Вміст фосфору в ґрунті: причини дефіциту та способи підвищення

Як підвищити доступність фосфору в ґрунті?

У багатьох ґрунтах фосфор (є ключовим елементом живлення) присутній в значних кількостях, але у недоступній формі через фіксацію мінералами або недостатню розчинність. Це спричиняє дефіцит живлення, уповільнення зростання, фіолетове забарвлення листя та погіршення стійкості до захворювань. Що робити в таких випадках? У першу чергу – аналіз ґрунту в лабораторії, а після цього потрібно знайти способи зробити елемент доступним.

Яка роль фосфору для рослин?

Він є незамінним макроелементом, який бере участь в численних біохімічних процесах у рослинах. Насамперед речовина є складовою частиною аденозинтрифосфату (АТФ) – молекули, що забезпечує енергію для метаболізму, фотосинтезу та транспорту речовин.

Крім того, фосфор у ґрунті сприяє розвитку потужної кореневої системи, що покращує поглинання води та інших поживних речовин. Він необхідний для формування квіток, плодів і насіння, впливаючи на репродуктивні процеси. У зернових культурах, наприклад, дефіцит фосфору знижує кількість зерен у колосі, а в овочевих – зменшує розмір плодів.

Форми фосфору в ґрунті

Елемент існує в кількох формах, які відрізняються за ступенем доступності для рослин. Загалом його можна поділити на органічний і неорганічний.

Неорганічний (оптимальний фосфор для рослин) становить близько 50-70% загального вмісту і включає розчинні форми, такі як ортофосфати (H2PO4- і HPO42-), які легко поглинаються корінням. Ці іони присутні в ґрунтовому розчині у невеликих концентраціях – зазвичай менш як 0,1 мг/л, але саме вони забезпечують безпосереднє живлення рослин.

Органічний (30-50%) походить з решток рослин, тварин і мікроорганізмів. Він міститься у фосфоліпідах, нуклеїнових кислотах та фітинах. Для доступності органічний фосфор має мінералізуватися мікроорганізмами, перетворюючись на неорганічні форми.

Причини дефіциту фосфору в ґрунті

Нестача фосфору в рослині часто виникає не через абсолютну відсутність елемента, а через його низьку доступність. У кислих ґрунтах (pH 7,5) – з кальцієм, формуючи апатити. Це блокує до 80% внесеної речовини.

Ерозія та вимивання також сприяють дефіциту, особливо на схилах, де верхній родючий шар змивається дощами. Низький вміст органічної речовини зменшує мікробну активність, гальмуючи мінералізацію органічного фосфору.

Вплив властивостей ґрунту на доступність фосфору

Властивості родючого шару значно впливають на вміст фосфору в ґрунті. Саме від них залежить, скільки елемента рослини можуть поглинути. pH є ключовим фактором. Оптимальний діапазон – 6,0-7,0, де фосфор найбільш розчинний.

Текстура ґрунту також відіграє роль. Глинисті ґрунти мають високу адсорбційну здатність через велику поверхню частинок, що зв’язує фосфор, роблячи його менш доступним. Піщані ґрунти, навпаки, погано утримують фосфор, сприяючи вимиванню, але забезпечують кращу дифузію до коренів. Суглинки є компромісом, балансуючи між утриманням і доступністю.

Як оцінити здатність ґрунту забезпечувати рослини фосфором?

Для цього потрібно визначити вміст і форми фосфору в ґрунті шляхом аналізу в лабораторії. Основний метод – визначення вмісту доступного елемента. Важливо також оцінити загальний вміст, який включає органічні та неорганічні форми. Це дає уявлення про потенційні резерви, які можуть бути мобілізовані. Для цього використовують методи повного розкладання ґрунту.

Способи підвищення доступності фосфору в ґрунті

Процес вимагає комплексного підходу, що враховує тип ґрунту, культуру та економічні фактори. Перерахуємо основні методи.

• Внесення фосфорних добрив. Використовують суперфосфат, амофос, діамофос або рідкі форми (наприклад, ортофосфат амонію).

• Органічні добрива. Гній, компост і сидерати збагачують ґрунт органічним фосфором і стимулюють мікробну активність.

• Мікробіологічні препарати. Бактерії (Pseudomonas, Bacillus) і гриби (мікориза) розщеплюють органічний фосфор і вивільняють фіксований. Їх внесення може збільшити доступність на 15-25%.

• Сівозміна та покривні культури. Бобові (люцерна, конюшина) накопичують фосфор у ґрунті, а сидерати (гірчиця, гречка) покращують структуру та зменшують вимивання.

• Точне землеробство. Використання карт поживних речовин і дозованого внесення добрив дозволяє оптимізувати використання фосфору, знижуючи втрати до 10%.

Ці методи, застосовані комплексно, можуть підвищити доступність на 30-60%, залежно від умов, забезпечуючи оптимальне живлення рослин і зростання врожайності.

Джерело: microbiolaba.com

*реклама

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---