USD 26.80 27.00
  • USD 26.80 27.00
  • EUR 31.70 31.90
  • PLN 6.85 6.97

Столітній форт і одинока могила. Слідами історії Боратина

На околиці села Боратин, що під Луцьком, височіє одинокий хрест. А сама точка проглядається ще здалека. Адже тут стоїть фортифікаційна споруда, зведена ще у 1887-1890 роках – єдина, яка вціліла, з чотирьох збудованих у той період. А на місці села колись була численна чеська колонія.

Про історію цієї споруди й загалом історію села Боратин розповів методист Волинського обласного центру національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді, місцевий краєзнавець Віталій Гнатюк під час престуру, організованого для журналістів.
Колишня чеська колонія

Судячи з археологічних знахідок, селилися люди в цій місцевості ще чотири тисячі років тому. Саме такий вік місцевих археологічних пам’яток. Село в нинішніх межах розташоване на території трьох населених пунктів: Малий Боратин (там залишилися тільки тополі), безпосередньо Боратин (нині на цьому місці кладовище та одна хата) і Чеський Боратин.
Чехи тут з’явилися у 1872 році, коли чеська община купила землі у місцевої поміщиці й люди почали будуватися. Вони не вітали міжетнічних шлюбів, тож жили в такому тісному колі. У Чеському Боратині була позичкова каса, млин, вирощували хміль. Діяв чеський костел (нині це церква Чесного хреста). Також у 1982 році тут діяла перша сільська пожежна охорона – така собі громадська організація, до якої входили всі чоловіки з 18 до 45 років. У пожежників був свій дрескод, вони мали будівлю пожежної охорони, спеціальну пожежну машину і графік чергувань.
Проте зараз про боратинських чехів тут майже нічого не нагадує, хіба кілька збережених будівель. У 1944 році майже все чоловіче населення і деякі жінки добровільно записалися у 1-ше чехословацьке з'єднання у складі Червоної Армії і більше сюди не повернулися. А після 1947 року чехи, які ще тут залишалися, виїхали до Чехословаччини. Загалом тоді було репатрійовано близько 200 тисяч волинських чехів, у тому числі й тих, хто був у Боратині. Вони розселилися в залишених судетськими німцями місцевостях Чехії та Моравії.
Військовий форт, який не пригодився військам

Одна з історичних споруд Боратина – земляний форт, збудований у 1887-1890 роках. Загалом за дорученням імператора Олександра І для укріплення кордонів Російської імперії та оборони міста Луцька планували збудувати близько десяти таких споруд, але звели всього чотири: в Боратині, на виїзді з Луцька в районі цукрового заводу, в селах Великий Омеляник та Зміїнець.
«Це урочище місцеве населення називало «Могила». Оскільки на території села є пам’ятки археології, яким близько чотирьох тисяч років, то, ймовірно, тут був давній курган. Це найвища точка, яка домінує над всією місцевістю. Будували форт три роки за спеціальною технологією, завдяки якій через 130 років це не знищилося, коли шари землі перекладаються шарами глини, тож він зберігся практично в первісному вигляді.
Форт не передбачався як постійне місце дислокації військових підрозділів. Улітку тут проводили військові маневри. Передбачалося, що у випадку війни військові сюди прибувають і займають позиції. Він мав прикривати напрямок з Рівненської області, з району Крупи», – каже Віталій Гнатюк.

Загалом, як виявилося, під час жодної зі світових воєн ця фортифікаційна споруда не відіграла жодної ролі.
«Під час Першої світової війни лінія оборони пролягала річкою Стир. Коли почався Брусилівський прорив, бої були за чотири кілометри звідси», – провадить краєзнавець.

Саме з Першою світовою пов’язана й історія могили, яка тут розташована. Є версія, що під час відступу російські війська залишали в тилу ворога розвідників. Одним з них був Купріян Сивий – місцевий мешканець. Коли тут стояли австро-угорські війська, він під виглядом наймита дізнавався інформацію про дислокацію підрозділів і передавав її кур’єрами.
«Вийшло так, що його розсекретили. Одні джерела кажуть, що це зробили чехи, за іншими даними, це сталося випадково. У результаті його повісили і це його реальна могила. Через рік російські війська зробили тут місце вшанування, проводили різні урочистості. Хрест було встановлено у 20-х роках минулого століття. Польська влада шанобливо ставилася до поховань часів Першої світової війни, незалежно від того, хто був похований і за кого воював. Батьки хотіли перенести на кладовище, але тодішня влада не дозволила», – каже Віталій Гнатюк.
Згодом, у Другу світову війну, форт теж не відіграв ніякого військового значення. Тож він досі перебуває практично у первісному стані.

У місцевій громаді його використовують як одну з локацій, де проводять туристичні змагання. Місцеві гонщики облюбували це місце для перегонів, тож аби не їздили сюди автівками, планують встановити шлагбаум.

Юлія МАЛЄЄВА

Фото Олександра ЗЕЛІНСЬКОГО
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Реклама
Loading...
Коментарів: 7
просвещение сила Показати IP 13 Червня 2021 19:36
спасибо за интересный рассказ!
просвітництво - сила Показати IP 14 Червня 2021 03:57
Дякую за цікаву розповідь!
Чо? Показати IP 14 Червня 2021 09:17
Можливо, слід вказати, що... Судячи з археологічних знахідок, давні поселення розташовувались в місцевості с. Рованці, ще чотири тисячі років тому..? Село Боратин в згадуваних істориком датах знаходиться на відстані декількох км від місць археологічних досліджень... "Чехи тут з’явилися у 1872 році" Жили близько 75 років, і що? ... "Одна з історичних споруд Боратина – земляний форт, збудований у 1887-1890 роках. Загалом за дорученням імператора Олександра І для укріплення кордонів Російської імперії та оборони міста Луцька... Загалом, як виявилося, під час жодної зі світових воєн ця фортифікаційна споруда не відіграла жодної ролі..." І шо???
глубокомысленный иша до Чо? Показати IP 14 Червня 2021 10:07
Напишите лучше. И вам тоже на констатацию исторических фактов, кто-то вроде вас напишет вопрос :"и шо?" - на который ответ знаете только вы). Потому как "глубокомысленный" вопрос "и шо?" возможно задавать до бесконечности. "небо встает на востоке", - "и шо?"
Чо? до глубокомысленный иша Показати IP 14 Червня 2021 22:49
Небо не встайот... А сонце сходить на сході! І це факт!
Шукач Показати IP 14 Червня 2021 11:27
Насправді розвідника впізнали місцеві мешканці, та видали австроугорцям,а далі Ви вже знаете. То не е загадка. Злукавив сивий дядько. Та війни таки трохи зачепили той форт. Було колись багато гільз с часів ПСв, та ВВв. Тобто мали місця, як то кажуть, боестолкновеній в тому форті. Вивчайте історію с паперу, а не с росповідей дядьків.
Чо? до Шукач Показати IP 14 Червня 2021 22:55
Звичайно було. Скрізь було того "добра". Пороху позбирали на полях немало, і гільз, і патронів. І схованкі з боєприпасами знаходили, ще не так давно...

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus