Ще кілька століть тому узбережжя Європи вкривали великі устричні рифи: чому вони зникли

Плоскі устриці вже майже повністю зникли у природному середовищі та штучних резервуарах по всій Європі. Але ще до XIX століття вони утворювали великі рифи на узбережжі цієї частини світу. Їхня загальна площа досягала орієнтовно 1,7 мільйона гектарів.

Про це йдеться в дослідженні британських науковців, опублікованому в Nature Sustainability, інформує Phys.org.

Понад 20 вчених з Единбурзького університету (Шотландія) та Університету Екстера (Англія) зібрали документи XVII та XIX століть, аби дослідити відомості про поширення устриць на узбережжях Європи.

Вони дослідили історичні записи, як-от газети, книги, відомості про подорожі, а також морські карти, ранні наукові дослідження та інтерв’ю з рибалками.

«Шляхом поєднання описових розповідей із низки історичних джерел ми можемо побудувати картину наших морів у минулому», – пояснила докторка Рут Терстан з Університету Ексетера.

Ці відомості дали змогу з’ясувати, що раніше вздовж узбережжя сучасних Франції, Данії, Німеччини, Нідерландів, Ірландії та Великої Британії існували великі рифи з устриць.

Молюски на дні морів створили власні екосистемі, повні різноманітних форм життя, зокрема майже 200 видів риб і ракоподібних.

Вчені стверджують, що устриці також відігравали важливу роль у стабілізації берегової лінії, кругообігу поживних речовин і фільтрації води – одна доросла устриця може очистити до 200 літрів води на день.

«Ми схильні вважати, що наше морське дно – це плоский, багнистий простір, але в минулому багато його частин були тривимірним ландшафтом складних живих рифів, які зараз повністю втрачені з нашої колективної пам’яті», – сказала докторка Рут Терстан.

Дослідники вважають, що найбільша концентрація устричних рифів була в Північному морі.

«Устричні рифи розвиваються повільно, шари нових устриць утворюються на мертвих черепашках їхніх попередників, але їхнє знищення через надмірний вилов було відносно швидким», – сказала доктор Філін цу Ермгассен, почесна дослідниця Единбурзького університету.

За її словами, саме полювання на молюсків спричинило перебудову, яка призвела до загибелі великих екосистем, та «вирівнювання» морського дна.

«Завдяки цьому історичному екологічному дослідженню ми тепер можемо кількісно описати, який вигляд мали устричні рифи до того, як вони зазнали впливу, а також просторову протяжність екосистем, які вони сформували.

Це були величезні території, вкриті товстою кіркою устриць і заповнені іншими морськими мешканцями», – пояснює докторка Філін цу Ермгассен.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---