Волинянин передав у музей залізничий свічний ліхтар 1951 року, який належав його дідусю-машиністу
Ковельчанин Богдан Лукашук передав у місцевий історичний музей залізничний свічний ліхтар 1951 року, який належав його дідусю.
Про це Суспільному розповіла головна зберігачка фондів Ковельського історичного музею Мирослава Мороз.
Дідусь Богдана Лукашука свого часу працював старшим машиністом на Ковельській залізниці й тримав ліхтар як згадку про працю залізничником.
«У ті часи такі автономні свічні ліхтарі були незамінними – ними освітлювали пасажирські та вантажні вагони, використовували як аварійний непорушний запас та для подачі червоного сигнального світла вночі», – розповіла Мирослава Мороз.
Ліхтар був виготовлений у 1951 році на Нижньо-Сергинському заводі на замовлення Міністерства шляхів сполучення (МПС).
Зі слів головної зберігачки фондів, корпус ліхтаря має кубічну форму з масивним металевим дашком та декількома дверцятами, що відкриваються на петлях. Зверху закріплена велика кругла металева ручка-дуга, яка слугує для зручного перенесення ліхтаря або його підвішування.
Читати ще: Рись із петлі і олень після ДТП: чим цікавий музей фауни на Волині, який заснувала родина таксидермістів
Ліхтар оснащений дверцятами із кольоровим склом, зокрема, із червоним світлофільтром. Червоне світло традиційно використовувалося на залізниці для подачі сигналів «Стоп» або позначення хвоста потяга, пояснила музейниця.
Димохід має конусоподібний дефлектор з круглими вентиляційними отворами по колу для відведення тепла та диму під час горіння.
«Плоска поверхня над димоходом додатково дозволяла нагрівати чашку води чи їжу завдяки тепла від палаючої свічки під час тривалого чергування», – додала Мирослава Мороз.
Димохід свічного ліхтаря з дефлектором для відведення диму та нагріву їжі, жовтень 2026 року. Мирослава Мороз.
Ліхтар, з її слів, чудово зберігся, на шийці вентиляційного ковпака має виштампуване клеймо з датою та написом «МПС СССР/Н.Сергиевский З-Д/1951»
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це Суспільному розповіла головна зберігачка фондів Ковельського історичного музею Мирослава Мороз.
Дідусь Богдана Лукашука свого часу працював старшим машиністом на Ковельській залізниці й тримав ліхтар як згадку про працю залізничником.
«У ті часи такі автономні свічні ліхтарі були незамінними – ними освітлювали пасажирські та вантажні вагони, використовували як аварійний непорушний запас та для подачі червоного сигнального світла вночі», – розповіла Мирослава Мороз.
Ліхтар був виготовлений у 1951 році на Нижньо-Сергинському заводі на замовлення Міністерства шляхів сполучення (МПС).
Читати ще: Рись із петлі і олень після ДТП: чим цікавий музей фауни на Волині, який заснувала родина таксидермістів
Ліхтар оснащений дверцятами із кольоровим склом, зокрема, із червоним світлофільтром. Червоне світло традиційно використовувалося на залізниці для подачі сигналів «Стоп» або позначення хвоста потяга, пояснила музейниця.
Димохід має конусоподібний дефлектор з круглими вентиляційними отворами по колу для відведення тепла та диму під час горіння.
«Плоска поверхня над димоходом додатково дозволяла нагрівати чашку води чи їжу завдяки тепла від палаючої свічки під час тривалого чергування», – додала Мирослава Мороз.
Ліхтар, з її слів, чудово зберігся, на шийці вентиляційного ковпака має виштампуване клеймо з датою та написом «МПС СССР/Н.Сергиевский З-Д/1951»
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.