Воїн із Волині врятував ікони зі зруйнованого храму біля Авдіївки
Військовий Владислав Федорчук на позивний Федя вивіз ікони з-під Авдіївки зі зруйнованого храму. Евакуація святинь відбувалася під обстрілами на квадроциклі. Образи захисник передав у Жидичинський монастир.
Про посічені осколками святині та те, чому їх інколи евакуювати легше, ніж людей, – у сюжеті «12 Каналу».
Боєць 3-ї штурмової бригади Владислав Федорчук вивіз ікони з прифронтового села Уманське. Воїн – із Жидичина. Образи привіз на малу батьківщину у Свято-Миколаївський монастир.
«Усі ікони – це наша історія. Просто там вона нищиться, руйнується ворогом. А так історія залишається», – сказав Владислав Федорчук.
Побитий храм серед руїн він із побратимом побачили, коли виконували бойове завдання. Пройти повз не змогли. Того ж дня вивезли одну велику ікону. Наступного дня повернулися і забрали ще сім ікон, одну з яких передали в Київ. Евакуювали образи під обстрілами.
Читати ще: У Музеї Волинської ікони реставратори зі Львова оновлюють майже 20 експонатів
Настоятель монастиря Константин Марченко, дізнавшись про такий вчинок, зрадів.
«Тішить, що жидичани пам'ять про свою святиню і найголовніше – по-людськи, по-християнськи віднеслися до святині, яку просто знищили би», – сказав він.
Дійсно, через кілька годин після порятунку образів у церкву влучив снаряд. На місці храму – тепер руїна.
«Майже в кожному населеному пункті є зруйнований храм», – додав Владислав Федорчук.
Як зауважив, інколи ікону врятували легше, ніж людину. В розбитому селі вони побачили місцеву мешканку – 84-річну жінку Марію. Бійці довго вмовляли її евакуюватися, але та відмовилася.
«Вона не захотіла. Попросила тільки привезти їй газу. Я через годину привіз їй балон, але її будинок уже був зруйнований, – пригадав Владислав Федорчук. – Думаю, що ще трошки і там не залишиться нічого. Ворог звично стирає все на своєму шляху».Найбільша ікона, яку передали монастирю в Жидичині, – Преподобних Антонія і Феодосія Печерських. Вона ж найдавніша. Як оцінив Константин Марченко, їй близько 100-150 років.
«Ікону ми відреставруємо і десь у храмі її помістимо для молитви та нагадування», – зазначив Константин Марченко.
У монастирі ще вирішують, що зроблять з іншими іконами зі знищеного храму. З варіантів – виставлять їх на благодійний ярмарок, адже гроші на потреби військових збирають постійно, або ж розмістять у пункті незламності на території монастиря. У будь-якому випадку врятовані з-під Авдіївки образи мають нагадувати волинянам, що війна триває.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про посічені осколками святині та те, чому їх інколи евакуювати легше, ніж людей, – у сюжеті «12 Каналу».
Боєць 3-ї штурмової бригади Владислав Федорчук вивіз ікони з прифронтового села Уманське. Воїн – із Жидичина. Образи привіз на малу батьківщину у Свято-Миколаївський монастир.
«Усі ікони – це наша історія. Просто там вона нищиться, руйнується ворогом. А так історія залишається», – сказав Владислав Федорчук.
Побитий храм серед руїн він із побратимом побачили, коли виконували бойове завдання. Пройти повз не змогли. Того ж дня вивезли одну велику ікону. Наступного дня повернулися і забрали ще сім ікон, одну з яких передали в Київ. Евакуювали образи під обстрілами.
Читати ще: У Музеї Волинської ікони реставратори зі Львова оновлюють майже 20 експонатів
Настоятель монастиря Константин Марченко, дізнавшись про такий вчинок, зрадів.
«Тішить, що жидичани пам'ять про свою святиню і найголовніше – по-людськи, по-християнськи віднеслися до святині, яку просто знищили би», – сказав він.
Дійсно, через кілька годин після порятунку образів у церкву влучив снаряд. На місці храму – тепер руїна.
«Майже в кожному населеному пункті є зруйнований храм», – додав Владислав Федорчук.
Як зауважив, інколи ікону врятували легше, ніж людину. В розбитому селі вони побачили місцеву мешканку – 84-річну жінку Марію. Бійці довго вмовляли її евакуюватися, але та відмовилася.
«Вона не захотіла. Попросила тільки привезти їй газу. Я через годину привіз їй балон, але її будинок уже був зруйнований, – пригадав Владислав Федорчук. – Думаю, що ще трошки і там не залишиться нічого. Ворог звично стирає все на своєму шляху».Найбільша ікона, яку передали монастирю в Жидичині, – Преподобних Антонія і Феодосія Печерських. Вона ж найдавніша. Як оцінив Константин Марченко, їй близько 100-150 років.
«Ікону ми відреставруємо і десь у храмі її помістимо для молитви та нагадування», – зазначив Константин Марченко.
У монастирі ще вирішують, що зроблять з іншими іконами зі знищеного храму. З варіантів – виставлять їх на благодійний ярмарок, адже гроші на потреби військових збирають постійно, або ж розмістять у пункті незламності на території монастиря. У будь-якому випадку врятовані з-під Авдіївки образи мають нагадувати волинянам, що війна триває.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Зеленський: Україна не зможе самостійно профінансувати ЗСУ у 800 тисяч, потрібна допомога партнерів
Сьогодні 11:34
Сьогодні 11:34
У Володимирському районі горів житловий будинок
Сьогодні 11:05
Сьогодні 11:05
Пів сотні мешканців Грабовського на Сумщині вивезли до РФ
Сьогодні 10:08
Сьогодні 10:08
Тривожна ніч на Рівненщині: ворог пошкодив цивільний об'єкт
Сьогодні 09:10
Сьогодні 09:10
Кожен кілометр – це продовження боротьби. Історія волинського фронтового водія на псевдо Апостол
Сьогодні 08:12
Сьогодні 08:12
Завтра Луцьк прощатиметься з Героєм Юрієм Смикалом
Сьогодні 06:48
Сьогодні 06:48
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.