Ремонтний завод у Севастополі схожий на опалище, росіянам немає де відновити кораблі

Судноремонтний завод у Севастополі більше схожий на опалище, ніж на завод, тому відновити уражені великий десантний корабель і підводний човен РФ поки що немає де.

Про це в ефірі загальнонаціонального телемарафону «Єдині новини» повідомила керівниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони Півдня Наталія Гуменюк, передає Укрінформ.

«За попередніми оцінками експертів, скоріш за все, великий десантний корабель став уже не таким великим і навряд чи буде кораблем. Те, що стосується підводного човна, – ушкодження досить суттєві, відновлення потребує додаткових виробничих потужностей, зокрема, якими і хизувався той самий судноремонтний завод. Зараз він більше схожий на опалище, ніж на завод. Тому відновити поки що немає де», – сказала Гуменюк.

Вона підкреслила, що як би не маневрували російські кораблі у Чорному морі, щоб сховатись, Україна їх відстежує і може знайти. За її словами, зараз росіяни побоюються, що пункти базування для них вже не такі безпечні, як вони раніше думали.

«Зараз можемо спостерігати їх розосередження по Чорному морю. Корабельне угруповання тримається в районі, який поки що вважає для себе більш-менш безпечним – це на відстані 100 морських миль від контрольованого Україною берега, але біда їхня в тому, що контрольований ними берег насувається. Тому заховатися їм ніде, вся їх потужність – законна ціль для українських Сил оборони», – зауважила Гуменюк.

Росіяни не зможуть замінити уражені у тимчасово окупованому Севастополі кораблі РФ – великий десантний корабель та підводний човен – найближчим часом.

Таку думку висловив керівник центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Максим Паламарчук в ефірі Українського радіо, передає Укрінформ.

За його словами, йдеться про великий десантний корабель «Мінськ» і підводний човен «Ростов-на-Дону», який є носієм ракет «Калібр». Він небезпечний, зокрема, тим, що під час атак на Одесу човен підходив досить близько до узбережжя. «Досить важливим є й десантний корабель. Він призначений для висадок десанту на необладнане узбережжя. Але в сучасних реаліях, коли про десант росіяни давно вже не мріють, він був важливий для логістики. Тобто для постачання особового складу, озброєння, боєприпасів, пального. Це особливо актуально з огляду на те, що наступ наших військ поставив під загрозу постачання залізничним транспортом», – сказав Паламарчук.

На запитання, наскільки відчутна для росіян втрата кораблів, експерт зауважив, що найбільш відчутною є втрата крейсера «Москва». Щодо решти, на його думку, вже є суттєве зменшення спроможності до десантування та три безповоротно втрачених десантні кораблі. «У т.ч. і «Оленегорський горняк», бо якщо навіть його відремонтують, то відбудеться це дуже нескоро», – додав він.

«Щодо підводних човнів, формально їх було сім на Чорноморському флоті. Старіший, ще радянський «Алроса» повернули у стрій, але це був суто пропагандистський жест. Тобто, фактично, залишилися п’ять човнів. Цифри самі найкраще говорять за себе», – відзначив експерт.

Паламарчук також припускає, що ураження судноремонтного заводу ім. С. Орджонікідзе у Севастополі, на якому відбулася значна пожежа, «може бути важливішим, ніж ураження кораблів».

Як повідомляли, у тимчасово окупованому Севастополі вночі 14 вересня пролунали потужні вибухи. У Міністерстві оборони РФ заявили про атаку крилатими ракетами на судноремонтний завод ім. Орджонікідзе, внаслідок якої пошкоджені два кораблі.

Українська розвідка підтвердила, що у тимчасово окупованому Севастополі внаслідок ударів уражено великий десантний корабель і підводний човен РФ.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---