Скільки могил на кладовищі в Гаразджі і хто там спочиває. Фоторепортаж
Міське кладовище в селі Гаразджа неподалік обласного центру у народі називають «другим Луцьком». Нині там знайшли вічний спочинок близько 54 800 осіб. Ця цифра дорівнює чверті сучасного населення міста, якщо спиратися на дані Вікіпедії. На жаль, кількість могил щодня зростає. За добу – від 4 до 10 похоронів.
Як розповів директор Луцького спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування Василь Цетнар, цвинтар засновано ще в 1974 році. Деякі поховання з’явилися там раніше, бо переносили могили із кладовища, що колись було неподалік сучасного центру Луцька.Комунальне підприємство, яке чоловік очолює із 2011-го, опікується благоустроєм 40 кладовищ у Луцькому районі, зокрема й міським у Гаразджі.
«В обов’язки Луцького спецкомбінату входять підмітання алей кладовища, косіння трави, очищення від зарослів і снігу, прибирання і вивезення сміття. Сьогодні маємо проблеми із персоналом, бо обслуговують кладовище тільки дев’ятеро людей. Але на балансі є техніка, яка замінює значну частину людської праці», – зазначив Василь Цетнар.Читати ще: На місці 5-ї школи був цвинтар, з якого викопували кістки: краєзнавець розповів, як створювали райони Луцька
Землю для захоронення в Гаразджі надають безоплатно. Щодо цін на стандартні для такого місця послуги від Луцького спецкомбінату, то вони дещо зросли.
«Копання могил на нових секторах відбувається за допомогою трактора. У місцях, де не може дістатися техніка, або коли йде підзахоронення, це роблять копачі вручну. Вартість копання трактором – близько 1400 гривень, ручне копання – від 2700 до 3300 гривень (залежно від розміру труни). У ціну входить викопування і закопування ями, оформлення надгробка», – роз’яснив керівник.Підприємство веде облік поховань – і в паперовому, і в електронному форматах. Якщо хтось хоче знайти могилу родича чи знайомого, то праворуч від центрального входу можна отримати довідку. Для цього варто вказати дані про покійного: ім’я і прізвище, дату народження чи дату смерті. Загалом цвинтар розбитий на понад 200 секторів, а ряд і номер могили одразу після поховання вносять у базу.
Раніше в Гаразджі також проводили захоронення біовідходів – частин людських тіл, що залишилися після оперативних втручань у луцьких лікарнях. Проте вже кілька років процесом утилізації опікуються приватні фірми, здебільшого – через спалювання в крематоріях.
Читати ще: Кладовище за Стиром: поруйнований гробівець, мистецькі хрести та сполохана пара. Фото
Два сектори було відведено для поховань безхатьків. Там майже не стоять кам’яні пам’ятники, а деякі могильні хрести не мають табличок з іменами або з підписом «невідомий чоловік/жінка». Зараз же безхатченків хоронять на загальних секторах.
Найболючіше споглядати на дитячий сектор. Таких там чотири. Невеликі пам’ятники, іграшки на могилах...Лише один із секторів має дещо незвичний спосіб поховання: могили під кутом, а не рівно. Близько десяти років тому його відвели для мусульман. Там до десятка могил, захоронення в яких проводили за звичаями східного віросповідання.
На території діє каплиця, яку освятили у 2018-му. Її будівництво тривало чотири роки. У вихідні тут проводять богослужіння священники Православної церкви України. Також храм слугує місцем для відспівування покійників.Від 2014 року Гаразджа стала знаковим місцем пам’яті про криваві події російського вторгнення в Україну. Про це не дадуть забути Алея почесних поховань і Сектор військових поховань. У них над кожними хрестом, над кожним пам’ятником синхронно майорять стяги.
Крім того, окремі могили з українськими прапорами поодиноко розташовані поміж нових секторів у дальній частині кладовища. На цей момент у Гаразджі поховано близько 500 захисників нашої держави.На Алеї почесних поховань – могила Рустама Хамраєва, одного з перших воїнів-добровольців, який загинув у російсько-українській війні. Він є автором фрази «Стояти на смерть! Україна понад усе!», що стала символом боротьби за незалежність. Життя Героя України, Почесного громадянина Луцька і Волинської області обірвалося 17 червня 2014 року в Луганській області.
З-поміж військових, які там поховані, є ті, чиїми іменами названо вулиці в Луцьку: Микола Мялковський, Іван Газюк, Сергій Климчук. У секторі військових поховань і могила загиблого на Запоріжжі екснардепа Сергія Слабенка.Серед поховань є знакові для волинського краю постаті. Наприклад, могила письменника, педагога, лікаря і дипломата Модеста Левицького, чиїм ім’ям нині названо Луцький ліцей №4.
Читати ще: Як будували Луцьк: бельгійський студент Бородін і його унікальний внесок в архітектуру міста
Біла плита з викарбуваним лицем у правому куті – це могила Григорія (Юрія) Бородіна. Талановитий архітектор спроєктував будівлю головного корпусу Волинського національного університету.З освітянської спільноти можна помітити могилу першого ректора Луцького національного технічного університету Віктора Божидарніка. Із творчої сфери – письменників Василя Гея, Івана Корсака, багаторічного редактора газети «Волинь» Степана Сачука, народного артиста України Олександра Якимчука. Тут же могила Героя України, директора заводу «Мотор» Миколи Матрунчика.Зберігає Гаразджа пам’ять про колишніх мерів Луцька – Антона Кривицького, Миколу Бездушного, Анатолія Поху. Поряд – могили скрипаля Товія Рівця і забудовника Віктора Чорнухи.В Україні найвідомішими кладовищами вважають Личаківське (Львів) і Байкове (Київ). Вони приваблюють некротуристів – людей, які відвідують місця, пов’язані з похованнями – своїм архітектурним стилем, відомими постатями і величними пам’ятниками. У Гаразджі теж подекуди трапляються цікаві надгробки.У день, коли журналісти Волинських Новин трохи побули некрополістами, на кладовищі кипіли роботи. У весняно-літній період майстри активно встановлюють там пам’ятники.
За огорожею чути шум траси, кудись поспішають люди, їдуть машини. А між хрестами й каменем час іде зовсім інакше. Із загального спостереження: і бідні, і заможні колись опиняться в одному місці. Відрізнятиметься лише ціна монумента, який їм зможуть встановити.
Дмитро КЛИМЧУК
Фото Романа САРДАКА
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Як розповів директор Луцького спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування Василь Цетнар, цвинтар засновано ще в 1974 році. Деякі поховання з’явилися там раніше, бо переносили могили із кладовища, що колись було неподалік сучасного центру Луцька.Комунальне підприємство, яке чоловік очолює із 2011-го, опікується благоустроєм 40 кладовищ у Луцькому районі, зокрема й міським у Гаразджі.
«В обов’язки Луцького спецкомбінату входять підмітання алей кладовища, косіння трави, очищення від зарослів і снігу, прибирання і вивезення сміття. Сьогодні маємо проблеми із персоналом, бо обслуговують кладовище тільки дев’ятеро людей. Але на балансі є техніка, яка замінює значну частину людської праці», – зазначив Василь Цетнар.Читати ще: На місці 5-ї школи був цвинтар, з якого викопували кістки: краєзнавець розповів, як створювали райони Луцька
Землю для захоронення в Гаразджі надають безоплатно. Щодо цін на стандартні для такого місця послуги від Луцького спецкомбінату, то вони дещо зросли.
«Копання могил на нових секторах відбувається за допомогою трактора. У місцях, де не може дістатися техніка, або коли йде підзахоронення, це роблять копачі вручну. Вартість копання трактором – близько 1400 гривень, ручне копання – від 2700 до 3300 гривень (залежно від розміру труни). У ціну входить викопування і закопування ями, оформлення надгробка», – роз’яснив керівник.Підприємство веде облік поховань – і в паперовому, і в електронному форматах. Якщо хтось хоче знайти могилу родича чи знайомого, то праворуч від центрального входу можна отримати довідку. Для цього варто вказати дані про покійного: ім’я і прізвище, дату народження чи дату смерті. Загалом цвинтар розбитий на понад 200 секторів, а ряд і номер могили одразу після поховання вносять у базу.
Раніше в Гаразджі також проводили захоронення біовідходів – частин людських тіл, що залишилися після оперативних втручань у луцьких лікарнях. Проте вже кілька років процесом утилізації опікуються приватні фірми, здебільшого – через спалювання в крематоріях.
Читати ще: Кладовище за Стиром: поруйнований гробівець, мистецькі хрести та сполохана пара. Фото
Два сектори було відведено для поховань безхатьків. Там майже не стоять кам’яні пам’ятники, а деякі могильні хрести не мають табличок з іменами або з підписом «невідомий чоловік/жінка». Зараз же безхатченків хоронять на загальних секторах.
Найболючіше споглядати на дитячий сектор. Таких там чотири. Невеликі пам’ятники, іграшки на могилах...Лише один із секторів має дещо незвичний спосіб поховання: могили під кутом, а не рівно. Близько десяти років тому його відвели для мусульман. Там до десятка могил, захоронення в яких проводили за звичаями східного віросповідання.
На території діє каплиця, яку освятили у 2018-му. Її будівництво тривало чотири роки. У вихідні тут проводять богослужіння священники Православної церкви України. Також храм слугує місцем для відспівування покійників.Від 2014 року Гаразджа стала знаковим місцем пам’яті про криваві події російського вторгнення в Україну. Про це не дадуть забути Алея почесних поховань і Сектор військових поховань. У них над кожними хрестом, над кожним пам’ятником синхронно майорять стяги.
Крім того, окремі могили з українськими прапорами поодиноко розташовані поміж нових секторів у дальній частині кладовища. На цей момент у Гаразджі поховано близько 500 захисників нашої держави.На Алеї почесних поховань – могила Рустама Хамраєва, одного з перших воїнів-добровольців, який загинув у російсько-українській війні. Він є автором фрази «Стояти на смерть! Україна понад усе!», що стала символом боротьби за незалежність. Життя Героя України, Почесного громадянина Луцька і Волинської області обірвалося 17 червня 2014 року в Луганській області.
З-поміж військових, які там поховані, є ті, чиїми іменами названо вулиці в Луцьку: Микола Мялковський, Іван Газюк, Сергій Климчук. У секторі військових поховань і могила загиблого на Запоріжжі екснардепа Сергія Слабенка.Серед поховань є знакові для волинського краю постаті. Наприклад, могила письменника, педагога, лікаря і дипломата Модеста Левицького, чиїм ім’ям нині названо Луцький ліцей №4.
Читати ще: Як будували Луцьк: бельгійський студент Бородін і його унікальний внесок в архітектуру міста
Біла плита з викарбуваним лицем у правому куті – це могила Григорія (Юрія) Бородіна. Талановитий архітектор спроєктував будівлю головного корпусу Волинського національного університету.З освітянської спільноти можна помітити могилу першого ректора Луцького національного технічного університету Віктора Божидарніка. Із творчої сфери – письменників Василя Гея, Івана Корсака, багаторічного редактора газети «Волинь» Степана Сачука, народного артиста України Олександра Якимчука. Тут же могила Героя України, директора заводу «Мотор» Миколи Матрунчика.Зберігає Гаразджа пам’ять про колишніх мерів Луцька – Антона Кривицького, Миколу Бездушного, Анатолія Поху. Поряд – могили скрипаля Товія Рівця і забудовника Віктора Чорнухи.В Україні найвідомішими кладовищами вважають Личаківське (Львів) і Байкове (Київ). Вони приваблюють некротуристів – людей, які відвідують місця, пов’язані з похованнями – своїм архітектурним стилем, відомими постатями і величними пам’ятниками. У Гаразджі теж подекуди трапляються цікаві надгробки.У день, коли журналісти Волинських Новин трохи побули некрополістами, на кладовищі кипіли роботи. У весняно-літній період майстри активно встановлюють там пам’ятники.
За огорожею чути шум траси, кудись поспішають люди, їдуть машини. А між хрестами й каменем час іде зовсім інакше. Із загального спостереження: і бідні, і заможні колись опиняться в одному місці. Відрізнятиметься лише ціна монумента, який їм зможуть встановити.
Дмитро КЛИМЧУК
Фото Романа САРДАКА
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Луцьку на Відродження зіткнулися Fiat та Lexus
Сьогодні 19:52
Сьогодні 19:52
Активно допомагає ЗСУ: судили волинянина, який віз чотирьох чоловіків до білоруського кордону
Сьогодні 19:24
Сьогодні 19:24
Вакцину проти хантавірусу розробляють роками, – медіа
Сьогодні 18:28
Сьогодні 18:28
На Волині провели у вічність Героя Андрія Кириченка
Сьогодні 17:32
Сьогодні 17:32

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.