Вежа Свинюських, дворик пам’яті Великої Суботи та інститут капеланства: як у Луцьку планують повертати до життя колишню в’язницю

Похмуру будівлю з пошкодженим часом фасадом на Кафедральній, 16, що має статус пам’ятки архітектури національного значення, в історичній літературі називають монастирем бригідок. Проте більшість волинян знають її як Луцьку тюрму. Пам’ятаючи сумну історію будівлі, місцеві жителі під час прогулянок Старим містом намагаються оминати її, а гіди в цю частину Окольного замку рідко водять туристів. Вона свого часу стала свідком двох трагічних подій.

«Перша з них – це пожежа 1845 року, яка розпочалася з вини бригідок і охопила все місто, – розповідає луцький краєзнавець Петро Троневич. – Після цього монастир закрили, а будівлю пристосували під окружну в’язницю. І саме у в’язниці 23 червня 1941 року за розпорядженням органів радянської влади розстріляли понад дві тисячі волинян».

За словами Петра Троневича, дослідження останніх років, зроблені з наміром провести реставраційні роботи у монастирі бригідок, виявили, що до його будівництва на цій території існувало кілька старовинних споруд. Усі вони мали важливе значення для міста: церкви Дмитрівська і святого Якова, оборонні башти Четвертинських і Свинюських та мур Окольного замку.

Читати ще: Розстріл в’язнів Луцької тюрми 23 червня 1941 року та його виконавці

Як повідомив краєзнавець, усі залишки давніх будівель буде досліджено й музеєфіковано, вони стануть доступними для лучан і туристів. Це значно збагатить історико-культурний потенціал міста. На сьогодні, переконує Петро Троневич, вже є проєкт відновлення башти Свинюських. Проте на шляху його реалізації виникло чимало проблем. І Петро Троневич, який свого часу очолював відділ охорони культурної спадщини міськради, про них знає не з чужих вуст.

«На території монастиря бригідок є автомобільні майстерні, – розповів він на засіданні робочої групи з розробки Стратегії розвитку історичного кварталу міста Луцька. – Двадцять років тому, коли їх власники лише починали свою діяльність, вони мене скрізь пускали і все показували. Нині кількість майстерень суттєво зросла, тут відкрили кафе, набудували виробничих приміщень і заборонили туди доступ. А на Волинську єпархію ПЦУ, у власності якої перебуває монастир бригідок, власники майстерень пишуть скарги у різні інстанції».

Як повідомив у себе на сторінці в соцмережах депутат Луцької міськради Роман Бондарук, ініціатор створення Стратегії розвитку історичного кварталу міста Луцька, днями на черговій сесії розглянули питання припинення права постійного користування земельною ділянкою на вулиці Кафедральній, 16 ТЗоВ «Дукат-Ойл», що розташована поряд з монастирем бригідок.

«Такі рішення – не просто юридичні кроки, – вважає пан Роман. – Там, де стоїть історія, не може бути паливних складів і технічних прибудов».

Читати ще: Кілька штрихів до історії Ордену сестер бригідок у Луцьку

На думку голови робочої групи із розробки Стратегії розвитку історичного кварталу міста Луцька, протоієрея Волинської єпархії ПЦУ Володимира Вакіна, привернути увагу до пам’ятки національного значення на Кафедральній, 16 як частині Окольного замку можна кількома способами.

«По-перше, розробити пішохідний маршрут вздовж набережної Стиру – починаючи від парку Лесі Українки, понад монастирями бригідок та домініканським, синагогою і закінчуючи будинком скульптора Голованя та кірхою, – провадить отець Володимир. – А біля Кафедральної, 16 зробити підйом від річки, аби всі маломобільні групи населення мали змогу його подолати і побачити частину Нижнього замку – унікальну пам’ятку минувшини, яку має наше місто. Наступний крок – відтворити дві оборонні вежі та мури Окольника. Плюс дослідити підземелля самого монастиря бригідок».

За словами Володимира Вакіна, кілька років тому в одному з коридорів будівлі провалилася підлога. Археологи, які почали досліджувати підземелля, виявили, що вони заввишки в людський зріст, ведуть у напрямку Стиру і закінчуються аркою. Отець Володимир припускає, що це і є вихід до річки, дозвіл на який 1635 року дав ченцям монастиря бригідок король Владислав, і вважає доцільним його відновити.

Як розповів голова робочої групи із розробки Стратегії розвитку історичного кварталу міста Луцька, також у внутрішньому дворику на території колишньої тюрми планують вшанувати представників української інтелігенції – викладачів, лікарів, священнослужителів, ув’язнених радянською владою і розстріляних НКВС у 1941 році.

«Маємо задум зробити меморіальний комплекс і назвати його двориком пам'яті Великої Суботи, – пояснює Володимир Вакін. – Чому така назва? Тому що Голгофу ми вже пройшли, а до Воскресіння ще не дійшли. Ми зараз консультуємося, як це зробити не в таких традиційних чорних тонах, які символізують приреченість. Ці кольори підсвідомо налаштовують на висновок, що предки гинули дарма під гнітом окупанта, і нас чекає та сама доля. Ми маємо змінити цю історію. З приводу нової концепції також радимося з представниками Українського інституту національної пам’яті».

Щодо самого приміщення монастиря бригідок, який нині є одним із корпусів Волинської православної богословської академії, у ньому планують відкрити інститут капеланства. А під склепіннями колишнього костелу – виставковий центр. На реалізацію всіх задумів щодо повернення до життя будівель Старого міста планують залучати грантові кошти.

Людмила ПРИЙМАЧУК

Фото авторки та з архіву протоієрея Володимира Вакіна

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---