USD 40.45 40.75
  • USD 40.45 40.75
  • EUR 44.50 45.20
  • PLN 3.30 4.00

У волинській лікарні – нове обладнання для реабілітації після важких травм та інсульту

Сьогодні 17:03
Відновитися після важких травм чи інсульту можливо. Як саме, знають у відділенні реабілітації і фізіотерапевтичного лікування Волинської обласної клінічної лікарні. Тут завдяки програмі «Український фонд швидкого реагування», яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США, встановили 30 нових засобів сучасної реабілітації.

Під контролем спеціалістів пацієнти відновлюють рухи в суглобах, вчаться тримати рівновагу, комфортно дихати й загалом контролювати фізичне навантаження. У поєднанні з фізіотерапевтичними процедурами така реабілітація пришвидшує одужання пацієнта й повертає його до повноцінного життя, йдеться в сюжеті журналіста Андрія Гнатюка.

Чотири роки тому Ростислав Атаманів мав хворобу Гоффа, яка проявлялася наростами в колінних суглобах. Переніс операцію. Проте робота спонукає постійно бути на ногах, тож болі в суглобах усе одно відчуває, особливо коли піднімається сходами. Також реагує на зміну погоди. Щоб запобігти можливим ускладненням, чоловік по кілька годин щодня під наглядом спеціалістів проходить реабілітацію.
Читати ще: Німецькі медики переймають досвід Волинської клінічної лікарні

«Потрошки розробляю коліна, щоб вони працювали й не стиралися суглоби. І даю навантаження. Далі будемо бачити, як воно дасться взнаки. Потрібно, як то кажуть, радитися з лікарями і проходити курс лікування», – каже Ростислав.

Він працює на орбітреку з сидінням, який за функціоналом нагадує катамаран. Основне навантаження – на ноги, хоч задіяний увесь опорно-руховий апарат. Ростислав розпрацьовує суглоби.

«Пацієнту ми підбираємо навантаження індивідуально. До цього пристрою можемо підключити пульсоксиметр, щоб контролювати рівень тиску та пульсу. Наша ціль – нарощення м'язевої сили. Тут активні фактично всі суглоби нижніх кінцівок, тому такі вправи досить ефективні», – наголошує фізична терапевтка Тетяна Словік.
Для Людмили Курилової реабілітація на тренажерах – остання надія. Ні антидепресанти, ні знеболення не діють. Торік у столиці жінка перенесла операцію на хребті. Їй встановили два імпланти, а болі все одно сильні, до того ж, німіють руки. Ризики повторної операції дуже високі, тому фізичні терапевти підбирають жінці індивідуальні вправи.

«Вирішили розпочати таку масовану реабілітацію. Починаємо з бігової доріжки, потім переходимо на руки, бо в мене вони німіють і відмовляють. Ходжу на лазерні процедури, на магніти. Уже больові відчуття зменшилися. У мене є ще поперекова грижа і великий нервово-паховий біль. Тому ми розробляємо м'язи, щоб трошечки їх зміцнити і зняти навантаження із хребта», – каже Людмила Курилова.
Результат відновлення залежить і від можливостей обладнання, і від бажань, умінь і зусиль терапевтів, каже ветеран Віталій Лях. Півтора місяця тому він прийшов сюди на милицях.

«Працюємо над підняттям стопи та тренуємо чотириголовий м'яз стегна. Результат Віталія мені дуже подобається, оскільки ми повністю відновили кут згинання-розгинання колінного суглоба», – каже фізична терапевтка Тетяна Словік.

Самостійно ходити Віталій ще не може. Тримається за бруси. Немає координації, ослаблені м'язи. Півтора місяця тому йому прооперували хрестоподібну зв'язку. За 14 занять Віталій уже повноцінно згинає коліна і поступово збільшує навантаження.

«Зараз прийшов уже просто з ціпком. Ще мушу закачати більше м'язи, бо вони ослабли. Місяць була пряма нога і не міг ступити на ногу, то м'язи ослабли зовсім», – каже Віталій Лях.
Петро Камбінчук відновлює дихання після видалення правої легені. У районі на КТ виявили пухлину і скерували в обласну лікарню. На подальшому обстеженні рак легені не підтвердили, але продіагностували її інфаркт.

«Тиск упав, я пішов, щоб перевіритися. Мені дали направлення на Луцьк. Зробили операцію, видалили легеню. Як трохи рухаюся, стає легше», – каже чоловік.
Читати ще: «Життя перемагає»: у волинській дитячій лікарні показали нове хірургічне відділення. Фото

«Це кардіологічний хворий, лікується в торакальній хірургії. Тут він для покращення дихання, щоб не було післяопераційних ускладнень, для розробки дихання грудної клітки», – пояснює старша медична сестра, фізична терапевтка Ліна Вілюра.
Обладнання тут встановили завдяки програмі «Український фонд швидкого реагування», яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США. Обладнання закупили насамперед для ветеранів, членів їхніх родин та людей, які постраждали від наслідків війни. Тут розмістили 30 сучасних засобів, враховуючи запити пацієнтів і набутий досвід українських реабілітаційних центрів, зокрема центру «Незламні», розповідає старша керівниця проєкту Вікторія Климчук-Длугач.

«Нам цей список дещо модифікували, відібрали те, що працює і що показало себе за кілька років найкраще для реабілітації пацієнтів. Таким чином ми прийшли до сформованого списку обладнання, яке може забезпечити повний комплекс реабілітаційних послуг, особливо для людей із протезуванням, людей із травматичними ураженнями мозку», – коментує Вікторія Климчук-Длугач.
Більшість таких пацієнтів ще не можуть повернутися до повноцінного самостійного життя. Надважкі ураження і травми вони пропрацьовують за новітніми технологіями з мультидисциплінарними спеціалістами, які контролюють навантаження й за потреби допомагають виконувати складніші вправи.

«На території всієї України ми навчаємо фахівців із протезування та реабілітації. Вже навчили понад 650. Ми навчаємо представників мультидисциплінарних команд. Таку реабілітаційну команду, як у Волинській обласній клінічній лікарні, ми забезпечили устаткуванням ще в шести різних закладах. Намагаємося іти в реабілітаційні центри обласного рівня, в перспективі – також на рівень громад, щоб послуга з реабілітації була доступна для людей скрізь», – наголошує старша керівниця проєкту.

«На цьому обладнанні ми можемо працювати з пацієнтами, наприклад, після черепно-мозкової травми, після інсульту, коли в пацієнта є проблеми не тільки з одним пальчиком чи з одним ліктьовим суглобом, а коли ми мусимо для повноцінного відновлення задіяти весь організм, тобто і балансування, і хода, і рухи руками, ногами, і підтримка серцево-судинної системи, і відновлення дихання», – зазначає завідувачка відділення реабілітації та фізіотерапевтичного лікування Галина Порчук.
На реабілітаційному столі – пацієнтка з протрузіями і грижами шийного відділу хребта, але проблеми жінка відчуває на всіх його ділянках. Завдання фізичного терапевта – зняти спазм і покращити кровообіг у хрящах і кістках. Починають із розтяжки стопи.

«Важливо виконувати вправи правильно», – акцентує асистентка фізичного терапевта Світлана Кравчук.
Одна з новинок – стабілізаційна платформа, що дозволяє тренувати рівновагу.

На обладнанні в іншій кімнаті пацієнти розробляють руки після травм. Людмила Попова тривало відчуває скованість у плечі. Це наслідки ревматизму.

«Це допомагає. Як пролікуєшся, то пів року болі можуть не турбувати, а далі знову потрібно займатися. Постійно. Стараюся і вдома тренуватися», – каже Людмила.
Із кожним сеансом об'єм рухів збільшують.

«У пацієнтки внаслідок ревматизму розвинулася контрактура плечового суглоба. У цій ситуації ми застосовуємо його пасивне згинання і розгинання, а також зовнішнє і внутрішнє обертання. Уже пройшли три сеанси. Пацієнтка почувається значно краще. Збільшився об'єм рухів. У подальшому ми плануємо продовжувати наше втручання», – пояснює ерготерапевтка Марина Марчук.
Травми ліктьового суглоба, гіпс, біль. Тепер Олександр Статкевич відновлює рух руки.

«Раніше кисть менше згиналася, тяжче було працювати. Поступово покращується стан руки, суглоба», – каже він.
«У пацієнта утворилася контрактура після того, як він довго носив гіпс. І наша мета – на цьому апараті досягнути повноцінного відновлення. Апарат розробляє нам згинання і розгинання ліктьового суглоба, а також супінацію, пронацію в ліктьовому суглобі. Ми задаємо градуси. З кожним днем навчання збільшуємо амплітуду», – додає ерготерапевтка Олена Киця.
Таку реабілітацію призначають і для тих, хто переніс інсульт. Її називають відновленням дрібної моторики. Пацієнти починають із найменшого. Поновлюють сили в пальцях, щоб втримати найлегші предмети чи виконати найпростіші хатні завдання. Скажімо, закрутити гайку. Коли сили повернуться, можуть спробувати собі щось приготувати. Тут обладнано кухню, а для комплексного відновлення роботи рук, ніг і хребта загалом призначений інший тренажер.
«У мене травма була чотири роки тому. Я не вірив, що щось взагалі буде позитивно для мене, але помилявся. І поки навіть не було цих всіх тренажерів, дівчата підібрали для мене комплекс, і ми працювали без тренажерів. Враховуючи, що зараз є стільки тренажерів, це дуже добре. Мені особисто потрібно розробляти ноги, бо в мене вони слабенькі. І враховуючи те, що я помаленьку вийшов на роботу, мені потрібен сильний плечовий пояс. А взагалі техніка дуже класна, спеціалісти хороші», – каже Олександр Киця.
Реабілітацію за потреби поєднують із фізіотерапевтичним лікуванням. Хворим доступні магнітолазерна терапія, електрофорез, ультразвук, масажі, водні процедури і багато іншого. Усі разом, а їх тут понад 20 видів електролікування, допомагають знімати спазми, набряки, покращувати кровообіг і навіть худнути.

«Турбує заніміння рук. Після процедури відчувається покращення», – каже пацієнт Володимир Фесик.
«Водні процедури, а саме масаж, призначають для покращення опорно-рухового апарату, для покращення кровообігу, відтоку лімфи. Вони мають заспокійливу дію. Діють на серцево-судинну систему і загалом на все тіло», – зауважує медсестра кабінетів водного лікування Катерина Писарчук.
Сучасний реабілітаційний комплекс виводить лікарню на новий рівень надання високоякісних оздоровчих послуг. Для пацієнтів це відновлення за всіма можливими сучасними стандартами, наголошує директор клініки Олександр Дудар.

Кошторис цього проєкту становить понад 100 000 доларів. Його вдалося втілити за фінансової підтримки Державного департаменту США. Завдяки цьому лікарня повернула реабілітацію пацієнтів, яку тут практикували ще в довоєнний період.

«Постало питання, а де ж можуть реабілітуватися амбулаторно цивільні пацієнти, пацієнти з числа тимчасово переселених осіб. Тому було ухвалено рішення сформувати ще одне реабілітаційне відділення. Завдяки програмі «Українського фонду швидкого реагування» і Державному департаменту США, ми отримали повний перелік роботизованого сучасного обладнання для того, щоб реабілітувати людей після спінальних травм, після травм головного мозку, після ендопротезування кульшового суглоба, після політравм. Для нас це вкрай важливо. Ми готові поступово нарощувати потужності», – наголошує директор Волинської обласної клінічної лікарні Олександр Дудар.
Стаціонарні хворі в цьому відділенні будуть отримувати ранню реабілітацію вже з перших днів після операції.

«Реабілітаційні послуги в цьому відділенні будуть проводити за цифровими направленнями від спеціалістів на амбулаторну реабілітацію повністю за кошти Національної служби здоров'я, тобто безплатно для пацієнта. Але є частина обладнання, яке виведено з реабілітаційного закладу, як-от фізіотерапевтичні прилади, пресотерапія, що не входять у пакет оплати НСЗУ, і ці процедури будуть проводити на платній основі», – пояснює Олександр Дудар.

Щодня у відділенні оздоровлюються 150-200 людей, 15-20 пацієнтів проходять реабілітацію. Лише торік було майже 8000 пацієнтів, які рухову активність успішно поєднували з фізіотерапевтичним лікуванням.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus