Воєнні втрати: холонівська розкіш на Волині

Холонів сьогодні – невелике знане хіба серед рибалок село з орнітологічним заказником у колишньому Горохівському районі. Та його історія приховує цікаві факти. Колись тут був один із найбільших палаців Волині.

Шляхетський рід Холонівських тягнеться з XV століття. Власне, історія місцевості не позначена якимись значними подіями. Холонів був родовим гніздом, одним із багатьох подібних, який і дав назву роду. Інша його гілка осіла у Янові на Брацлавщині нині Вінницької області.

У середині XVIII століття тут головував Адам Холонівський з дружиною Софією. Палац збудували у другій половині століття за часів останнього короля Речі Посполитої Станіслава Августа Понятовського. Був то один із найпишніших палаців цілої Волині поряд з Вишнівцем.Комплекс будов мав ознаки змішаного стилю – пізнього бароко і раннього класицизму. Складався з головного корпусу на два поверхи з колонами і двох бічних корпусів, з’єднаних критими галереями з головним. У плані весь комплекс був дугоподібним. Схожу схему, до речі, застосували під час будівництва нового монастиря бернардинів у Луцьку в першій половині цього ж століття: головний корпус з’єднується з бічними критими галереями.

Читати ще: П’ятницька капличка в Луцьку. Як згадати ширшу історію

Головний вхід Холонівського палацу виконано у вигляді масивного портика та чотирьох високих колон тосканського ордеру. Вікон-осей на головному фасаді було 11. Ця частина призначалася для вітання гостей та житла родини. На фронтоні над входом у приміщення було виліплено родовий герб Холонівських. Центральний корпус палацу накривав дворівневий чотирискатний ґонтовий дах з чотирма великим коминами.

Два бічні корпуси також мали високий дах, що додавало особливого акуратного і навіть тендітного вигляду, оскільки завширшки і завдовжки ці корпуси-павільйони були всього на три вікна.Відвідувач одразу потрапляв до великої зали-вітальні з вікнами від підлоги, з якої вели дубові сходи на другий поверх. Усі кімнати були вистелені дерев’яним орнаментованим і різнокольоровим паркетом. Візерунок в основі містив листя аканта. Деякі покої мали прямокутні печі з ліпними карнизами у стилі Людовика XVI, облицьовані білим мармуром з різьбою.

Гарно оздоблені були і стелі. Над люстрами висіли роботи з фігурними сценами старовини. Є лише одна направду унікальна, хоч і поганенької якості, фотографія з інтер’єру палацу. Вона не показує цієї пишності, але задає тон настрою інтер’єру. Далі можна тільки уявляти за описом.У палаці також була велика книгозбірня, багато порцеляни, живописна збірка.

Безумовно, його оточував парк. Мало є відомостей, яким він був від початку, проте в першій половині ХІХ століття свою творчість до його впорядкування доклав дуже відомий тоді ірландський садівник Діонісій Макклер, який багато працював і на Волині. Тут переважали липи, в’язи, платани, ясени. В оранжереї росли апельсинові дерева та інші екзотичні рослини.

Читати ще: Втрати війни: ренесансний Несвіч

Час минав, через родинні зв’язки на кінець століття весь комплекс уже належав Красіцьким. У 1880-х роках сталася пожежа, яка понищила палац, та він його відбудували. Зі зламу ХІХ-ХХ століть збереглося кілька фотографій та акварелей з виглядом обійстя.Палац повністю знищили австрійські війська в часи Першої світової війни. Від прекрасного маєтку не залишилося і сліду.

Олександр КОТИС

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---