Вчений сказав Байциму, як бомбили вулицю Лесі Українки

До середина 19-го сторіччя майже всі будівлі на вулиці Лесі Українки були дерев’яними, і лише на початку минулого століття пішохідна вулиця «одягнулася» в цеглу та камінь. Щоправда, більшість тогочасних будинків не збереглися, бо в роки Другої світової війни вулицю двічі розбомбили.
Про це 19 травня під час екскурсії «Історія однієї вулиці» розповів краєзнавець Вальдемар Пясецький.
З його слів, в 14-му сторіччі вулиця була головною в передмісті Луцька, яке розташовувалося за річкою Глушець. «Її родоначальником була внутрішня тупікова дорога до монастиря на Святій горі», - повідав фахівець.
Також Пясецький розказав історію назв вулиці. Мовляв, їх було дуже багато: Пречистенська, Олицька, Дубнівська, Шосова (Шосейна), імператора Миколи ІІ.

«Під час російської окупації Головна, потім – Ягелонська, потім – Сталіна. Сталіна вона два рази називалася. Під час німецької окупації – Шевченка, а потім – знову Головна. Переназивань було більше, а деякі повторювалися», - поінформував він.

Як стверджує краєзнавець, довгий час забудова вулиці була дерев’яною, і лише наприкінці 19-го – на початку 20-го століття вона «одягнулася» в цеглу та камінь. «В міжвоєнний час тут з’явилися декілька будинків і один квартал повністю змінився. Але й цей вигляд не зберігся, бо вулицю двічі розбомбили під час Другої світової війни», - розповів Пясецький.
Також він продемонстрував старі фото місця, де нині розташовано сквер «Зоряний».



«Треба сказати, що на вулиці в різні часи було до 10 готелів. Поряд із Книжковим пасажем був французький готель, де виступали артисти, танці тому подібне», - додав фахівець.
За словами історика, в будинку родини Кронштейнів, де наразі розташовано Луцький базовий медичний коледж, була турецька кав’ярня. «Продавці переодягнуті в традиційний турецьке вбрання. Таким чином власники кафе намагалися здивувати провінційний Луцьк», - розказав Пясецький.
Розповідь краєзнавця уважно слухав заступник луцького мера Василь Байцим.


Окрім цього, він повідав, що в 20-му сторіччі лише в повоєнний період вулиця певний час не була пішохідною. Але згодом їй повернули цей статус.
Під час розповіді краєзнавця вулицею ходили волонтери та працівники муніципалітету, зокрема й начальник управління міжнародного співробітництва та туризму Микола Іванюк, вбрані у футболки з туристичним логотипом Луцька, які роздавали брошури про заходи, що відбудуться в обласному центрі протягом 2012 року.


До речі, відразу після екскурсії Пясецького вулицю Лесі Українки «окупували» три мистецькі колективи, які розважали лучан та гостей обласного центру різностильовою музикою.
Поблизу мисливського магазину розташувалися музики, які виконували народні композиції, які подеколи «розбавляли» більш сучасними мелодіями.

Музиканти із мистецької організації «Jack Drum Arts» з англійського міста Дарам, які виготовили в Луцьку унікальний музичний інструмент під час джазового фестивалю «Музичні діалоги-2012», потішили слухачів власними творами.







Біля ринку «Книжковий пасаж» збиралися пошановувачі музики діджеїв. Свою майстерність демонстрували учасники проекту WHATAFUNK у складі DJ Roma (гурт «ФлайzZza»), DJ Hobbit, DJ Njo.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---