Руїни гробниці й пам’ятник без рук: чим дивує найстаріше кладовище Волині. Фоторепортаж

Тисячі старих пам’ятників, меморіальні споруди, написи різними мовами – все вміщує територія Лодомирського кладовища у Володимирі. Один із найстаріших цвинтарів Волині нині закритий для поховань (лише підзахоронення), але зберігає чималу історію про жителів княжого міста.

Журналісти Волинських Новин разом із представниками заповідника «Стародавній Володимир» побували на міському некрополі. Пізнавальну екскурсію провела історикиня Орися Вознюк.

Лодомирське кладовище було єдиним у Володимирі, тож містить і православні, і католицькі могили. На території налічується більш ніж десять тисяч поховань. Поруч колись стояли єврейські могилки, але їх знищила радянська влада – на тому місці школа, парк і будинки.Читати ще: Скільки могил на кладовищі в Гаразджі і хто там спочиває. Фоторепортаж

На цвинтарі спочивають люди різних національностей: є кілька німецьких могил, польські надгробки, поховання радянських діячів. Кидаються в очі несиметричні ряди і хвилясті алеї.

Місцеві дослідники описали у великих зошитах кожну могилу, а потім перенесли в цифровий формат. Серед жіночих імен переважають Марія і Анастасія, серед чоловічих – Степан та Іван.Вхідна брама була змурована в 1840 році, а найстаріше поховання датоване 1827 роком. Це гробниця Констанції Клоссовської, яку збудував син над могилою матері. Історикам не вдалося встановити, ким була ця жінка. Від споруди нині залишилися лише стіни. Коли і як її пошкодили – ніхто зі старожилів теж не пам’ятає. Збереглася світлина 1950-х років, на якій уже видно руїни.

«Ми з колегою шукали інформацію про Констанцію, вивчали метричні книги Волині, але нічого не знайшли. Єдина жінка, смерть якої наближена до дати, була повією. Однак важко уявити, що для представниці цієї професії могли спорудити таку велику каплицю», – поділилася історикиня Орися Вознюк.Головна пам’ятка, що має національне значення, – меморіальний комплекс «Борцям за волю України». Він зведений на місці поховань вояків Армії УНР, які загинули в бою між поляками та українцями за Володимир у січні 1919 року. Пізніше на тому ж місці поховали рештки невпізнаних в’язнів Володимирської тюрми, розстріляних в 1941-му працівниками НКВС (головний карально-репресивний орган СРСР, – ВН).

«У 1942 році місцеві українці попросили німецьку владу спорудити меморіальний комплекс. І німці дозволили. Коли прийшла радянська влада, то забороняла людям приходити на цей меморіал. Вона чудово знала, хто там похований. Зокрема в поминальну неділю за пам’ятниками стояли енкаведисти і вираховували місцевих. Священник підпільної греко-католицької церкви Іван Мельник проводив тут богослужіння, після чого його не раз заарештовували», – розповіла Орися Вознюк.Читати ще: Дух психлікарні, загадкові голоси коней і «сховані скарби». Фоторепортаж із давнього замку на Волині

Як додала краєзнавиця, совєти дозволили викидати на місце могил сміття. Його нашарувалося так багато, що під кінець розпаду Союзу краєзнавець Ярослав Царук із компанією, розчищаючи меморіал, вивезли до семи вантажівок відходів. У 1970-х у Володимирі від хвороби масово помирали свині, їхні туші теж опинялися на цвинтарі. Тобто частина кладовища за часів радянської влади фактично була перетворена на смітник.Ще один меморіал присвячений російським воїнам-бородинцям. У фігури немає рук. Місцеві патріоти, так би мовити, декомунізували її ще до того, як це стало загальнонаціональним процесом, і, напевне, віднесли кінцівки на металобрухт.

Водночас пам’ятник загиблим у Другій світовій війні теж частково постраждав від любителів наживи.Серед поховань – знані у Володимирі постаті: землевласник Володимир Люценський, Герой Радянського Союзу Григорій Олійник, сотник армії УНР Володимир Масловець-Далекий, гробниця заможної родини Баджан, яка тримала перший у місті ливарний завод.Читати ще: «Виганяють. Такі от діла». Як виселяли священників МП з Успенського собору Володимира. Репортаж

Непересічною є історія селекціонера й агронома Василія Бобка з Будятичів. Зі слів Орисі Вознюк, чоловік мріяв політати на літаку, тому після смерті заповів свої кошти для розвитку польської авіації. Сам усе ж у небо не здійнявся.На Лодомирському кладовищі досі збереглися цікаві надгробки, унікальні епітафії та напівзруйновані родинні склепи 19–20 століття. На пам’ятниках людей, які занадто рано пішли із життя, зображали лілію. Квітка гарно цвіте, але в дуже короткий період.Читати ще: Сім історій про речі з війни в Луцьку. Фоторепортаж

Нині благоустроєм цвинтаря займається комунальне підприємство «Полігон» Володимирської міської ради. А любителі некротуризму можуть влаштувати екскурсію, попередньо узгодивши з істориками заповідника «Стародавній Володимир».

Дмитро КЛИМЧУК

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---