У Грузії набув чинності суперечливий закон про «іноагентів»
У Грузії у четвер, 1 серпня, запрацював реєстр для реєстрації профінансованих з-за кордону неурядових організацій (НУО) та ЗМІ, створений на основі суперечливого закону про «іноагентів».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє NewsGeorgia.
Закон зобов’язує реєструватися в реєстрі НУО та ЗМІ, понад 20% фінансування яких надходить з-за кордону. Вони оголошуються «організаціями, які просувають інтереси іноземної сили».
До 1 січня 2025 року вони мають надати Мін’юсту декларації про доходи за 2023 рік. Після 1 січня – опублікувати дані про джерело та цілі фінансування на 2024 рік.
За ненадання декларації передбачено штраф у розмірі 25 тисяч ларі (9 200 доларів США). Згодом за кожен місяць «прострочки» стягуватиметься ще по 20 тисяч ларі (7 300 доларів США).
Читати ще: До Конституційного суду Грузії подали вже третій позов щодо закону про «іноагентів»
Закон про «іноагентів», який офіційно називається «Про прозорість іноземного впливу», парламент Грузії ухвалив у остаточному читанні 14 травня. Президент Саломі Зурабішвілі 18 травня наклала на нього вето, проте 28 травня парламент його подолав.
У народі закон прозвали «російським» – за подібність до чинного в РФ.
ЄС та США вважають, що грузинський закон покликаний «змусити замовкнути критичні голоси». На Заході вказують, що він неминуче негативно вплине на майбутні парламентські вибори в Грузії.
Читати ще: Процес вступу Грузії в ЄС де-факто зупинено, – Європейська рада
Прем’єр Грузії Іраклій Кобахідзе запевнив, що, незважаючи на ухвалений закон, НУО та ЗМІ не закриватимуться перед виборами. Глава правлячої партії «Грузинська мрія» Каха Каладзе, між тим, заявляв, що у разі невиконання вимог рахунки НУО та ЗМІ заарештують, після чого продовження їхньої роботи стане неможливим.
Понад двісті НУО ще до ухвалення закону заявили, що не мають наміру реєструватися в реєстрі. Вони звернулися до Конституційного суду Грузії, вимагаючи скасування спірної ініціативи. Позови з аналогічними вимогами до КС направили президент Грузії та опозиційні політики у парламенті.
Заявники стверджують, що закон порушує статті Конституції про інтеграцію країни до ЄС та НАТО, про права на об’єднання, недоторканність приватного життя та рівність.
У КС Грузії заявили, що позови буде об’єднано, і пообіцяли розглянути їх у «розумні терміни».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Як передає Укрінформ, про це повідомляє NewsGeorgia.
Закон зобов’язує реєструватися в реєстрі НУО та ЗМІ, понад 20% фінансування яких надходить з-за кордону. Вони оголошуються «організаціями, які просувають інтереси іноземної сили».
До 1 січня 2025 року вони мають надати Мін’юсту декларації про доходи за 2023 рік. Після 1 січня – опублікувати дані про джерело та цілі фінансування на 2024 рік.
За ненадання декларації передбачено штраф у розмірі 25 тисяч ларі (9 200 доларів США). Згодом за кожен місяць «прострочки» стягуватиметься ще по 20 тисяч ларі (7 300 доларів США).
Читати ще: До Конституційного суду Грузії подали вже третій позов щодо закону про «іноагентів»
Закон про «іноагентів», який офіційно називається «Про прозорість іноземного впливу», парламент Грузії ухвалив у остаточному читанні 14 травня. Президент Саломі Зурабішвілі 18 травня наклала на нього вето, проте 28 травня парламент його подолав.
У народі закон прозвали «російським» – за подібність до чинного в РФ.
ЄС та США вважають, що грузинський закон покликаний «змусити замовкнути критичні голоси». На Заході вказують, що він неминуче негативно вплине на майбутні парламентські вибори в Грузії.
Читати ще: Процес вступу Грузії в ЄС де-факто зупинено, – Європейська рада
Прем’єр Грузії Іраклій Кобахідзе запевнив, що, незважаючи на ухвалений закон, НУО та ЗМІ не закриватимуться перед виборами. Глава правлячої партії «Грузинська мрія» Каха Каладзе, між тим, заявляв, що у разі невиконання вимог рахунки НУО та ЗМІ заарештують, після чого продовження їхньої роботи стане неможливим.
Понад двісті НУО ще до ухвалення закону заявили, що не мають наміру реєструватися в реєстрі. Вони звернулися до Конституційного суду Грузії, вимагаючи скасування спірної ініціативи. Позови з аналогічними вимогами до КС направили президент Грузії та опозиційні політики у парламенті.
Заявники стверджують, що закон порушує статті Конституції про інтеграцію країни до ЄС та НАТО, про права на об’єднання, недоторканність приватного життя та рівність.
У КС Грузії заявили, що позови буде об’єднано, і пообіцяли розглянути їх у «розумні терміни».
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 2
Обама
Показати IP
1 Серпня 2024 21:27
А що заважає Україні прийняти такий закон ???Відразу стільки нероб і вуличних активістів та іншого непотрібу можна повернути до галузі оборони і захисту неньки !!!
Дід Мороз
Показати IP
2 Серпня 2024 07:56
Грантоїди, нероби, сумнівні люди без мети і професії - цілий прошарок молодих , здорових людей треба направити на зміцнення обороноздатності держави - а вони пиляють подачки соросовськи - геть на х...!!
У Луцькому районі зіткнулися автівки, загинула жінка
Сьогодні 14:16
Сьогодні 14:16
«Це буде революцією не лише в українському кіно». Режисер та виконавиця головної ролі – про фільм «Крила», який зняли у Луцьку
Сьогодні 12:52
Сьогодні 12:52
На Луганщині після удару ЗСУ палає нафтобаза росіян
Сьогодні 11:56
Сьогодні 11:56
На Волині горіли хліви та дачний будинок
Сьогодні 11:00
Сьогодні 11:00
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.