Українці назвали суми, за які вони готові продати свій голос на виборах
Майже 65% опитаних українців не готові «продати» свій голос на виборах за жодних обставин.
Як передає кореспондент УНІАН, про це йдеться у результатах дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва та Київського міжнародного інституту соціології, презентованих під час пресконференції.
Зазначається, що понад 11% опитаних стикались зі спробами підкупу на виборах. Дещо частіше про такі спроби заявляли виборці з неповною середньою освітою (14%). Також про спроби підкупу частіше заявляли мешканці, які проживають у сільській місцевості, та жителі Західної України.
Більшість респондентів (54%) заявили, що будь-яка пропозиція грошей буде неприйнятною під час мотивування виборців «продати» свій голос.
Однак ті, хто вважає сам «продаж» голосу реалістичним, називають порівняно невеликі суми, які можуть мотивувати людей «продати» свій голос, зокрема:
менше ніж 500 грн – 12% респондентів;
від 500 до 1000 грн – 6% опитаних;
від 1 тис. до 2 тис. грн – 3,4% респондентів;
від 2 тис. до 5 тис. грн – 1,3%;
більше ніж 5000 грн – 3,5%.
«64,5% респондентів заявили, що не готові «продати» свій голос за жодних обставин. Серед тих, хто все-таки потенційно готовий «продати» свій голос, найпопулярнішою опцією є варіант проголосувати за того кандидата/партію, які і так подобаються, але водночас і отримати за це гроші – 25%», – йдеться в результатах дослідження.
Ще 18% кажуть, що все залежить від конкретних обставин, а 13% готові «продати» голос, коли будуть впевнені, що це не призведе до проблем чи негативних наслідків для них особисто. Ще 8,5% погодяться у випадках, коли у них попросять про це люди, яким вони довіряють, а 6,3% – якщо їм запропонують справедливий розмір винагороди.
Стосовно потенційної готовності «продати» свій голос, то на заході таких респондентів найменше: 70% заявили, що в жодному випадку не готові «продати» свій голос. Водночас на півдні таких 60%.
При цьому молодші виборці частіше виявляли готовність «продати» голос. Лише 50% виборців до 30 років сказали, що в жодному випадку не готові «продати» голос. Водночас серед старших респондентів таких 60-70%.Абсолютна більшість респондентів на запитання, чому виборці погоджуються отримати гроші чи іншу матеріальну винагороду від кандидата/партії в обмін на підтримку на виборах, відповіли, що причина в тому, що люди бідні, а це додаткова можливість підзаробити – 82,5%. Ще 65% вважають, що людям усе одно за кого голосувати, якщо їм пропонують гроші. Також більше половини (56%), вказали на те, що люди беруть гроші, але голосують самостійно. Ще 37% вказали, що люди не хочуть відмовляти у проханні друзям, знайомим, родичам, сусідам, керівництву, колегам.
Щодо благодійної діяльності партій та кандидатів перед виборами думки респондентів загалом розділилися. Так, 42% позитивно ставляться до надання медичних препаратів, продуктів, техніки, організації дозвілля і розваг, благоустрою територій, допомоги армії, церкві, коли це здійснюють суб’єкти виборчого процесу перед виборами. 51,5% ставляться до цього негативно.
При цьому жінки зазвичай більш позитивно ставляться до описаного явища, ніж чоловіки (46% і 37%). «Також цікаво, що бідніші респонденти більш негативно ставляться до такої форми непрямого підкупу. Простежуються і вікові закономірності. Молодші респонденти частіше позитивно ставляться до «благодійної» допомоги партій та кандидатів перед виборами, ніж старші люди», – зазначають соціологи.
Крім того, до непрямого підкупу виборців гірше ставляться ті респонденти, які вже стикалися зі спробами прямого підкупу.
Також зауважується, що більшість респондентів вважають, що в питанні підкупу виборців винні обидві сторони – 62%. Ще 26% вважають, що основну відповідальність має той, хто ініціює та здійснює підкуп (кандидат чи партія). Лише 7% вважають, що основним винуватцем є сам виборець, який продає свій голос.
«Абсолютна більшість опитаних вважають, що технології підкупу виборців впливають на результати виборів. Так, 33% вважають, що такий вплив є дуже великим, а ще майже 50% – що такий вплив скоріше є. Лише 3,5% вважають, що технології підкупу виборців взагалі не впливають на результати виборів», – йдеться у результатах опитування.
Половина респондентів підтримує тезу про те, що підкуп виборців є не лише серйозним зловживанням, а й головною проблемою українських виборів.Як проводилося опитування
Дослідження проведене Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 22 жовтня по 12 листопада методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера; computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Опитування відбулося на замовлення Громадянської мережі ОПОРА. Вибірка репрезентативна для дорослого населення України віком від 18 років.
Опитування проводилося у всіх областях України, окрім територій, які тимчасово не контролюються владою України, – Автономна Республіка Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.
Польовий етап тривав з 2 до 11 листопада. В результаті було зібрано 2 тис. 3 анкети. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% – для показників, близьких до 25%, 1,5% – для показників, близьких до 10%.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Як передає кореспондент УНІАН, про це йдеться у результатах дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва та Київського міжнародного інституту соціології, презентованих під час пресконференції.
Зазначається, що понад 11% опитаних стикались зі спробами підкупу на виборах. Дещо частіше про такі спроби заявляли виборці з неповною середньою освітою (14%). Також про спроби підкупу частіше заявляли мешканці, які проживають у сільській місцевості, та жителі Західної України.
Більшість респондентів (54%) заявили, що будь-яка пропозиція грошей буде неприйнятною під час мотивування виборців «продати» свій голос.
Однак ті, хто вважає сам «продаж» голосу реалістичним, називають порівняно невеликі суми, які можуть мотивувати людей «продати» свій голос, зокрема:
менше ніж 500 грн – 12% респондентів;
від 500 до 1000 грн – 6% опитаних;
від 1 тис. до 2 тис. грн – 3,4% респондентів;
від 2 тис. до 5 тис. грн – 1,3%;
більше ніж 5000 грн – 3,5%.
«64,5% респондентів заявили, що не готові «продати» свій голос за жодних обставин. Серед тих, хто все-таки потенційно готовий «продати» свій голос, найпопулярнішою опцією є варіант проголосувати за того кандидата/партію, які і так подобаються, але водночас і отримати за це гроші – 25%», – йдеться в результатах дослідження.
Ще 18% кажуть, що все залежить від конкретних обставин, а 13% готові «продати» голос, коли будуть впевнені, що це не призведе до проблем чи негативних наслідків для них особисто. Ще 8,5% погодяться у випадках, коли у них попросять про це люди, яким вони довіряють, а 6,3% – якщо їм запропонують справедливий розмір винагороди.
Стосовно потенційної готовності «продати» свій голос, то на заході таких респондентів найменше: 70% заявили, що в жодному випадку не готові «продати» свій голос. Водночас на півдні таких 60%.
При цьому молодші виборці частіше виявляли готовність «продати» голос. Лише 50% виборців до 30 років сказали, що в жодному випадку не готові «продати» голос. Водночас серед старших респондентів таких 60-70%.Абсолютна більшість респондентів на запитання, чому виборці погоджуються отримати гроші чи іншу матеріальну винагороду від кандидата/партії в обмін на підтримку на виборах, відповіли, що причина в тому, що люди бідні, а це додаткова можливість підзаробити – 82,5%. Ще 65% вважають, що людям усе одно за кого голосувати, якщо їм пропонують гроші. Також більше половини (56%), вказали на те, що люди беруть гроші, але голосують самостійно. Ще 37% вказали, що люди не хочуть відмовляти у проханні друзям, знайомим, родичам, сусідам, керівництву, колегам.
Щодо благодійної діяльності партій та кандидатів перед виборами думки респондентів загалом розділилися. Так, 42% позитивно ставляться до надання медичних препаратів, продуктів, техніки, організації дозвілля і розваг, благоустрою територій, допомоги армії, церкві, коли це здійснюють суб’єкти виборчого процесу перед виборами. 51,5% ставляться до цього негативно.
При цьому жінки зазвичай більш позитивно ставляться до описаного явища, ніж чоловіки (46% і 37%). «Також цікаво, що бідніші респонденти більш негативно ставляться до такої форми непрямого підкупу. Простежуються і вікові закономірності. Молодші респонденти частіше позитивно ставляться до «благодійної» допомоги партій та кандидатів перед виборами, ніж старші люди», – зазначають соціологи.
Крім того, до непрямого підкупу виборців гірше ставляться ті респонденти, які вже стикалися зі спробами прямого підкупу.
Також зауважується, що більшість респондентів вважають, що в питанні підкупу виборців винні обидві сторони – 62%. Ще 26% вважають, що основну відповідальність має той, хто ініціює та здійснює підкуп (кандидат чи партія). Лише 7% вважають, що основним винуватцем є сам виборець, який продає свій голос.
«Абсолютна більшість опитаних вважають, що технології підкупу виборців впливають на результати виборів. Так, 33% вважають, що такий вплив є дуже великим, а ще майже 50% – що такий вплив скоріше є. Лише 3,5% вважають, що технології підкупу виборців взагалі не впливають на результати виборів», – йдеться у результатах опитування.
Половина респондентів підтримує тезу про те, що підкуп виборців є не лише серйозним зловживанням, а й головною проблемою українських виборів.Як проводилося опитування
Дослідження проведене Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 22 жовтня по 12 листопада методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера; computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Опитування відбулося на замовлення Громадянської мережі ОПОРА. Вибірка репрезентативна для дорослого населення України віком від 18 років.
Опитування проводилося у всіх областях України, окрім територій, які тимчасово не контролюються владою України, – Автономна Республіка Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.
Польовий етап тривав з 2 до 11 листопада. В результаті було зібрано 2 тис. 3 анкети. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% – для показників, близьких до 25%, 1,5% – для показників, близьких до 10%.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
Анонім
Показати IP
26 Листопада 2021 07:52
"проголосувати за того кандидата/партію, які і так подобаються, але водночас і отримати за це гроші 25%" - ЛЯ, ТЫ КРЫСА!!!
Тисячі людських мов було просто стерто. Дослідження
Сьогодні 00:40
Сьогодні 00:40
У Луцьку на Соборності авто на смерть збило підлітка
Сьогодні 00:13
Сьогодні 00:13
1 серпня: свята, події, факти. Міжнародний день близнюків та Міжнародний день блюзової музики
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
Не медузи: у Британії на пляж винесло сотні загадкових синіх морських істот
31 Липня 2026 23:45
31 Липня 2026 23:45
У польській Ґдині невідомий побив українку за мову
31 Липня 2026 23:27
31 Липня 2026 23:27
Зірка фільмів «Ілюзія обману» та «Соціальна мережа» волонтерить на Львівщині
31 Липня 2026 23:08
31 Липня 2026 23:08
Волинянин 35 років жив без паспорта громадянина України
31 Липня 2026 22:51
31 Липня 2026 22:51
66% українців вважають внутрішній туризм доречним навіть під час війни. Дослідження
31 Липня 2026 22:32
31 Липня 2026 22:32
Відповідатимуть батьки: на Волині мотопатрульні зупинили двох неповнолітніх мотоциклістів
31 Липня 2026 22:13
31 Липня 2026 22:13



Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.