В Іспанії археологи виявили останки бізона, який жив 4000 років тому

Археологи виявили в Іспанії майже повні останки бізона, що мешкав на Іберійському півострові близько 4000 років тому.

Про це пише УНІАН з посиланням на Indian Defence Review.

Скелет, знайдений в печері Сіма-де-Аррафела у природному парку Урбаса і Андія в Наваррі, також включає мідний наконечник стріли, вбитий в ребра, що свідчить про давню спробу полювання. Ця знахідка, про яку повідомив уряд Наварри, дає безпрецедентне уявлення про халколіт і доісторичну фауну регіону.

Вважають, що цей бізон є останнім задокументованим представником цього виду на Іберійському півострові. Наявність мідного наконечника стріли дає припущення, що поселенці халколіту взаємодіяли з цією великою травоїдною твариною.

Наразі дослідники вивчають кістки і наконечник стріли, щоб визначити, був це європейський бізон (Bison bonasus) чи вид, пов'язаний з таємничим родоводом, відомим як Clade X.

Читати ще: У Мексиці знайшли 1400-річну гробницю корінних жителів з унікальною архітектурою

Цікаво, що розкопки, які проходили в жовтні 2025 року, були складною операцією, що поєднувала археологічні та спелеологічні методи. За даними уряду Наварри, скелет було виявлено в печері Сіма-де-Аррафела, глибокій ущелині в природному парку Урбаса і Андія.

«Знахідка є значущою не тільки своєю рідкісністю, але й збереженістю, надаючи вченим чудову можливість детально вивчити бізона і його оточення», – йдеться у статті.

Дослідники припускають, що це може бути першим підтвердженим випадком виявлення європейського бізона на Піренейському півострові. Однак вони також розглядають можливість його належності до Clade X, загадкової лінії бізонів, відомої тільки за генетичними дослідженнями.

Важливо, що це відкриття проливає нове світло на взаємодію людини і великих травоїдних тварин в доісторичній Іспанії. За даними Міністерства культури, знахідка також вказує на те, що популяції халколіту в Наваррі, можливо, мали більш широкий спектр видів здобичі, ніж вважалося раніше.

Вік бізона (близько 4000 років) відносить його до пізнього халколіту, періоду, відзначеного значним розвитком сільського господарства, металургії та раннього міського життя. Таким чином, цей бізон міг бути одним з останніх представників свого виду перед зникненням з Піренейського півострова.

«Рештки бізона, а також кістки інших видів, таких як печерний лев, лірохвіст і єгипетський гриф, надають цінну інформацію про доісторичні екосистеми цього регіону. Ці види допомагають реконструювати клімат і навколишнє середовище того часу, забезпечуючи більш тонке розуміння життя в регіоні», – пишуть дослідники.

Читати ще: Під німецьким селом виявили тунель кам'яної доби

Дослідження походження і життя бізона все ще триває, і вчені використовують різні наукові методи для аналізу кісток та наконечника стріли.

За даними уряду Наварри, в цьому проєкті співпрацюють палеонтологи, археологи і генетики, а аналіз проводять у Віденському університеті й Університеті Кантабрії. Очікують, що результати цих досліджень дозволять дізнатися більше про раціон харчування, генетику та еволюційну історію цього стародавнього бізона.

У найближчі місяці дослідники сподіваються підтвердити, чи справді ця тварина була європейським бізоном, що стане важливою віхою у вивченні доісторичної фауни регіону. Крім того, планують 3D-реконструкцію черепа, яка дозволить візуалізувати тварину такою, якою вона була у своєму природному середовищі існування.

Чудова збереженість бізона гарантує, що він стане ключовим елементом у розумінні і самої тварини, і людських популяцій, які жили поряд з ним.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---