Штрих до історії міської канцелярії Луцька ХVII століття

Луцький маґістрат як орган міського самоврядування маґдебурзького Луцька, послуговувався двома печатками – лавничою та радецькою. На печатці луцької лави з легендою SIILUM SCABINORUM CIVI LUCCO був зображений архангел з хрестом у руці, який стоїть навколішки.

Міська радецька печатка з легендою SIGILUM CONSULARE CIVITATIS LUCTORIA в своїй основі мала зображення святого Миколая з патерицею (жезлом) та книгою (Біблією) в руках.

На думку авторитетного геральдиста Андрія Гречила, графічні й лексичні особливості лавничої та радецької печаток Луцька вказують на їх одночасне виготовлення.Печатка луцької лави, початок ХVII століття

Відтиск радецької печатки Луцька, 1612 рік

Простежити елементи діяльності міської канцелярії вдається в часі писарства Яна Томковича (1638-1640). У червні 1638 року на ратуші перед тогочасним лентвійтом Романом Левоновичем та присяглими лавниками Самуелем Кириловичем і Максимом Соколеницею розглядали непорозуміння через грошовий борг в сумі 20 злотих, які Михайло Битко відмовлявся віддати луцькому міщанину-аптекарю і райці Йонасу Шольцу.

Читати ще: Риторика конфлікту 400 років тому в Луцьку

Оскільки в часі, призначеному для слухання, Шольц хворів, то пленіпотентом – довіреною особою від нього виступив війтівський писар Ян Томкович. Зважаючи на те, що останній фігурував у справі позивачем, «тимчасовим» канцеляристом замість нього побув Блажей Себастьянович. Тож на писарському уряді, подібно до інших міських посад, у разі нагальної потреби допускалась заміна міщанина-канцеляриста кимось із маґістратських урядників.Випис із міських книг Луцька з підписом писаря Івана Половковича, 1616 рік

3 березня 1639 року в присутності Луцького маґістрату, репрезентованого дідичним війтом Андрієм Загоровським, бурмистром Шимоном Злоторовичем, райцями Павлом Антоновичем, Андрієм Сезеновичем та Яном Соколеницею, лентвійтом та старим райцею Яном Гепнером і лавниками Романом Левоновичем, Максимом Соколеницею й Самуелем Кириловичем, Ян Томкович урочисто виголосив текст присяги на «писарство міське».Засідання маґістрату, archives.gov.ua

Уряд із поспільством, з дозволу війта, пообіцяли «старому» новому канцеляристу в якості плати десять кіп литовських грошей, пів чверті фаландишу (різновид тканин) на доломан (атрибут верхнього одягу) та обгороджену ділянку ґрунту. Писар зобов’язувався служити місту впродовж року – до дня святого Василя.Сторінка з книги Statuta y metrika przywileiow koronnych Станіслава Сарніцького, де починається розділ про земські суди. Малюнок ілюструє засідання земського суду з суддею, підсудком і писарем

Луцькі маґістратські писарі отримували за канцелярську службу в місті, окрім грошових винагород, ще й право володіння обгородженим полем і привласнення усіх податкових прибутків з нього. Платня міських писарів Вільна, затверджена у 1661 році, складала 200 злотих.Побачення закоханого підписка з актової документації Луцького ґродського суду, 1662 рік

Оплата писарських послуг у різних містах мала свою специфіку. Львівський писар Войтех Зимницький отримував плату з чотирьох кас – міської, королівської, раєцької та лавничої. Сума щорічної винагороди за писарство складала близько 120 злотих. Канцеляриста Антіна Лемішевського за роботу винагороджували одним грошем з кожного будинку і звільнили від поборів.

Оксана ШТАНЬКО

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---