USD 38.80 39.10
  • USD 38.80 39.10
  • EUR 38.80 39.20
  • PLN 9.80 9.98

«У кожного – своя правда про Іловайськ», – удова волинського бійця

21 Серпня 2018 20:02
Волинянка Наталія Іщук у свої молоді роки вже пізнала чимало життєвих радощів і печалей. Адже, зустрівши судженого Володимира, створивши з ним сім’ю у 2011 році та народивши двох діток, буквально через три роки пізнала гіркоту втрати другої половинки на фронтах неоголошеної війни на сході нашої країни.

Про це пише газета Волинські Новини від 16 серпня.

Зараз жінка, яка родом із села Тоболи Камінь-Каширського району, живе з дітьми в Луцьку. На малій батьківщині у неї залишилися мама й дві сестри, а батько вже відійшов у засвіти. Моя співрозмовниця, яка зараз доглядає за меншою донькою Анею, старається не обтяжувати своїми проблемами рідних і сподівається практично тільки на себе, отримуючи пенсію по втраті годувальника. Раніше ж вона трохи попрацювала за фахом – учителем хімії у школі села Радомишль Луцького району, а потім пішла в декретну відпустку.

День весілля - завжди щасливий

Наталія Іщук досі не може змиритися зі статусом вдови, а як інакше, коли їй нема ще й 32... Але моральну підтримку таки знаходить серед жінок, які також втратили чоловіків у АТО, ООС. А різними нематеріальними благами їм допомагає, згуртовуючи у спільному горі, волонтерський рух «Меценати для солдата» під невтомною орудою Руслана Теліпського. З ним та його колегою Наталією Скибою героїня цього матеріалу познайомилася у листопаді 2014-го. Відтоді бере активну участь у багатьох їхніх починаннях: з’їздах, благодійних ярмарках, висаджуванні дерев у парку на честь героїв Небесного Легіону, який спершу відстоювали у міській раді. А з серпня минулого року збирає відомості та готує матеріали про нащадків загиблих військовослужбовців. Завдяки меценатам проекту кілька разів відпочивала зі своєю малечею в Україні та за кордоном.

Її синові Стасику цьогоріч буде 7, а донечці Ані – 5. Коли меншій було три місяці, її батько Володя поїхав з однодумцями на Майдан, якраз після розстрілів людей. Коли розпочалися військові дії на Донбасі, він також поривався туди, бо раніше проходив строкову службу (в Полтаві). Тоді хотів записатися на контракт у Ліберію, але його мама хворіла й відмовила Володю від цього кроку.

Донечка Анюта - в обіймах тата Володі
Володимир Іщук із сином Стасиком


«Якось провидець із Луцька сказав їй, що його треба забрати від воєнщини будь-яким способом, бо він буде там, де великий вогонь, і в нього перед очима горітимуть люди», – пригадує Наталія.

У червні 2014-го її чоловік, попри застереження, записався добровольцем у батальйон міліції спеціального призначення «Світязь». Хоча керівник Петро Шпига його теж відмовляв, бо двоє дітей. Але, напевно, в той момент уже не можна було змінити долю молодого підгайчанина. Після двох місяців навчань цей підрозділ вже відправили на схід України охороняти громадський порядок.

«14 серпня Володя з побратимами вже був там і якраз святкував свій останній, тридцятий, день народження. Хлопці подарували йому ікону його святого. Вже потім вони передали мені її – обстріляну – разом із шевроном чоловіка. Він сам телефонував мені, більше розпитував, як там вдома. Проте 19 серпня сказав, що на три доби вони йдуть на зачистку міста і з ним не буде зв’язку. Якраз тоді «Світязь» входив у Іловайськ. У суботу, 23-го, подзвонив на кілька хвилин. У понеділок зранку, 25-го, коли були сильні обстріли, його з товаришами мали змінити на блокпосту біля транспортного депо. Хоча мав можливість поїхати з командиром, залишився прикривати побратимів. Міша Білецький підхопив його на бігу, пораненого в живіт осколком міни. Володю завезли в школу, де медпрацівники Сашко Сивий (Док) та Анна Іллющенко (Мурка) як могли надавали йому допомогу, але в них ще не було досвіду хірургічних втручань. Вивезти його теж не вдалося, бо командир Філін сказав, що медики їм і тут потрібні», – розтривожена спогадами розповідає співрозмовниця. Вона вважає, що у кожного втаємниченого – своя правда про Іловайськ...

24 серпня 2014 року в Києві був військовий парад, але техніку звідти в АТО так і не скерували, хоча керівництво держави й запевняло в цьому матерів тих солдатів, які в той час ішли на смерть практично голіруч. Жінка переконана, що відповідати за події на сході України, зокрема й за Іловайську трагедію, мають усі причетні особи, незалежно від їхніх рангів, посад і звань. Адже, попри так звані Мінські домовленості, сьогодні винищують цвіт української нації.

Під час розмови у жінки на очах час до часу з’являлися сльози, адже досі береже пам’ять про коханого. Зі Стасиком і Анею часто їздить до їхньої бабусі в Підгайці, яка на цій неоголошеній війні втратила наймолодшого з трьох дітей – Володю. Наталія ж намагається не втрачати оптимізму, виховує дітей і не зневірюється в людях, адже вона таки не сама у своїх життєвих випробуваннях.

Світлана ЗОЗУЛЯ, Луцьк
Син Стасик на місці останнього спочинку батька - Володимира
Діти - втіха та розрада для матусі
Наталія Іщук із дітьми - Стасом і Анею

Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 6
Степан (Крымчанин) Показати IP 21 Серпня 2018 20:16
Звіт ООН спростував один із головних міфів офіційного Київа стосовно Іловайського котла.
Анонім до Степан (Крымчанин) Показати IP 22 Серпня 2018 08:10
Та всі і без ООН давно знають правду, а не те що втюхують нам з тв
Лучанин до Степан (Крымчанин) Показати IP 22 Серпня 2018 08:59
А що за звіт?
))) Показати IP 21 Серпня 2018 22:25
Ми виграємо!!!
всезнайко Показати IP 25 Серпня 2018 20:26
дітей онуків перших керівників держави на передову і війна швидко закінчиться
русин Показати IP 2 Вересня 2018 03:51
Терміново сформувати батальйон з адміністрації президента на чолі з ним ,кабміну ,з вгодованою харею,ВР,з гаркавим,і війна закінчиться,як і обіцяв!

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus