Волинські бобри загрожують екології

Колонії бобрів облюбували занедбані меліоративні канали і успішно будують там свої греблі. Це призводить до підвищення рівня води на окремих ділянках і затоплення сільгоспугідь, - зазначалося на сьогоднішньому агроекологічному форумі з покращення довкілля в рамках «Програми транскордонного співробітництва «Польща, Білорусь, Україна - 2007-2013 роки».
На міжнародному зібранні заступник голови Волинської облдержадміністрації Віталій Заремба розповів, що проблемі зростання популяції бобрів фахівці спочатку не надали великої уваги. Однак нині ці тварини прекрасно себе почувають на землях, де мала би рости картопля.
Бобри стали не основною проблемою меліоративних каналів. У рамках роботи агроекологічного форуму із покращення довкілля фахівці представили проект із відновлення внутрішньогосподарської меліоративної мережі в басейні річки Західний Буг. Директор Поліської дослідної станції «Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені Соколовського» Володимир Гаврилюк озвучив дані про те, що на Волині знаходиться 14 тисяч кілометрів меліоративних каналів. Майже всі вони у плачевному стані – замулені, порослі чагарником.
«Під час повеней та паводків внаслідок поганого стану цих каналів підтоплюються населені пункти, землі сільськогосподарського призначення. Забруднені воли потрапляють до річки Західний Буг», - розповів Гаврилюк.
Для того, аби довести до пуття усі меліоративні канали, потрібно за попередніми розрахунками 106 мільйонів 513 тисяч гривень. Для проведення таких робіт у Іваничівському, Турійському, Володимир-Волинському районах потрібно 8,8 мільйонів гривень. Координатори проекту сподіваються, що фінансування задуманого буде здійснено в рамках «Програми транскордонного співробітництва «Польща-Білорусь-Україна 2007-2013 роки».
Власним досвідом догляду меліоративних каналів поділився генеральний директор Брестського державного унітарного підприємства «Брестмеліоводгосп» Микола Климович. Гість із Білорусії розповів, що загальна протяжність меліоративних каналів в Брестській області 41 тисяча кілометрів. Спеціально створений республіканський департамент із меліорації розробляє технічну документацію. А реалізує затверджені програми «Белмеліоводгосп», який має свої регіональні представництва.
«У нас діє два напрямки роботи: реконструкція та збереження меліоративної системи та захист земель та населених пунктів від повеней та паводків. Практично все фінансування на ці програми іде з республіканського бюджету. Колгоспи не займаються доглядом меліоративних систем, які знаходяться на їхній території. Незалежно від того чи це канали центральні, чи внутрішньогосподарські, доглядом займається одне підприємство в своєму регіоні», - розповів Климович.
Втім, закордонний гість відзначив, що фінансування в Білорусії теж не вистачає в повній мірі. Мало роблять робіт по реконструкції і практично не ремонтуються мости і шлюзи.
Українське ж фінансування, виділене цьогоріч для області – 16 мільйонів гривень, - запевнив начальник управління агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації Анатолій Ар шулік. - Все до копійки пішло на ліквідацію наслідків повеней населенню. Від держави на Волині сподіваються на допомогу в розмірі хоча би десяти відсотків від суми, потрібної на проведення реконструкції меліоративних каналів».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---