Вчені розкрили секрет пташиного співу

Спів тисяч видів птахів складається з комбінації тих самих восьми базових звуків.

Про це йдеться у новому дослідженні, яке відкриває нові перспективи щодо однієї з найдавніших загадок природи, передає УНІАН з посиланням на The Independent.

Зокрема птахи з ряду горобцеподібних здебільшого співають, аби привабити партнерів або відлякати суперників, і їхні пісні можуть варіюватися від поодиноких, повторюваних нот до складних мелодій.

Також співочі птахи є дуже різноманітними та становлять майже 60% усіх птахів. Кількість відомих видів співочих птахів перевищує 6 500, і всі вони походять від спільного предка, який жив понад 50 млн років тому.

Проте дослідники з Лабораторії біоакустичних досліджень у CRNL (Франція) кажуть, що різноманітність та звукова архітектура пташиного співу залишаються недослідженими. До прикладу, досі незрозуміло, як у видів птахів, що живуть у різних середовищах, виникають різні патерни співу.

«Нове дослідження, в ході якого було проаналізовано близько 116 000 пісень від 3 160 видів, показало, що ця вражаюча різноманітність походить лише від восьми основних акустичних мотивів, таких як трелі, свисти та гармонічні ноти. Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Science, на характер кожної пісні впливає місцеве середовище існування виду», – додають у матеріалі.

Вчені використовували новий метод, аби охопити всю складність пташиного співу. Замість того, аби просто аналізувати звукові характеристики, такі як висота тону чи частота, вони досліджували детальні структури у часі та частоті, що дозволило їм порівнювати пісні у величезному масштабі.

Вони зробили висновок, що вісім основних акустичних мотивів сформувалися на ранньому етапі еволюції пташиного співу та неодноразово адаптувалися до місцевих умов.

Також вчені наголосили, що кожен вид співочих птахів здебільшого використовує у своєму репертуарі лише близько пʼяти з восьми мотивів.

«Більшість видів значною мірою покладаються на один домінуючий мотив, але деякі використовують більш збалансоване поєднання мотивів. Схоже, що певні екологічні обмеження визначають, як птахи поєднують ці вісім мотивів, зокрема спосіб поширення звуку в конкретній місцевості, а також місцеві вимоги до видів щодо чіткої комунікації», – підкреслюють у публікації.

До прикладу, рівномірні свисти є переважними в тропічних лісах, де густа рослинність обмежує поширення звуку. Замість цього надшвидкі трелі поширені в помірних регіонах, де спілкування на близькій відстані й інтенсивне сезонне спарювання сприяють використанню «пісень, багатих на інформацію».

«Ці результати є одним із найповніших на сьогодні аналізів еволюції співу горобцеподібних. Окрім того, що цей підхід розширює наше розуміння пташиної комунікації, його також можна використовувати для вивчення еволюції складних акустичних систем у інших біологічних групах», – наголосила експертка з поведінки тварин Елоді Бріфер, яка не брала участі в дослідженні.

Раніше ми писали, що жирафи можуть виконувати прості арифметичні обчислення в думці.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---