В українських водоймах почала зникати риба: пояснили причини
Рибні ресурси в Україні останніми роками помітно зменшилися. І причина цього негативного процесу – не лише браконьєрство.
Як зазначає кандидат біологічних наук Юлія Куцоконь, іхтіологиня Української природоохоронної групи (УПГ), є кілька серйозних проблем, що призводять до зменшення чисельності багатьох видів риб, пише УНІАН.
1. Гідробудівництво, внаслідок чого змінено гідрорежим багатьох річок, порушено їхню здатність до самоочищення.
2. Забруднення промисловими та побутовими стоками, що призводить до зміни хімічного складу води і, як наслідок, гідробіологічного складу також.
Короткостроково сильні забруднення здатні фізично знищити велику частину гідробіонтів, у тому числі – риб. Наприклад, використання води з річок на Поліссі для незаконного видобутку бурштину, замулення, збільшення завислих часток у воді, зниження прозорості – все це впливає на видовий склад риб цих річок, зменшується чисельність видів, вимогливих до чистоти води чи до кількості розчиненого кисню.
3. Занесення чужорідних інвазивних видів, нехарактерних для даної території.
"Всі ці проблеми призводять до зменшення чисельності багатьох промислово-важливих видів риб, особливо мігруючих та тих, що живуть на течії, – пояснює Куцоконь. – Наприклад, всі осетрові, які нагулюються в морі, а нерестяться у річках, перебувають на межі зникнення через перегородження русел основних річок – Дніпра, Південного Бугу, Дону і Дунаю. Популяції підтримуються за рахунок штучного розведення. Через перетворення річок на каскади ставків та водосховищ із фауністичних списків випадають види, що живуть на течії та потребують високих значень розчиненого у воді кисню, нерестового субстрату піску та каміння. Колись масові у Дніпрі підуст та марена майже зникли з основного русла, зник вирозуб, інші види дуже знизили свою чисельність", - пояснила Куцоконь.
Крім того, інвазивні види, які легше приживаються в порушених екосистемах, можуть знищувати аборигенні види, поїдаючи ікру та молодь, підриваючи харчову базу, заносять паразитів та хвороби, не характерні для аборигенних видів.
Щодо перевилову, як промислового, так і любительського, і браконьєрського, то, на думку експертки, «він також має негативний вплив, але значно менший, ніж гідробудівництво, принаймні в глобальному масштабі».
«Якщо ми перекрили аборигенним рибам шлях до місць розмножень, або знищили ці місця чи спотворили, через перетворення річки на водосховище або ставок, то ніяка боротьба з незаконними ловами не допоможе. Хоча вона, звісно, теж потрібна», – резюмує іхтіологиня.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Як зазначає кандидат біологічних наук Юлія Куцоконь, іхтіологиня Української природоохоронної групи (УПГ), є кілька серйозних проблем, що призводять до зменшення чисельності багатьох видів риб, пише УНІАН.
1. Гідробудівництво, внаслідок чого змінено гідрорежим багатьох річок, порушено їхню здатність до самоочищення.
2. Забруднення промисловими та побутовими стоками, що призводить до зміни хімічного складу води і, як наслідок, гідробіологічного складу також.
Короткостроково сильні забруднення здатні фізично знищити велику частину гідробіонтів, у тому числі – риб. Наприклад, використання води з річок на Поліссі для незаконного видобутку бурштину, замулення, збільшення завислих часток у воді, зниження прозорості – все це впливає на видовий склад риб цих річок, зменшується чисельність видів, вимогливих до чистоти води чи до кількості розчиненого кисню.
3. Занесення чужорідних інвазивних видів, нехарактерних для даної території.
"Всі ці проблеми призводять до зменшення чисельності багатьох промислово-важливих видів риб, особливо мігруючих та тих, що живуть на течії, – пояснює Куцоконь. – Наприклад, всі осетрові, які нагулюються в морі, а нерестяться у річках, перебувають на межі зникнення через перегородження русел основних річок – Дніпра, Південного Бугу, Дону і Дунаю. Популяції підтримуються за рахунок штучного розведення. Через перетворення річок на каскади ставків та водосховищ із фауністичних списків випадають види, що живуть на течії та потребують високих значень розчиненого у воді кисню, нерестового субстрату піску та каміння. Колись масові у Дніпрі підуст та марена майже зникли з основного русла, зник вирозуб, інші види дуже знизили свою чисельність", - пояснила Куцоконь.
Крім того, інвазивні види, які легше приживаються в порушених екосистемах, можуть знищувати аборигенні види, поїдаючи ікру та молодь, підриваючи харчову базу, заносять паразитів та хвороби, не характерні для аборигенних видів.
Щодо перевилову, як промислового, так і любительського, і браконьєрського, то, на думку експертки, «він також має негативний вплив, але значно менший, ніж гідробудівництво, принаймні в глобальному масштабі».
«Якщо ми перекрили аборигенним рибам шлях до місць розмножень, або знищили ці місця чи спотворили, через перетворення річки на водосховище або ставок, то ніяка боротьба з незаконними ловами не допоможе. Хоча вона, звісно, теж потрібна», – резюмує іхтіологиня.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 3
скептик
Показати IP
12 Листопада 2020 21:41
риба поплила на багатші села, а УРКАїну великі гаспідарі продовжують перетворювати на полігон
slavusha
Показати IP
19 Грудня 2020 12:33
промисловый вылов-узаконене браконьерство.цiдить рибу вдень i внiч.негайно треба заборонити.!!!!!!!!! Скоро будемо без риби.ввесь ДнIпро в сiтках.I нiхто нiчого не бачить .
Анатолій. до slavusha
Показати IP
22 Грудня 2020 09:58
Промисловий лов був завжди. І риба була, Ледь не в кожній калюжі! А про справжню причину зникнення риби ніхто вам не скаже. ЗАБОРОНЕНО! Риба труїться. Агрокорпорації засіюють наші поля соєю та рапсом,які потребують захисту особливо агресивною хімією. Ця гидота потрапляє в річки і знищує все живе. А річки течуть далі, в море - з тими ж наслідками. Аромат валюти - понад усе.
Назвали дату прем’єри фільму «Мавка. Справжній міф»
23 Грудня 2025 23:46
23 Грудня 2025 23:46
Японія готується перезапустити найпотужнішу в світі АЕС
23 Грудня 2025 23:28
23 Грудня 2025 23:28
Водія BMW, який катався Луцьком без прав, оштрафували на 40 тисяч гривень 
23 Грудня 2025 23:09
23 Грудня 2025 23:09
Трамп анонсував новий клас військових кораблів, який назвав на свою честь
23 Грудня 2025 22:51
23 Грудня 2025 22:51
Маневицька колонія отримала чотирилапого охоронця від литовського кінологічного центру
23 Грудня 2025 22:32
23 Грудня 2025 22:32
ГУР: росіяни адаптували FPV-дрон «Молнія» для повітряної розвідки
23 Грудня 2025 22:14
23 Грудня 2025 22:14
Україна та Польща почали підготовку до пошуку жертв Волинської трагедії в селі Угли на Рівненщині
23 Грудня 2025 21:55
23 Грудня 2025 21:55
«Автобуси стоять по 20 годин»: на «Устилузі» – черги перед святами
23 Грудня 2025 21:37
23 Грудня 2025 21:37
Виші можуть скоротити навчання на бакалавраті до 3 років
23 Грудня 2025 21:18
23 Грудня 2025 21:18
Волинянин відсидить 15 років, бо за гроші від Білорусі фотографував оборонні споруди
23 Грудня 2025 20:59
23 Грудня 2025 20:59

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.