У дитсадку на Волині виховують патріотів України. Фото

На роботу – як на свято. З таким настроєм щоранку вирушають із дому працівники Щуринського ДНЗ «Казка», що в Рожищенському районі.

Приміщення дошкільного закладу розташоване в затишному куточку села. Діткам сюди зручно діставатися і безпечно гратися на облаштованому майданчику. Дитсадочок «Казка» відвідують малюки із трьох сіл – Щурина, Квітневого та Тристеня.

Найбільше допомоги – від батьків

Завідувачка дошкільного закладу Валентина Коровіцька запевняє, що всі працівники садочка – відповідальні і креативні, а вихованці – талановиті і здібні.

«Вихованці нашого дитсадка займаються у різновіковій групі, – розповідає Валентина Коровіцька. – Цьогоріч ми набрали 20 діток віком від 3 до 5 років».

Завідувачка зазначає, що для дошкільного закладу вагому допомогу надають батьки. Вони роблять ремонт, рубають дрова, купують необхідний інвентар.

«Багато батьків працюють у містах, їздять на заробітки за кордон. Бачать, як там облаштовані дитсадки. Переймають ідеї і впроваджують їх у Щурині. Зробили сучасний зал зі сценою, обрали інтер’єр, – каже Валентина Коровіцька. – Такі батьки, як Василь Пархомчук і Олександр Сівачук, ніколи не відмовлять в допомозі. Полишать домашню роботу, а прийдуть на поміч».Завідувачка вдячна батькам, які цього літа допомогли відремонтувати кухню та облаштувати дві комірчини. Адже у цих кімнатах стелі і стіни постійно були вкриті цвіллю, страждали від сирості. А придбати нові меблі в кухню допоміг меценат Сергій Луцевич. Місцева підприємиця Лариса Коваль підсобила із будматеріалами. Не відмовив у допомозі аграрій Сергій Самолюк.

«Ось так спільними зусиллями ми довели кухню дитсадка до пуття. Поступово осучаснюємо приміщення, яке зазнавало чимало потрясінь, – каже Валентина Коровіцька. – Однак незмінним залишаються наші добротні грубки, які гріють нас в холодну пору року. За потреби ми пропалюємо і в травні, і у вересні, щоб діткам було комфортно. Але є одне «але»: у приміщенні п’ять грубок, а якби було шість, то кочегар мав би повний оклад. А так отримує 0,75 окладу.

Під лежачий камінь вода не тече

Очільниця ДНЗ переконалася: щоб досягти бажаного, треба стукати у всі двері. Тому старається брати участь у грантових проектах, погоджується на співфінансування. У 2016 році дитсадок виграв проект, що його реалізовував Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом», і отримав сучасний баян. Відтоді усі свята в ДНЗ відбуваються під супровід новенького інструмента.

За словами завідувачки, робота вихователів сільського дитсадка дуже відрізняється від роботи міських колег. По-перше, умови праці залишають бажати кращого. Працівники щуринського дитсадочка добилися, щоб у приміщення провели інтернет. А от допроситися комп’ютера не можуть. Бо зацікавити сучасних дітей не так просто, а щоб знайти необхідні матеріали і роздрукувати роздатковий матеріал, треба звертатися в інші інстанції.«Але мої колеги завжди знаходять вихід із ситуації. Бо ми всі дуже любимо свою роботу, любимо діток. Вони розповідають нам свої секрети, а ми їм – свої. Наші вихованці – надзвичайно щирі і безпосередні. І ми стараємося закласти їм міцну основу знань, яка б допомагала у подальшому житті, – каже Валентина Коровіцька. – Якщо дитина змалку навчиться дякувати, чистити зуби, вітатися, шанувати старших, то не забуде цього ніколи. Звісно, вихователі стараються, але батьки мають теж долучатися».

Вихователі по-доброму заздрять польським колегам, яким до обіду платить за роботу держава, а після – вони заробляють як приватні підприємці. Проводять гуртки, секції, індивідуальні заняття. Бо наші сільські вихователі, щоб прожити, мусять обробляти гектари землі і утримувати чимале господарство.

Новосілля у дитсадку святкували двічі

Вихователі ДНЗ «Казка» розповіли, що якби не ентузіазм їхнього попереднього директора Євгенії Селіванової (нині покійної), то у Щурині не було б дошкільного закладу.

Річ у тім, що соціальна сфера у селі процвітала у ті роки, коли в Щурині діяв колгосп-мільйонер «Світанок». Після так званої аграрної реформи, коли колгоспне майно розпаювали, під загрозою опинилося існування дитсадка. Наприкінці 90-х дитсадок закрили, бо бракувало фінансування. Вихователям видали зарплату майном і закрили приміщення на замок. У дитсадку вибили двері і вікна, повідрізали батареї опалення. Одним словом, у центрі села утворилася руїна. Однак у 2002 році Євгенія Селіванова взялася за відновлення свого дітища. Вихователі і сьогодні дивуються, як вони змогли це зробити? Самотужки штукатурили стелі і стіни, стелили підлогу. І в листопаді 2003 року колектив відсвяткував новосілля! Щоправда, до травня працівники дитсадка прали вдома дитячі рушники і постіль. А на відкриття зносили з дому тюлі, тарілки, доріжки тощо. Але якби тоді колектив зневірився і всі опустили руки, сьогодні у Щурині не мали б садочка.Вихователь – професія особлива

«Деякі батьки думають, що дітей мають всьому навчити у дитсадку. Однак і дорослі вдома повинні докладати зусиль: спілкуватися з малюками, читати книжечки, малювати. Іноді приходять дітки, які не знають свого імені, не вміють тримати олівець, – розповідає вихователь Інна Лемеха. – Замість того, щоб позайматися з дитиною, тати і мами сидять в інтернеті. Тому на зборах ми пояснюємо: ми витримаємо з вашими дітками два роки. А от як збираєтеся жити на старості ви?

Щоб достукатися до батьків, у дитсадку запровадили новацію: кожен місяць дітки і батьки мають зробити щось корисне і пізнавальне разом. От вересень у «Казці» – місяць добра. Наприкінці місяця малюки і дорослі розповідатимуть, які добрі справи вони встигли зробити для інших.

«Іноді доводиться чути, що вихователі не переробляються, просто сидять у теплі цілими днями. Але чомусь батьки не хочуть проводити цілий день зі своєю дитиною, а ми займаємося аж із двадцятьма! У школі вчителі хоч мають перерви, у нас їх нема. Із 8:00 до 18:30 ми пильнуємо за своїми вихованцями. І дуже переживаємо, якщо якась дитина занедужає», – зізнається вихователь Світлана Терещук.

У день професійного свята, 27 вересня, Валентина Коровіцька вітає свій колектив, особливо працівників, які залишилися за кадром. Це – кухар Галина Горбач, яка готує смачні страви; помічник вихователя Таїсія Войтюк, завдяки їй дітки мають чистенькі рушнички і свіжу постіль; завідувач господарством Леонід Коровіцький, який власноруч змайстрував дерев’яні фігурки для надвірного майданчика.

Оксана КУЦИК

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---