і рушники. Є, наприклад, рушник із тризубами, який пережив заслання в далекий Сибір. Люди зберегли його та повернули на рідну землю. Виробу понад 100 років.

Картини (намальовані та вишиті), ікони. Куди ж без них в українській культурі? І це ще не все, адже стіни музею постійно поповнюються скарбами історії. Своєю чергою новина про можливість відвідати цей музей уже вийшла за межі Волині.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---