Що бачили на Волині туристи 100 років тому. Їхні поради
Сьогодні туризм – це звичне явище. У такому вигляді, як ми його розуміємо, на волинських теренах він виник приблизно на початку ХХ століття. Хоча різні мандрівники й описувачі земель бували тут набагато раніше.
Більш-менш активний туристичний рух однозначно фіксується з 1920-х років. Тоді Волинське товариство краєзнавців і опіки над пам’ятками минулого та Волинське товариство приятелів наук докладали зусиль до туристичного розвитку Волинського воєводства. Вони планували екскурсії, складали маршрути, готували екскурсоводів. У волинській пресі тих часів дуже часто можна натрапити на повідомлення про організацію тієї чи тієї мандрівки. Мандрували волиняни в різні способи: піші прогулянки, водні сплави, заїзди на автомобілях та мотоциклах. Чималу роль, звісно, відігравала й залізниця.
Саме залізниця була основним способом подорожі відомого доктора права, краєзнавця, популяризатора туризму Мєчислава Орловича. У 1929 році світ побачив його «Ілюстрований путівник по Волині», який став одним із кількох путівників авторства Орловича.
«Найзручніший час для відвідування Волині – літні місяці, коли рослинність повністю розкривається, а дні довгі. Подорож на Волинське полісся рекомендовано проводити під час весняної відлиги наприкінці березня та на початку квітня, коли край заливає величезна маса води. Осінь теж дуже гарна на Волині», – рекомендував читачам мандрівник.
У своєму путівнику Орлович описав стан справ для туризму: дороги, комунікації, де зупинитися і поїсти, найцікавіші пам’ятки тощо. Путівник виявився гарним гідом для спраглих до нових вражень. Він ілюстрований світлинами знаного фотографа Генрика Поддембського, що додало виданню більшої мистецької цінності.
Читати ще: Палаци Волині: камерні Голоби
За спостереженнями Орловича, готелі на Волині були доволі непогані. Майже вся готельна індустрія, особливо в менших містах, перебувала в єврейських руках. У більших містах, надто в Луцьку, було достатньо порядних та чистих готелів. Найкращі ресторани можна було знайти у всіх великих містах. Зазвичай вони належали польським товариствам та польським підприємцям. Менші належали чехам та євреям. Найбільші міста мали кондитерські.
Читати ще: Стильні кафе міжвоєнного Луцька
Щоб побачити всю Волинь, Орлович рекомендував виділити два тижні. Час варто розподілити так. Пів дня пробути в Любомлі, пів дня – в Луцьку, там же заночувати. Наступного дня поїхати в Олику та Клевань. Третій день – Острог, Новомалин, Межиріч Корецький, четвертий – Дубно і Мізоч, п’ятий, шостий і сьомий – Кременець, Почаїв, Вишнівець.
Наступний тиждень варто почати з візиту до Володимира, Устилуга, Низкиничів, Зимного та Порицька, здійснити одноденну поїздку на Світязь, провести два дні на Поліссі, зупинившись у Чорторийську, щоб відвідати поле бою та польські військові кладовища поблизу Костюхнівки, витратити два дні на подорож у далекі райони Берестечка. Стир найкраще підходить для водних екскурсій. До Луцька Орлович дістався потягом. Він описав приміщення вокзалу як «невеликий імпровізований дерев’яний будинок». Сьогодні місто має інший вокзал, збудований зовсім недавно за вимогою і примхою часу. Нині в місто не так зручно діставатися потягами. Наприклад, у часи Орловича з Варшави до Луцька ходив прямий потяг, сьогодні ж можна доїхати тільки автобусом.
У Луцьку 1929 року було п'ять першокласних готелів. Чотири з них розташовувалися на головній вулиці міста – Ягеллонській. Сьогодні це дуже мила, затишна пішохідна вулиця Лесі Українки, яка з’єднує старовинну частину міста із сучасним центром.
Читати ще: Палаци Волині: горохівська резиденція Стройновських
«Ціле місто збудоване вздовж довгої і широкої вулиці Ягеллонської, яка починається неподалік вокзалу, а закінчується біля старого міста», – ідеться в путівнику.
Орлович зазначає, які в Луцьку є ресторани і цукерні. Більшість із них, звичайно, розташовані на Ягеллонській. Одними із дуже колоритних закладів були турецькі кав’ярні. За описами місцевих старожилів, у них подавали дуже смачну каву з булочками-кайзерками, посипаними кунжутом. Каву варили й подавали оригінальні турки. Орлович пише у путівнику, що найкращим є вигляд на місто з замкової вежі. Путівник Орловича можна вважати першим туристичним путівником Волинню в сучасному сенсі. Навіть через століття він зацікавить тих, хто хоче мандрувати нашим краєм.
Олександр КОТИС
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Більш-менш активний туристичний рух однозначно фіксується з 1920-х років. Тоді Волинське товариство краєзнавців і опіки над пам’ятками минулого та Волинське товариство приятелів наук докладали зусиль до туристичного розвитку Волинського воєводства. Вони планували екскурсії, складали маршрути, готували екскурсоводів. У волинській пресі тих часів дуже часто можна натрапити на повідомлення про організацію тієї чи тієї мандрівки. Мандрували волиняни в різні способи: піші прогулянки, водні сплави, заїзди на автомобілях та мотоциклах. Чималу роль, звісно, відігравала й залізниця.
Саме залізниця була основним способом подорожі відомого доктора права, краєзнавця, популяризатора туризму Мєчислава Орловича. У 1929 році світ побачив його «Ілюстрований путівник по Волині», який став одним із кількох путівників авторства Орловича.
«Найзручніший час для відвідування Волині – літні місяці, коли рослинність повністю розкривається, а дні довгі. Подорож на Волинське полісся рекомендовано проводити під час весняної відлиги наприкінці березня та на початку квітня, коли край заливає величезна маса води. Осінь теж дуже гарна на Волині», – рекомендував читачам мандрівник.
У своєму путівнику Орлович описав стан справ для туризму: дороги, комунікації, де зупинитися і поїсти, найцікавіші пам’ятки тощо. Путівник виявився гарним гідом для спраглих до нових вражень. Він ілюстрований світлинами знаного фотографа Генрика Поддембського, що додало виданню більшої мистецької цінності.
Читати ще: Палаци Волині: камерні Голоби
За спостереженнями Орловича, готелі на Волині були доволі непогані. Майже вся готельна індустрія, особливо в менших містах, перебувала в єврейських руках. У більших містах, надто в Луцьку, було достатньо порядних та чистих готелів. Найкращі ресторани можна було знайти у всіх великих містах. Зазвичай вони належали польським товариствам та польським підприємцям. Менші належали чехам та євреям. Найбільші міста мали кондитерські.
Читати ще: Стильні кафе міжвоєнного Луцька
Щоб побачити всю Волинь, Орлович рекомендував виділити два тижні. Час варто розподілити так. Пів дня пробути в Любомлі, пів дня – в Луцьку, там же заночувати. Наступного дня поїхати в Олику та Клевань. Третій день – Острог, Новомалин, Межиріч Корецький, четвертий – Дубно і Мізоч, п’ятий, шостий і сьомий – Кременець, Почаїв, Вишнівець.
Наступний тиждень варто почати з візиту до Володимира, Устилуга, Низкиничів, Зимного та Порицька, здійснити одноденну поїздку на Світязь, провести два дні на Поліссі, зупинившись у Чорторийську, щоб відвідати поле бою та польські військові кладовища поблизу Костюхнівки, витратити два дні на подорож у далекі райони Берестечка. Стир найкраще підходить для водних екскурсій. До Луцька Орлович дістався потягом. Він описав приміщення вокзалу як «невеликий імпровізований дерев’яний будинок». Сьогодні місто має інший вокзал, збудований зовсім недавно за вимогою і примхою часу. Нині в місто не так зручно діставатися потягами. Наприклад, у часи Орловича з Варшави до Луцька ходив прямий потяг, сьогодні ж можна доїхати тільки автобусом.
У Луцьку 1929 року було п'ять першокласних готелів. Чотири з них розташовувалися на головній вулиці міста – Ягеллонській. Сьогодні це дуже мила, затишна пішохідна вулиця Лесі Українки, яка з’єднує старовинну частину міста із сучасним центром.
Читати ще: Палаци Волині: горохівська резиденція Стройновських
«Ціле місто збудоване вздовж довгої і широкої вулиці Ягеллонської, яка починається неподалік вокзалу, а закінчується біля старого міста», – ідеться в путівнику.
Орлович зазначає, які в Луцьку є ресторани і цукерні. Більшість із них, звичайно, розташовані на Ягеллонській. Одними із дуже колоритних закладів були турецькі кав’ярні. За описами місцевих старожилів, у них подавали дуже смачну каву з булочками-кайзерками, посипаними кунжутом. Каву варили й подавали оригінальні турки. Орлович пише у путівнику, що найкращим є вигляд на місто з замкової вежі. Путівник Орловича можна вважати першим туристичним путівником Волинню в сучасному сенсі. Навіть через століття він зацікавить тих, хто хоче мандрувати нашим краєм.
Олександр КОТИС
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
10 травня: свята, події, факти. Колумб відкрив Кайманові острови та Всесвітній день кактуса
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
Справа Старовижівського Буковелю: прокуратура наполягає на визнанні недійсним дозволу на користування надрами
9 Травня 2024 23:38
9 Травня 2024 23:38
В Україні запровадили показник індексу якості повітря за стандартами ЄС
9 Травня 2024 23:18
9 Травня 2024 23:18
Президент вручив рідним загиблих на війні волинян їхні посмертні ордени
9 Травня 2024 23:00
9 Травня 2024 23:00
У Повітряних силах ЗСУ повідомили, чому російська авіація скидає бомби на свою територію
9 Травня 2024 22:39
9 Травня 2024 22:39
У Словаччині побачили збільшення нелегального перетину кордону чоловіками з України
9 Травня 2024 22:22
9 Травня 2024 22:22
Прикордонники отримали допомогу від Ковельської громади
9 Травня 2024 22:02
9 Травня 2024 22:02
В Україні запровадили механізм добровільної відмови від вченого звання
9 Травня 2024 21:40
9 Травня 2024 21:40
Луцький університет співпрацюватиме з дитячою поліклінікою
9 Травня 2024 21:21
9 Травня 2024 21:21
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.