«У нашій професії випадкових людей не буває», – акушерки Волинського обласного перинатального центру

Щодня вони допомагають приходити в цей світ новонародженим хлопчикам і дівчаткам, саме від їхньої професійності залежить, чи буде майбутня мама спокійною та впевненою під час пологів, а дітки – здоровими. Навіть у Міжнародний день акушерки, що його відзначають 5 травня, і в карантин вони не відпочивають. Але не скаржаться, бо роботу свою люблять. Про це йдеться в сюжеті телеканалу «Аверс».

Жанна Палюх працює головною акушеркою у Волинському обласному перинатальному центрі. Жінка вирішила стати медиком ще понад 30 років тому, однак професію саме акушерки обрала вже під час вступу до медучилища.

«Коли прийшла в Луцьке медичне училище, мені запропонували професію акушерки, – пригадує вона. – На той час я, може, не дуже розуміла цінність і важливість цієї професії, але сьогодні не шкодую, що її обрала. Акушерка перша, хто тримає нове життя в своїх руках».Зараз у Волинському обласному перинатальному центрі працює 43 акушерки, із них – 15 старших акушерок. І в кожної – своя історія. Старша акушерка пологового відділення Ярослава Кушнірук почала працювати у Волинському обласному перинатальному центрі рівно рік тому – у професійне свято. Жінка вже має майже 30-річний стаж і вважає, що бути акушеркою – це покликання, до цього має лежати душа, бо інакше ніяк.

«У цій професії випадкових людей не буває – сюди приходять раз і назавжди. Випадкові відсіюються зразу, а ті, хто вже лишився, полюбив цю роботу, віддаються їй повністю, – каже пані Ярослава. – Повірте, переживаємо кожне народження. Проходимо шлях від перших переймів до останньої потуги, коли дитина закричить, – тоді мороз по шкірі, сльози в очах і ми радіємо разом з батьками. Я вважаю, що це найкраща професія в світі, яку Бог дарував людям».

Акушерки кажуть: у щоденній робочій практиці вистачає і драматичних, і радісних, і кумедних моментів.

«Моя подруга з іншої області дуже хотіла народжувати. Я їй кажу: «Тебе чергова бригада прийде подивиться, ти помаленьку підзбируйся, щоб переводити в пологовий зал». Прийшла чергова бригада в палату, щоб її подивитися, а моєї подруги там уже немає: вона взяла свої сумки і бігом сама – навіть не пішла, а побігла в пологовий зал. Отак поспішала народити», – розповідає старша акушерка відділення екстрагенітальної патології вагітності Волинського обласного перинатального центру Галина Окуневич.

Майбутні матусі по-різному переживають найважливіші миті в житті. Акушерки – завжди поряд. Когось із пацієнток потрібно заспокоїти, когось – підбадьорити. Щасливі сім’ї і здорові дітки – ось заради чого ці чарівні жінки натхненно працюють щодня.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---