USD 28.25 28.40
  • USD 28.25 28.40
  • EUR 33.40 33.60
  • PLN 7.43 7.50

«Взаємозв’язок між наукою, культурою та політикою слабкий. Тому влада часто ігнорує думку громади», – культуролог з Луцька

Про взаємодію культури та політики, шляхи залучення представників культурної еліти до формування стратегії економічного розвитку краю, про роль молоді у культурних процесах, розвиток громадянського суспільства в ефірі програми «Культура і політика» телеканалу «Аверс» розмовляли із завідувачкою кафедри культурології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Вікторією Головей.

Як співіснують культура і політика на Волині?

Почну з теоретичної частини. Упродовж останніх десятиліть політики-практики й політики-теоретики визнають, що культура має значення, бо саме від культурного розвитку країни і особистості залежить успіх реалізації будь-яких політичних програм, економічних перетворень, реформ загалом.

Цікаво, як вони це визнають. Якось декларують своє визнання?

Декларують в основному теоретики, тому що культура формує саму потребу модернізації, дає можливість визначити основні напрямки, критерії оцінки і засобів реалізації, і наслідків. Сьогодні в світі до реалізації будь-якої політичної чи економічної програми, які входять у загальну концепцію світового сталого розвитку, обов’язково залучають культурологів, діячів культури, мистецтв. Адже світ єдиний, а культура охоплює всі сфери життя. Від неї залежить успіх перетворень в політиці, економіці, соціальній сфері. Але це стосується загальних декларацій, загального визнання. А на практиці відстаємо.

Що означає залучити представників культури до формування стратегії економічного розвитку Волині, наприклад, на наступні п’ять років, на рівні консультацій і впливу?

Здебільшого у нас трохи застарілий підхід до культури. Вважають, що культура – це розваги, мистецтво, шоубізнес. А насправді це набагато ширше поняття. Адже культура формує свідомість, здатність до критичного мислення й самоаналізу. Тому я думаю, що будь-яка програма розвитку неодмінно мусить включати думку культурологів. І для цього є інститут громадської експертизи. Туди потрібно залучити представників різних галузей, і неодмінно – культурологів, адже це люди, які можуть побачити різні аспекти і ув’язати їх в єдине ціле. На жаль, поки що на рівні нашого регіону ми такого не бачимо.

Як культурологи оцінюють передвиборчу програму того чи того кандидата на посаду, скажімо, міського голови?

Коли ми говоримо про культурологічну експертизу, ідеться передусім про те, наскільки в цій програмі дотримані орієнтири на гуманітарні цінності, тобто про світоглядні орієнтири, про можливі наслідки для розвитку людини, суспільства, про морально-етичний компонент.

От візьмімо, наприклад, центр нашого міста. Так, його впорядковують, облагороджують, але ж хіба не можна було новим скверам надавати імена відомих митців? У Європі це звична практика.

Так, я з вами згодна. Адже навіть у Луцьку знаємо багатьох відомих особистостей, які зробили потужний внесок у розвиток міста, формування його аури. Увічнити їхні імена в такий спосіб було б дуже добре. Для культурної аури міста важлива питома вага культурно-інтелігентської громадськості, яка визначала би його культурний розвиток, його обличчя. У нас ці люди є, але вони неорганізовані. А найголовніше – нема комунікації між ними і нашою владою. Це, мені здається, найбільша проблема.

Що означає відсутність комунікації? Можливо, підкажете якийсь алгоритм дій, адже наша влада змінюється, вдосконалюється. Власне, змінюється сам підхід, багато речей базуються на особистісних моментах.

Я не можу говорити про всю культурну громадськість, бо є дуже гарні приклади комунікації, наприклад, тих людей, які організовують фестивалі, знакові події для міста. Маю на увазі наукові заходи, дискусії, тобто спілкування з науковою громадськістю, представниками громадських об’єднань. Прикро, але в багатьох областях громадські ради кишенькові. І коли розглядають питання культури, немає потужного лобі її представників в органах влади. Взаємозв’язок між наукою, культурою та політикою слабкий. Тому влада часто ігнорує думку громади. На мою думку, до таких процесів варто залучати й молодь, яка дуже гарно вміє самоорганізовуватися.

На жаль, залучення активної громадськості, й молоді зокрема, відбувається в нас здебільшого перед виборами.

Це проблема рівня розвитку громадянського суспільства. Мені здається, що успішна реалізація культурної політики може бути там, де сильне громадянське суспільство, небайдуже й активне. Бо в нас представники культури в основному виступають у ролі прохачів.

Чи можна казати, що культура стоїть на захисті якоїсь ідеології?

За ідеєю, культура має бути над ідеологією. Вона включає її елементи, адже формує світогляд.

Чи потрібна нам міцна загальнонаціональна ідеологія?

Саме про національну ідею говорять, що вона в нас недостатньо чітко артикульована. Насправді так і є. Здоровий протекціонізм, який мають лобіювати діячі культури, – це важливо. Україна зробила крок у цьому напрямку, хоча нині бачимо відкат, спостерігаємо, як оживилися приватні канали, власниками яких є олігархи із не зовсім проукраїнською позицією. Не хотілося б, щоб було втрачено здобутки, яких досягли після Майдану. Голос представників культури й мистецтва тут має бути досить потужним. Вважаю, що на Волині ситуація доволі непогана.
Утім прикро, коли чуєш, як у молоді з колонок лунає недолугий російський реп. Тому пропаганда кращих зразків нашої сучасної музики, образотворчого мистецтва, культури загалом – це дуже важливо. Але це не має бути зупинка на такому кічовому, шароварному рівні, як у радянській школі часто подавали корифеїв українського театру чи класиків літератури. Це має бути щось нове, сучасне, щоб це не були забронзовілі ідоли. Молодь має отримати культурний імунітет через вивчення і українського, і світового культурного надбання.

Час минає, а сценарії не змінюються. Де ж вони – молоді фахівці-культурологи, ваші випускники?

Повірте, що на тих місцях, де працюють, вони це роблять дуже креативно, організовують цікаві сучасні заходи. Так само й ті наші випускники, які працюють в органах влади. Хоча на рівень загальноміський, обласний їм вийти важко, бо є люди, які звикли працювати за тими самими сценаріями, за якими вже багато десятків років усе відбувається. Ми покладаємо великі надії на нинішніх студентів. Це дуже творчі й креативні люди. На бакалавраті ми розробили нову програму креативних індустрій і соціокультурної аналітики, нові дисципліни, нові курси. Наші студенти робитимуть проєкти на рівні сучасних вимог, як перетворити Луцьк на креативне місто, як ревіталізувати його околиці.

Насправді комунікація слабка не тільки на рівні культури і влади, а й на рівні культури і населення, люди часто не розуміють ініціатив і чинять спротив.

Щодо нерозуміння. У нас в Луцьку є прекрасний Музей сучасного мистецтва Корсаків. Раніше ми мали лише Художній музей. І завдяки тим подвижникам, які там працюють, це було духовне серце міста. У галереї Спілки художників періодично відбуваються виставки, але великої активності там не було. І ми вирішили ревіталізувати цю галерею. За підтримки людей, які там працюють, ініціювали проєкт артпідготовки. Так, є Музей сучасного мистецтва, але люди не дуже добре розуміють, що ж таке сучасне мистецтво, що таке контемпорарі. Уже відбулося дві зустрічі, була дуже різна аудиторія, хоч ми не надавали цьому широкого піару, бо не мали такої можливості.

ЧИТАЙТЕ ЩЕ: ЛІДЕР ГУРТУ «ФЛАЙZZZА»: «ШУКАЄШ В ІНТЕРНЕТІ УКРАЇНСЬКОГО ВИКОНАВЦЯ, А ПІСЛЯ НЬОГО – 50 ПРОПОЗИЦІЙ РОСІЙСЬКОГО ШЛАКУ»

Ці заходи не є комерційними. Ми не маємо гранту, не беремо плати за вхід на ці дискусійні лекції. Але там були такі цікаві обговорення, що ті, хто був присутній, запитують, коли продовження. Хоч тоді в нас навіть не було мультимедійного проєктора, я мусила просити його в богословській академії. Ми хотіли це продовжувати, але почався ремонт, а тоді завадив карантин. Сподіваюся, що з осені продовжимо проєкт.

Є дуже багато тем для обговорення. Адже сучасна культурна політика передбачає децентралізацію. А чи готові до неї регіони? Чи достатньо фахівців? Чи не буде якогось такого містечкового лобіювання якогось одного напрямку за рахунок інших? Як зберегти баланс? Ще одна важлива проблема, яка мене хвилює, – що діячі культури у відносинах з владою виступають тільки в ролі прохачів.

А це ж небезпечно тим, що коли дадуть, то потім спитають.

Ну, це непогано, що спитають. Але інколи щось отримують ті, хто має кращі безпосередні особисті зв’язки, а не те, що потрібно наразі для міста. Отут теж потрібна експертиза, аби колективно визначати, як розподілити ці асигнування і що є першочерговим. Головне – формувати громадянську свідомість, в тому числі й серед діячів культури і мистецтв. Представники влади ж отримують зарплати з наших податків, вони мають дбати про суспільні інтереси, а не про відомчі чи інтереси окремих осіб. Є небезпека розподілу бюджетних коштів на догоду вузьковідомчим чи вузькополітичним інтересам. Тому я кажу, що потрібне залучення широкої громадськості для культурно-гуманітарної експертизи.

Як можна оцінити культурний капітал країни, регіону, міста?

Це дуже хороший термін, який увів Бурдьє. Саме від культурного капіталу залежить і соціальний, і економічний. Тривалі спостереження, які проводили на Заході, довели, що та людина, яка має високий рівень розвитку культури, гарний смак, ерудицію, є більш успішною у житті. Вона стає активним громадянином, що свідомо бере участь у політичному житті. Але маємо пам’ятати, що європейські країни вистраждали свій культурний рівень, який формувався століттями. Нам сьогодні важливо з пасивної підданської позиції перейти до активної. Тобто не робити те, що спускають зверху, а йти назустріч, можливо, критикувати, пропонувати свої варіанти.

У нас критика вже стає трендом.

Але це тільки критика у соціальних мережах, її можна назвати диванною. І лише окремі особистості прориваються на реальний вихід. І в Луцьку такі люди є. Людиною з високим рівнем культури важко маніпулювати, її годі зомбувати, бо вона має власну критичну позицію, високий рівень рефлексії, все аналізує, зіставляє. Її важко ошукати. Щоправда, іноді закрадається підозра, що політики не дуже зацікавлені, щоб таких людей у країні було більшість. Бо людьми з нижчим рівнем культури й освіти легше управляти. На жаль, у нас поки не чути голосу творчої інтелігенції так гучно, як хотілося б.

Перспектива є, адже з вами – молодь. І ви це відчуваєте.

Так, ми це відчуваємо.

Але ця молодь часто-густо просто залишає цю країну.

Так, це величезна проблема. Напевно, вона є однією з найбільш гострих, які сьогодні треба розв’язати, щоб талановиті, креативні, творчі люди залишалися тут і змінювали Україну на краще.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Реклама
Loading...
Коментарів: 2
Я Показати IP 28 Червня 2020 10:04
У мене лише одне запитання. Нехай пані Головей наведе хоч один приклад організації, куди неможливо влаштуватися без диплому культуролога. Бла-бла "наші випускники працюють в органах влади, режисерами, акторами, моделями, сантехніками, трактористами" починати не треба. Є хоч одна організація, де вимагають диплом культуролога?? Ні. Так що ці "передвступні" агітації викликають лише сміх.
Народна прокуратура Показати IP 28 Червня 2020 12:51
Теорія і заїжджені вислови. ".. є люди, які звикли працювати за тими самими сценаріями, за якими вже багато десятків років усе відбувається". Що це за люди? За останні роки у владі змінились тисячі людей! Бачили вже після 2014 і супер-креативних нездар. Ніякої молоді з Вами немає, бо в голові у неї лише бажання хапонути грошей пошвидше і побільше, тому й виїжджає за кордон. А загалом, культуру завжди, і в давнину у тому числі, підтримувала еліта суспільства. Меценатами виступали багаті промисловці, аграрії, будівельники і т.д., які будували художні галереї, фінансували театри, виставки, окремих митців і талановитих дітей. А наші жлоби лише цуплять чуже, ховаючи його по своїх барлогах, і виводять гроші в офшори. Яка еліта - такий стиль вона задає суспільству!!!

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.