Втекла від розстрілу в Луцькій тюрмі і дожила до Незалежності: спогади про Зінаїду Рубіновську

Волинянки Зінаїди Рубіновської не стало шість років тому. Жінка була однією з тих, хто вижив під час масових розстрілів у Луцькій тюрмі у ніч на 23 червня 1941 року.

Спогадами про матір із Суспільним поділилася її донька Калина Войтович.

Історія життя і вирок

Зінаїда Рубіновська жила в селі Шельвів на Волині. Ще юнкою, у 16 років, дівчина стала зв’язковою УПА. До Луцької тюрми у лютому 1941-го вона потрапила через участь у Шевченківському вечорі. Зі слів Калини Войтович, матір читала «Катерину». За це одразу ж викликали на розмову до сільради, потім заарештували разом з багатьма односельцями.

За участь у вечорі і читання творів Шевченка жінці присудили 10 років в’язниці.У Луцькій тюрмі 17-річна Зінаїда втрапила у камеру з десятками жінок. Там, як розповідала жінка, терпіла побої і знущання. Їх називали «контриками» й до загальних звинувачень додавали інші, політичні. Отримала десятирічний вирок і 5 років – позбавлення громадянських прав. НКВСники збиралися відправити її до Сибіру, але не встигли – німецькі війська увійшли до Луцька, «совєти» почали розстрілювати ув’язнених у тюрмі.

Як Зінаїда Рубіновська врятувалася від розстрілу

Розстріл в’язнів відбувався на території поруч із тюрмою. Усе відбувалося поспіхом. Жіночу камеру, де утримували і Зінаїду Рубіновську, відчинили лучани, які шукали рідних. Так мама Калини Войтович врятувалася від розстрілу і втекла.

Читати ще: Розстріл в’язнів Луцької тюрми 23 червня 1941 року та його виконавці

Після цього жінку арештовували ще раз. Тоді вона уже була заміжньою, виховувала дітей. Допитували, знущалися, але – відпустили. Зінаїда Рубіновська працювала у колгоспі – на ланці та на фермі, розказує донька. До настання Незалежності України колишня бранка Луцької тюрми нікому не розповідала про своє минуле.

«Встала, помолилась і каже: Богу дякувати, я дожила до того, за що я завжди страждала, до Незалежної України», – пригадує Калина Войтович.У 2012 році Зінаїда Рубіновська виклопотала пам’ятний знак у селі Шельвів тим односельцям, які боролися за незалежність України.

За часів Незалежності жінка щороку приїздила до Луцької тюрми, аби вшанувати пам’ять загиблих і закатованих. До останніх днів, каже донька, раділа, що можна не пошепки розповідати про любов до України. Померла Зінаїда Рубіновська у січні 2018-го на 94-му році життя.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---