USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

Волинські археологи розсекретили злочин тоталітарного режиму

1 Квітня 2017 20:46
У червні 2016 року виповнилося 75 років з дня розстрілу в’язнів Луцької тюрми. Про ці події написано вже чимало, однак залишається головне питання: де могили цих загиблих? І лише минулоріч в серпні вдалося локалізувати одне братське поховання, йдеться на сторінках газети Волинські Новини №60.

На території колишнього Окольного Луцького замку розташований монастир бригідок. З кінця ХІХ століття будівля слугувала окружною в’язницею, яка існувала в часи самодержавства, радянської влади (до і після Другої світової війни) та німецької окупації.

Історія цієї пам’ятки пов’язана з сумними й трагічними подіями в житті міста та всієї Волині, які увійшли в історію як розстріл в’язнів органами НКВС 23-24 червня 1941 року. Треба відмітити, що найбільш узагальнено й детально це описав у своїй книзі «Під мурами Луцької тюрми» Микола Куделя – колишній в’язень, якого оминула куля під час розстрілу. Він згадує про чотири могили (але, на жаль, не вказує точного місця їх розташування).

Після звільнення Луцька в 1944 році радянська влада знову використовувала тюрму за призначенням. За наказом енкаведистів на чотирьох могилах зрізали хрести, а поховання зрівняли з землею і заасфальтували. Лишень народ передавав знання про це із уст в уста, від покоління до покоління.

Громадськість Луцька та Волині неодноразово піднімала питання про перезахоронення жертв розстрілу. У 2009 році міська рада ухвалила цільову міську програму з увічнення пам’яті жертв розстрілу в Луцькій в’язниці. Перш за все було проведено пошукові дослідження на місцях, що їх вказували колишні в’язні Зінаїда Рубіновська і Григорій Покотило. На жаль, дослідження не дали позитивного результату. Подальший пошук на території колишньої Луцької в’язниці дозволив встановити одне місце масового захоронення, але воно було наслідком злочину іншого тоталітарного режиму. Під час розкопок було знайдено супровідний матеріал, але за виявленими знахідками було ідентифіковано, що це поховання радянських військовослужбовців.

Треба відмітити, що інформація про масові поховання радянських військовослужбовців біля в’язниці була відсутня в будь-яких відомих нам на той час джерелах чи свідченнях очевидців. У зв’язку з цим, було проведено тривалий архівний пошук, унаслідок якого вдалося з’ясувати, що під час німецької окупації Луцька в’язницю використовували як табір для військовополонених «Шталаг №360». У цьому таборі з жовтня 1941 до червня 1942 року померли від голоду й холоду і були розстріляні 10530 осіб. Як часто буває в дослідницькій роботі, проводячи пошук, щоб розкрити одну таємницю, випадково натрапили на іншу.

Таким чином, питання щодо локалізації братських могил розстріляних у Луцькій тюрмі в’язнів залишилося відкритим. Як і питання, чи збереглися ці братські могили. На нього відповісти однозначно не можна. Адже під час післявоєнного будівництва там проводили земляні роботи.

У своїй книзі Микола Куделя згадує розповідь Йосипа Пікули, який наприкінці 40-х років працював екскаваторником і був свідком, як під час земляних робіт на подвір’ї тюрми під час копання фундаменту натрапили на кістки захоронених. За розпорядженням працівників КДБ, ґрунт з кістками повантажили на самоскиди, відвезли в кар’єр та закопали. Але з цього повідомлення наразі нам невідомо, де саме було виявлено та викопано це масове поховання, ким були поховані.

У серпні 2016 року автор цих рядків та археолог Державного історико-культурного заповідника у Луцьку Віктор Баюк провели польові пошукові роботи на вул. Кафедральній, 16, у результаті яких було виявлено місце із масовими залишками людських останків. За всіма ознаками – це поховальна яма розстріляних 23-24 червня 1941 року органами НКВС в’язнів.

У 1944 році цю могилу зрівняли з землею і заасфальтували, у такий спосіб на багато наступних десятиліть «поховали» правду про жахливу подію, яка сталася в Луцькій в’язниці. І лише через 72 роки волинські археологи зняли гриф секретності зі старанно замаскованого злочину тоталітарного режиму.

Тепер, після довгих років пошуків, перед громадськістю постає питання меморіалізації цього місця масового захоронення жертв політичних репресій. Цей комплекс заходів передбачає уточнення і фіксацію меж масового захоронення, проведення розкопок та судово-медичної експертизи знайдених останків, їх ідентифікацію, перепоховання за християнськими традиціями, встановлення надмогильного пам’ятника.

Юрій МАЗУРИК
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 3
а Показати IP 1 Квітня 2017 22:18
Україна і українці платять пенсії бувшим вбивцям і катам. Може час задуматись і перевірити хто і за що, отримує пенсії в Україні. Недовго може бути вже запізно.
51 омбр(розформ) Показати IP 1 Квітня 2017 22:26
Я просто дивуюсь вашій журналіській професійності .Совети що проводили розстріли з австрійських гвинтівок системи( на фото гільзи імено такі) Манліхера періода першої світової війни, і навіть патрони в обойми споряджали.Подивіться на гільзи зі сторони капсюля то там щей буде рік виготовлення ,місяць,і клеймо завода -виробника.
Бдо А Показати IP 2 Квітня 2017 08:50
Якщо їм в 41 було 20 то зараз то зараз їм мінімум 97 р,багато тих пенсій вони получають.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus