Тисячі років тому Сахара була зеленою і дощовою: вчені знайшли переконливі докази

Пустеля Сахара, яка нині є найбільш спекотним місцем на Землі, колись мала зовсім інший вигляд. Геологічні дані, які знайшли у печерах на півдні Марокко, свідчать, що тисячі років тому в цьому регіоні опадів випадало значно більше.

Про це пише УНІАН з посиланням на Daily Galaxy.

Учені зробили це відкриття, дослідивши сталагміти – мінеральні утворення, які ростуть угору з підлоги печер, коли вода просочується крізь шари породи зверху і крапає вниз.

Сталагміти діють як природні архіви клімату, адже формуються лише тоді, коли дощова вода просочується через ґрунт і потрапляє в печери. З часом мінеральні відкладення накопичуються шар за шаром, зберігаючи хімічну інформацію про воду, з якої вони утворилися.

Згідно з дослідженням, опублікованим у науковому журналі Earth and Planetary Science Letters, вчені зібрали з печер на південь від Атлаських гір невеликі фрагменти сталагмітів, вага яких інколи була лише близько 0,25 грама. Вимірюючи рівні ізотопів урану та торію в цих зразках, вони змогли визначити, коли ці утворення почали формуватися і коли їх зростання припинилося.

Читати ще: В одній з найсухіших пустель світу вчені знайшли форми життя

«Результати показали, що сталагміти росли приблизно між 8700 і 4300 роками тому. Це свідчить про те, що в той період у регіоні дощі випадали значно частіше», – йдеться у матеріалі.

Більш вологий клімат мав прямі наслідки для людей, які жили в цьому регіоні. Дослідження показало, що археологічні дані фіксують значне зростання кількості неолітичних поселень на південь від Атлаських гір саме в той період, коли кількість опадів збільшилася.

Ці громади значною мірою залежали від скотарства, яке вимагало доступу до води та рослинності. Більша кількість дощів могла підтримувати пасовища та дозволяти пастушим суспільствам розширюватися на території, які сьогодні є посушливою пустелею.

Як зазначила співавторка дослідження докторка Джулія Барротт, зв’язок між кліматичними даними та історією людства став очевидним у процесі дослідження.

«Було захопливо знаходити та досліджувати печери на півдні Марокко під час моїх польових робіт у 2010 році. І дуже приємно, що наші вимірювання та інтерпретації так добре узгоджуються з археологічними та екологічними даними з усього регіону», – пояснила вона.

Читати ще: В пустелі знайшли приховані тунелі, які не схожі на жоден природний процес

Щоб визначити джерело давніх опадів, вчені також дослідили ізотопний склад кисню у шарах сталагмітів. Це допомогло встановити атмосферні процеси, які приносили до регіону вологу.

Згідно з дослідженням, дощі, ймовірно, були спричинені так званими тропічними потоками – великими хмарними системами, здатними переносити вологу із тропічних регіонів у субтропічні.

Дослідники зазначили, що це перший доказ впливу таких атмосферних процесів на кількість опадів у північно-західній частині Сахари.

Сем Холловуд, який також працював над дослідженням, підкреслив, що навіть невеликі відкладення в печерах можуть розкрити масштабні зміни навколишнього середовища.

«Було захопливо спостерігати, як багато ми можемо дізнатися з маленьких шматочків вапнякових відкладень, що формуються під землею», – сказав він, додавши, що дослідники продовжують працювати над точнішою оцінкою того, наскільки збільшилася кількість опадів у цей давній вологий період.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---