Олег Кіндер: «Економічні інтереси не повинні домінувати над екологічними»

Політичні та бізнесові баталії у Волиньраді все частіше відбуваються під гаслом: «Бережімо екологію». Єдина тема, в якій депутати поки що демонстрували одностайність, – ситуація, яка склалася навколо Шацького національного природного парку. З головою постійної комісї облради з питань екології, раціонального використання природних ресурсів Олегом Кіндером говоримо про те, що робитимуть депутати для порятунку волинського Полісся та про природу конфліктів з екологічним підтекстом у представницькому органі.
 
– Олегу Олексійовичу, відомо, що було два звернення депутатів Волинської облради у зв’язку із загрозою зникнення цих озер через здійснення господарської діяльності на Хотиславському кар’єрі в Республіці Білорусь. Як повідомляє сайт облради, нещодавно надійшла відповідь на звернення наших депутатів від профільного Міністерства. Виявляється, Мінприроди рекомендує обласній раді виділити 300 тисяч гривень на здійснення моніторингу. Чи правильною є позиція Міністерства стосовно шляхів вирішення цієї проблеми?
 
– Проблема дійсно є. Її потрібно вирішувати цивілізовано. Що я маю на увазі? Не треба мовчати і вдавати, що нічого серйозного не відбувається, але й треба дійсно мати наукові висновки-підтвердження всієї серйозності і складності ситуації. Мені відомо, що на міжурядовому рівні ведуться переговори, але вважаю, що ми не повинні чекати, коли вони вийдуть на такий рівень, який би задовольнив українську сторону. Наша територіальна громада також має долучитися до вирішення цієї проблеми. Тому ці кошти, про які ви згадували, треба виділяти з обласного бюджету. Варто знайти ці гроші.
 
– У кризовий період для обласного бюджету – це немала сума. Звідки її взяти?
 
– Я поставлю зустрічне питання. Ми говоримо про 300 тисяч чи зникнення Полісся як такого взагалі? Якщо ми втратимо нашу екосистему, то скільки коштів будемо шукати на її відновлення?
 
– Питання розглядатиметься на наступній сесії?
 
– На засіданні профільної комісії – точно. Сам ініціюватиму це питання як голова комісії та буду розмовляти з головами облради та облдержадміністрації стосовно виділення цих коштів.
 
– Нещодавно відбулося засідання «круглого столу», де обговорювалася тема загрози зникнення Шацьких озер. Чи були якісь позитивні результати від цього заходу?
 
– Всі визнали, що є проблема. Ми домовилися, що треба створити робочу групу, до якої входитимуть науковці, екологи, фахівці Мінприроди, представники місцевого самоврядування. Думаю, вона працюватиме під егідою постійної комісії облради з питань екології, природних ресурсів. Таке питання також розглядатимемо на комісії.
 
– Питання надання в користування мисливських угідь є одним з найбільш дискусійних останнім часом. Чому так важко воно розглядається?
 
– Мені приємно, що люди цікавляться. Але, на мою думку, і депутатський корпус, і громадськість не завжди розуміють проблематику і специфіку цього питання. Я особисто багато розбирався в цьому.
Сьогодні держава не має коштів для утримання мисливських угідь. На єгерські служби та інші підрозділи управлінь лісового господарства, які опікуються мисливством, держава повинна виділяти кошти. До цього додайте вольєри, здійснення моніторингу і так далі. Державі вигідно, щоб цим опікувався бізнес. Такою є й світова практика. Держава залишає за собою контроль і не більше.
 
– Якщо говорити не про весь світ, а про Україну конкретно, то скажіть, як відбувається в інших областях: угіддя в користуванні комерційних чи державних структур?
 
– Вони віддаються в користування. Сьогодні управління лісового та мисливського господарства не мають коштів утримувати ці мисливські угіддя.
 
– В інших областях також є конфлікти?
 
– Звісно, що так.
 
– Що впливає на ситуацію в нашій області більше: політика чи бізнес?
 
– І те, й інше.
 
– Ви належите до фракції БЮТ в облраді, у якій немає одностайності стосовно питання мисливських угідь. Окремі депутати з цієї фракції виступають за мораторій на надання мисливських угідь у користування, є група ковельських депутатів, які у своїх виступах наголошують на грубих порушеннях у здісненні господарської діяльності з боку користувачів мисливських угідь. Вони стверджують, що ці люди навіть не з нашої області, а з Луганщини чи Донеччини...
 
– Коли вперше прозвучала подібна інформація, то я підійшов до депутатів і попросив фактаж. Але мені такого не надали. Є загальні декларації і все. Про конкретні факти, які б свідчили про те, що під Ковелем якась луганська фірма має в користуванні мисливські угіддя, мені не відомо. Хтось колись про це заявив, але на рівні «бабця бабці сказала». Я сам особисто перевіряв.
Я стою на позиції, яка полягає в тому, що мисливських угіддях має бути господар. Я не проти, щоб ними опікувалася держава. Але ж вона не має коштів. Порядок може бути там, де є відповідальність згідно з чинним законодавством.
Хочу наголосити про ще одну річ. У нас побутує хибна думка про приватні мисливські угіддя. Наголошую: приватних мисливських угідь н-е-м-а-є. Просто господарювання може вести приватна структура, яка бере угіддя в користування. Мисливські угіддя, як і надра чи озера, є надбанням народу.
 
– Яким чином буде вирішено питання мисливських угідь? За умови якого компромісу депутати можуть прийняти позитивне рішення?
 
– Воно могло бути вирішено і на минулій сесії. Однак багато депутатів, готових проголосувати «за», не прийшли на сесію. Якщо пам’ятаєте, не вистачило одного голосу, щоб поставити в порядок денний.
Окремі депутати, які виступали проти надання в користування мисливських угідь тим суб’єктам господарювання, які були вказані в проекті рішення, потім зізнавалися, що самі претендують на те, щоб їх орендувати.
 
– Це Ви про кого?
 
– Скажімо, Камельчук Петро Степанович претендує на одне з угідь Турійського району та Ковельського району.
 
– Як Вам ідея голосування окремо за кожен суб’єкт господарювання, що претендує на користування мисливськими угіддями?
 
– Думаю, це не так важливо. Але хай визначаються депутати. Для мене важливо, щоб на угіддях був господар. Це моя громадська позиція, позиція депутата, і , зрештою, позиція мисливця. Ліцензії і право на відстріл варто давати тоді, коли є звірі в лісі. Але ці документи, про які я говорю, дає управління лісового та мисливського господарства і квоту встановлює також воно. Квота ж встановлюється після того, коли проведено дослідження кількості звіра, на основі якого подаються дані в Міністерство охорони навколишнього природного середовища. Заступник міністра після цього підписує погодження на квоту відстрілу. Якщо звірів не буде, то ніхто не видаватиме ліцензій на угіддя. А які мисливці будуть ходити на угіддя, де немає дичини?
До речі, ми досліджували мисливські господарства «Феміди-Інтер». Я можу заявити, що там у три-чотири рази більше звіра, ніж в інших мисливських господарствах.
 
– Ваша колега Людмила Кирда казала, що бачила там нещасного ведмедя на прив’язі, який не має чого їсти...
 
– Нехай будь-хто поїде до ресторану поблизу Турійська і подивиться на ведмедя, який там сидить у вольєрі.
 
– Ще одне дискусійне екологічне питання, яке розглядає сесія, – надання в оренду водних об’єктів. Власне, після того, як депутати визначилися з терміном оренди і зійшлися на тому, що водойми треба надавати в оренду на 5 років, суперечки ніби й вщухли. Але на останній сесії знову виникли питання стосовно окремого суб’єкта господарювання. Депутатів зацікавив київський підприємець із прізвищем Русскіх. Чому, як вважаєте?
 
– Питання підняв депутат Сергій Слабенько, і мені приємно, що він послідовний у своїх діях. Колись один киянин мав намір взяти в оренду водойму у Камінь-Каширському районі і йому відмовили за пропозицією пана Слабенка. Депутати вважали, що киянин не буде цікавитися озером на Волині і не здійснюватиме там ніякої господарської діяльності. Більше того, той киянин представляв якусь громадську організацію і під її егідою збирався брати в оренду водойму. Тому тоді було і питання наповнення бюджету, адже громадські організації звільнені від сплати за оренду водного плеса.
Очевидно, цей випадок запам’ятався, а тому й виникла зацікавленість до підприємця Русскіх. На засіданні комісії цього орендаря представляв сільський голова тієї території. Я йому зробив зауваження, що він конкретно не є претендентом на оренду, але був приємно здивований, як той голова відстоював позицію Русскіх. Він аргументовано розповів, що та людина вже зробила для села. Він почистив іншу водойму, облаштував пляж, зону відпочинку, побудував дорогу. Він є й уродженцем того села. Яке право обласна рада має йому відмовити?
 
– Була пропозиція депутата Ігоря Гузя, щоб на наступній сесії Ви надали інформацію про ситуацію з орендою водних об’єктів на Волині. Депутати її отримають?
 
– В мене є зустрічна пропозиція зробити це в рамках розгляду питання про звіт комісії. Я готовий звітуватися і на наступній сесії. Але, наскільки мені відомо, в порядку денному вже багато питань, а тому звіту нашої комісії швидше не розглядатимуть. Але ми готуємо інформацію про оренду водних об’єктів і будемо готові її надати.
 
– Чи займається комісія, яку Ви очолюєте, контролюючими функціями і чи з’ясовує, чи дотримуються суб’єкти господарювання, які беруть водойми в оренду умов договору?
 
– Ми контролюємо цю ситуацію в межах своєї компетенції. Як державний інспектор можу сказати, що маю право більш жорсткого контролю.
 
– Чи є скарги населення стосовно порушення орендарями їхніх прав?
 
– Є, і дуже багато. Хоча маю сказати, що 70% таких конфліктів орендарів із громадою є безпідставними і базуються на основі особистих стосунків окремих представників громади. Мені дуже часто доводилося переконуватися в тому, що звинувачення стосовно орендарів є безпідставними. До прикладу: представники однієї громади звернулися до голови облради Анатолія Грицюка та прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, що їм не дозволяють відпочивати на водоймі. Нібито орендар і риби ловити не дозволяє, забирає сітки і так далі. Я виїхав, аби розібратися в ситуації. Виявилося, що певні представники цієї громади колись відпочивали в рекреаційній зоні, облаштованій орендарем, а після певної дози вжитого спиртного почали все ламати: столики, альтанки... Орендар декого з них зловив та, даруйте за грубість, набив морду. Я не стверджую, що такий самосуд є правильним, але й до поведінки громадян є багато запитань. Після цього інциденту виникло звернення до влади... Але кого захищати? Та й сітками ловити рибу ті люди не мають права, бо це заборонено чинним законодавством. Громада ж просить навести порядок. У мене запитання: а в чому немає порядку?
Є й інші моменти, коли орендарі загороджують водойми. Ми реагуємо на такі речі. Цього робити не можна.
 
– Ваша особиста позиція стосовно розробки родовищ міді на території Камінь-Каширського та Ратнівського районів.
 
– Я до цього ставлюсь негативно. На початку цього діалогу ми говорили про загрозу від добування крейди на Хотиславському родовищі. А чим одне від іншого відрізняється? Це мільйони кубів перелопаченого грунту будуть викинуті наверх. Ми вже бачимо, до чого призвело втручання людини в природу, коли економічні інтереси домінували над екологічними. Я категорично виступатиму проти розробок родовищ міді на Волині.
 
– Як тоді зрозуміти Вашу позицію і позицію очолюваної вами комісії стосовно надання дозволу на здійснення геологічної розвідки на цих територіях?
 
– А це абсолютно нормально.
 
– Для чого проводити розвідку, якщо не мати наміру розробляти ці мідні родовища?
 
– Ми повинні знати, які надра в нас є. Ця розвідка буде проведена державною структурою і дані будуть передані до державного кадастру. А чому ми дали дозвіл на геологічну розвідку щодо пошук алмазів?
 
– А їх, до речі, знайшли у Маневицькому районі?
 
– Не готовий відповісти на це питання.
 
– Ви більше року обіймаєте посаду начальника державної екологічної інспекції у Волинські області. В минулому році в одному з інтерв’ю Ви зазначали, що Вас вразили цифри по кількості перевірок, які здійснювали Ваші попередники, але Ви з’ясували, що 90% цих перевірок є перевірка транспортних засобів на митниці. Чи вдалося Вам змінити вектор у діяльності інспекції і чи вдалося налагодити роботу юридичної служби, яка раніше, за Вашими ж словами, програвала справи у судах?
 
– Так нам вдалося багато чого змінити. Ми сьогодні робимо акцент на перевірку щодо дотримання природоохоронного законодавства стосовно природних ресурсів, які є в нашій області. Але якщо раніше в мене було здивування стосовно цифр, то тепер хочу закцентувати увагу на іншому. Наш волинський край має багато проблем. Маю багато аналітичної інформації. На щастя, ми не маємо підприємств на кшталт металургійних комбінатів, які загрожують екології. Але в нас проблеми зі сміттям. Норма наповнювання ковельського полігону твердих відходів є у два рази перевищеною, те ж саме стосується Любешівського, майже те ж саме можна сказати про Шацький полігон побутових відходів. Луцький – на межі переповнення. Їх потрібно закривати. Не сьогодні, а вчора – три роки тому! Органи місцевого самоврядування повинні звернути на це увагу. Проблеми є з очисними каналізаційними спорудами у Локачинському, Горохівському районах, у Дубищі Рожищенського району, в Маневичах. Потім ми говоримо про здоров’я людей і дивуємося, звідки стільки хвороб. Ми самі себе травимо.
 
– Чи вирішить проблему сміття будівництво двох сміттєпереробних заводів на території Волині? Відомо, що про такі наміри йшлося в ході підписання меморандуму кількох органів місцевого самоврядування та двох шведських фірм, яке нещодавно відбулося у Кабміні.
 
– Ці заводи не вирішать нашої проблеми в цілому. Наша область має за рік мільйон тонн відходів. Я говорю тільки про те сміття, яке можна облікувати. Потужність заводів, про які ми говоримо, – переробка 450 тисяч тонн за рік.
 
– Який тоді вихід із ситуації?
 
– Будівництво нових полігонів для твердих побутових відходів та експлуатація тих, що є, з дотриманням усіх технологій. Я направив листи головам облради та облдержадміністрації з пропозиціями та аналітичними записками. Я зустрічався з ковельським мером і говорив йому про ризики, які можуть бути через перенаповнене міське сміттєзвалище. Тут не може бути бездіяльності.
 
– Депутат Петро Пронь на минулій сесій висловився стосовно того, що посади голови екологічної комісії в облраді та начальника державної екологічної інспекції некоректно займати одній і тій же особі. Як Ви сприйняли цю репліку?
 
– Я вважаю, ці посади доповнюють одна одну. Я орієнтуюся в ситуації як інспектор і не мав би достатньої інформації як депутат. Я розумію ці проблеми.
 
– Як у Вас складаються стосунки з галузевими управліннями?
 
– Вони є нормальними і робочими.
 
– А з депутатами, які є членами екологічної комісії? Відомо, що вони є представниками різних фракцій. Політика впливає на роботу?
 
– Відразу після виборів дуже впливала. Сьогодні ж комісія працює адекватно. Питання розглядаються з позиції законодавства, а не з позиції політики.
 
– В минулому році в інтерв’ю «ВП» Ви не дали однозначної відповіді стосовно своїх намірів до участі у виборах Ковельського міського голови. Відомо, що у кампанії 2006 року Ви балотувалися на цю посаду і посіли друге місце після Сергія Кошарука. Ви підете на вибори?
 
– Давайте почекаємо початку виборчого процесу, а тоді побачимо, чи буде прізвище Кіндер у списку кандидатів.
 
Розмовляла Оксана ЛУКАШУК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---