USD 24.6 24.8
  • USD 24.6 24.8
  • EUR 27.1 27.4
  • PLN 6.2 6.32

Сенсорна кнопка у Раді: що відбувається останні 11 років

За кілька днів до початку роботи нової Верховної Ради там спалахнув скандал. Поки ще спікер Андрій Парубій заявив, що Державне бюро розслідувань разом з СБУ завадили йому запустити сенсорну кнопку для персональних голосувань.

Історія «кнопки», яка покликана покласти край «кнопкодавству» депутатів, нараховує вже більше десяти років, повідомляє ВВСNews Україна.

Попри те, що вона вже давно встановлена у сесійній залі, одразу кілька скликань парламенту з різних причин відмовлялися нею користуватися.

«Рейдерський підхід»
У вівторок Андрій Парубій заявив, що 23 серпня апарат Ради планував генеральне випробування сенсорної кнопки. 450 його працівників мали одночасно проголосувати, щоб перевірити, як вона працює.

Але за десять хвилин до «голосування» у Раді з’явилися представники Державного бюро розслідувань (ДБР) у супроводі працівників СБУ, які заблокували тестування.

«Зайшли у комп’ютерний центр, сказали, що проводяться слідчі дії, заблокували його роботу і дали вказівку силовим підрозділам не впускати нікого з працівників апарату в зал. Це грубе втручання у роботу найвищого законодавчого органу», – обурився пан Парубій.

Він наголосив, що ДБР і СБУ прийшли до Ради «без запрошення, офіційного попередження, без рішення суду».

Пізніше, як розповів Парубій, Державне бюро розслідувань повідомило про кримінальне провадження проти апарату Верховної Ради через можливі порушення його працівниками правил використання комп’ютерів.

«Тобто факт використання сенсорної клавіші ДБР розглядає як підставу для відкриття кримінального провадження проти апарату Верховної Ради», – вважає спікер.



«Це свідчить про рейдерський підхід нової влади до Верховної Ради», – звинуватив Андрій Парубій команду президента Зеленського.

Він запевнив, що сенсорна кнопка цілком готова до використання.

Чому зараз?

У відповідь представник президента у парламенті та кандидат на посаду віце-спікера у новій Раді Руслан Стефанчук заявив, що партія «Слуга народу» – за персоналізоване голосування, але сенсорна кнопка, про яку говорить Парубій, має технічні і юридичні недоліки.

«Рада працює на старому технічному забезпеченні 2002 року... Кнопка повинна мати технічну гарантію, що той, хто голосує, відповідає тому варіанту, який ми бачимо на табло. І вона повинна мати юридичну гарантію – це має бути прописано у регламенті Верховної Ради», – аргументував Стефанчук.

«Коли ми побачимо відповідність цим двом вимогам – ми тільки за. Але станом на сьогодні немає ні першого, ні другого. Тому в нас виникають сумніви щодо доцільності, можливості і доброї волі на введення цього», – відзначив Руслан Стефанчук і запитав, чому старе керівництво парламенту не ввело сенсорну в попередній каденції, а робить це зараз.

Він анонсував конституційні зміни від президента проти «кнопкодавства».

«У перший день роботи нової Верховної Ради від президента буде направлено зміни до Конституції України, які будуть стосуватися одного – що так зване «кнопкодавство», неперсональне голосування, а також депутатські прогули або пропуск без поважних причин третини пленарних засідань, будуть внесені до Конституції як безумовна підстава втрати депутатського мандату», – пообіцяв представник Зеленського.

Історія питання
Востаннє про сенсорну кнопку згадували у 2015 році. Тодішній голова Верховної Ради Володимир Гройсман нарікав, що ефективне технічне вирішення питання «кнопкодавства» занадто дороге.

«Технічні засоби – це десятки й десятки мільйонів, наразі ми не можемо собі це дозволити», – розповідав він.

На питання ВВС Україна, чому не можна просто увімкнути сенсорну кнопку, пан спікер послався на недосконалість цієї системи.

«Питання неперсонального голосування має вирішуватись не тільки і не стільки технічними засобами. Будь-яку технічну систему можна обійти, це, до речі, показало тестування системи сенсорної кнопки», – пояснив ВВС Україна Володимир Гройсман.

На його думку, з «кнопкодавством» краще було б боротися не технічно, а «етично»: «Ми спільно з нашими міжнародними партнерами розпочинаємо роботу над кодексом депутатської етики, який має підписати кожен народний депутат».

Утім, етичний кодекс депутата так і не ухвалили. А про сенсорну кнопку забули на кілька років.

Кнопка Яценюка

Вперше ж про сенсорну кнопку заговорили ще у 2008 році, коли головою Верховної Ради був Арсеній Яценюк.

Тоді під час літніх канікул розробники системи «Рада» з Інституту проблем математичних машин і систем змонтували на кожному пульті додаткову сенсорну кнопку.

Депутат мав однією рукою під час 10 секунд голосування затискати сенсорну кнопку, а іншою – весь час затискати «за», «проти» чи «утримався».

Перед початком осінньої сесії пан Яценюк навіть зібрав журналістів, аби продемонструвати нову систему, проте тут же з’ясувався спосіб її обійти.

Люди з великими долонями змогли великим пальцем затискати сенсорну кнопку, а мізинцем – для голосування. Теоретично, одна людина могла проголосувати за двох.

Проблему врахували і перенесли сенсорну кнопку далі униз пульту.

Проте цю систему так і не запустили в роботу, а Арсенія Яценюка невдовзі звільнили з посади спікера.

За Януковича

За президентства Віктора Януковича «кнопкодавство» стало надзвичайно поширеним. ЗМІ глузували з кадрів, коли один депутат міг встигнути пробігти по ряду і проголосувати за трьох-чотирьох колег.

Тодішня опозиція почала вимагати запустити сенсорну кнопку, але спікер Володимир Рибак відмовився.

У 2013 році пан Рибак та керівник фракції Партії регіонів Олександр Єфремов влаштували для журналістів показовий виступ з прикладами, як обійти систему.

Пан Єфремов поклав свій телефон під сенсорну кнопку, й вона спрацювала без пальця.

Представники апарату Ради зробили тоді ще один «фінт». Два помічники заклинювали три кнопки для голосування зубочистками, тримаючи пальцями три сенсорні кнопки одночасно.

Пан Яценюк тоді ж обурювався, що алгоритм голосування змінили. Затискати кнопку «за» тепер треба було на дві секунди менше, ніж раніше, тому нібито прийом із зубочистками і спрацював.

«Всі журналісти побачили, що дві людини можуть проголосувати трьома картками, і це вже нечесно», – аргументував пан Рибак відмову запустити сенсорну кнопку.

Боротьбу за персоніфіковане голосування оголошували чи не всі політичні сили, які вносили боротьбу з «кнопкодавством» у свої передвиборчі обіцянки.

Однак реально сенсорна кнопка у Верховній Раді так ніколи і не використовувалася.
Загрузка...
Коментарів: 1
Тор Показати IP 28 Серпня 2019 08:46
Усім тискарям чужих кнопок повідрубувати руки. Я готовий це зробити, звертайтесь.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.