У печері в Туреччині виявили знахідки віком 86 000 років: про що вони свідчать

Археологи виявили в печері Інкая на північному заході Туреччини, де казкове селище із замками перетворилося на місто-привид, свідчення присутності людини, що датуються 86 000 років тому.

Як пише УНІАН з посиланням на Daily Galaxy, на цьому місці також було знайдено сотні крем’яних знарядь, які дають змогу уявити, як люди середнього палеоліту використовували місцеві ресурси.

Розташована неподалік від села Бахадирли в районі Чан провінції Чанаккале, печера Інкая стала важливою археологічною пам’яткою після шести років розкопок. Дослідники вивчають, як жили та переміщалися доісторичні популяції між Анатолією та Балканами в палеолітичний період.

Цікаво, що печеру вперше було виявлено у 2016 році під час обстеження провінцій Мугла та Чанаккале, яке проводив Ісмаїл Озер із кафедри палеоантропології Анкарського університету. З того часу кілька археологічних розкопок виявили свідчення використання цієї території людьми в період середнього палеоліту, який тривав приблизно від 250 000 до 50 000 років тому.

Команда з 20 фахівців провела останні розкопки, зосередившись на східних схилах печери, де було знайдено найдавніші датовані останки. За словами професора Ісмаїла Озера, ці відкриття змінили уявлення про доісторичне значення Чанаккале, оскільки раніше вважалося, що свідчення палеолітичного життя в провінції є обмеженими.

Природний об’єкт, що приваблював доісторичні громади

Відкриття дають підстави припустити, що печера Інкая була не просто тимчасовою зупинкою для стародавніх людей. Дослідники вважають, що групи залишалися в цьому районі довше, оскільки це місце надавало два ключові ресурси: кремень для виготовлення знарядь та доступ до води.

Зазначається, що геологічна структура печери, ймовірно, була однією з головних причин, через яку люди обрали це місце. На відміну від багатьох археологічних пам’яток, де сировину доводилося доставляти з інших місць, мешканці печери Інкая могли добувати кремень безпосередньо з навколишнього середовища.

Важливо, що це місце також надає нову інформацію про доісторичні переміщення в регіоні. Його розташування між Анатолією та Балканами робить це місце цінним для вивчення того, як стародавні популяції адаптувалися до різних умов навколишнього середовища в палеолітичний період.

Як пояснив професор Ісмаїл Озер, дослідження в печері показали, що Чанаккале є однією з найбагатших провінцій Туреччини за палеолітичними знахідками.

Крем’яні знаряддя праці розкривають повсякденне життя 86 000 років тому

Як повідомляється в прес-релізі, опублікованому Archaeology News, основними знахідками в печері Інкая на даний момент є крем’яні артефакти. Ці інструменти відрізняються за формою та розміром, що дозволяє припустити, що вони створювалися для різних завдань, а не для однієї конкретної мети.

Однією з найцікавіших знахідок є зубчастий інструмент, який, на думку дослідників, міг працювати аналогічно сучасній пилці. Археологи також виявили інструменти, які, судячи з усього, були сконструйовані з ручками, можливо, прикріпленими до гілок, кісток або рогів за допомогою смоли.

Цікаво, що процес виготовлення вимагав ретельної роботи. Стародавні майстри обробляли камінь, стоншуючи його частини та змінюючи краї для створення зручних робочих поверхонь. Ці інструменти могли використовуватися для таких робіт, як копання ґрунту або зішкрібання шкур тварин. У статті зазначено:

«Точні функції цих предметів досі вивчаються. Майбутній мікроскопічний аналіз каменів може виявити сліди їхнього використання та надати більше інформації про те, як доісторичні люди користувалися цими інструментами».

Читати ще: На пів метра вища, ніж вважали: давні сліди змінили уявлення вчених про «людину-лускунчика»

Кам’яні рештки розкривають давнє життя в печері

Зазначається, що хоча в печері було виявлено безліч кам’яних артефактів, археологи поки що не знайшли органічних решток, таких як людські кістки, рештки тварин або рослинний матеріал, пов’язаний із стародавнім раціоном харчування. Відсутність цих збережених решток робить кам’яні свідчення ще важливішими для розуміння того, як люди використовували печеру і як вони адаптувалися до навколишнього середовища в минулому.

Це означає, що на сьогодні дослідники знають більше про технології, якими користувалися мешканці печери, ніж про їхнє повсякденне життя. Відсутність органічних свідчень залишає відкритими питання щодо того, чим харчувалися ці групи, як вони жили та як взаємодіяли з навколишнім середовищем.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---