У Луцьку стрибали з 60-метрової башти. ФОТО. ВІДЕО

Стрибати з 60-метрової башти – безпечніше, аніж гуляти вулицями міста ввечері, - переконують учасники команди «Земля стрибків».

Так, цих вихідних усі бажаючі, а таких було не мало, мали змогу випробувати свою відвагу та перебороти власний страх, стрибнувши з майже 60-метрової башти, що в районі картонно-руберойдового комбінату в Луцьку.

Задоволення для сміливих

За словами ідейної натхненниці такого дійства саме в Луцьку Вікторії Денисюк, дійство у місті відбувається вже вдруге. Вперше сміливці випробовували нерви на міцність 9-10 березня. Тоді у повітря «викинули» понад сотню бажаючих.

Спроба номер 2 зібрала навколо себе ще більше екстремалів. За два дні до шаленого дійства склали списки стрибунів. Таких, мовляв, були сотні.

Інформацію про захід розповсюджували мережею Інтернет. Там охочі реєструвались, а невдовзі організатори обдзвонювали кожного, уточнювали інформацію і узгоджували час стрибка.

Зі слів активістів, більшість стрибала уперше, однак, серед тих, хто мав можливість спробувати «задоволення польоту на смак» ще у березні, виявилось багато бажаючих повторити свій подвиг.

Учасникам проводили коротенький інструктаж, мовляв, вниз не дивимось, стрибаємо вгору, мов пташка, за бажанням – голосно кричимо, використовуємо нецензурний лексикон, вже на землі нічого не робимо, а чекаємо інструктора.

Організатори наголошували, - від стрибуна нічого не залежить, однак, чи гарний буде стрибок, чи летітимеш «солдатиком» донизу - все ж наслідок того, як «літун» відштовхнеться.

Однак, найпершою складністю стало дістатись до верхівки башти. Нагору охочі, плазуючи по драбині, вилазили захекані та втомлені. Утім, там на сміливців чекали фотограф із інструкторами «Землі стрибків» та неперевершений вигляд із 60-метрової висоти.

«Стояти за поручнями – зовсім не страшно, так само як не страшно перелазити на символічну дощечку, з якої, власне, і стрибаєш», - діляться враженнями сміливці.

Однак, зі слів більшості, найбільш лячні та захопливі – саме перші кілька секунд вільного падіння.

«Боялась, щоб «не стало» серце, певно, якщо людина хвора, то такого робити не можна», - висловилась одна з стрибунів.





Відповідальність організатори на себе не беруть

До слова, жодних страховок, або ж довідок про здоров’я організатори не пропонують і не вимагають.

Мовляв, якщо із «літуном» щось станеться, то відповідальність за це активісти перекладають саме на охочого до екстріму. Щоправда, переконують вони, на 99% стрибки - безпечні. Адже троси перевіряються щоразу по кілька разів.

На переконання Вікторії Денисюк, такий вид відпочинку – безпечніший, аніж просто гуляти ввечері вулицями міста. Система, з її слів, повністю дублюється. «Є основний трос і страховочний трос, основний карабін і, відповідно, страховочний карабін. Не в наших інтересах, щоб не дай Бог, щось сталось», - запевнила вона.

Перше питання, яке виникає чи не у кожного стрибуна: чи є небезпека вдаритись об башту? Це викликає у організаторів лише усмішку. З їхніх слів, система налаштована таким чином, що під час стрибка троси відтягують «літуна» подалі від башти. Тож такий розвиток подій не можливий.

Коштує таке задоволення - 100 гривень за стрибок. Ціна – не мала, однак бажаючих від того менше не стає.





Довідково:

Команда «Земля стрибків» створена із двох лучан да двох житомирян, які розповсюджують свою екстремальну діяльність у трьох містах країни. Зокрема, в Луцьку, Житомирі та Києві.

У планах активістів – розширятись.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---