«Я молив Бога, щоб Аліна була жива». Пара прикордонників із Волині після полону знову разом

Пара прикордонників із Нововолинська пройшла полон. Сьогодні Ілля Музика та Аліна Паніна знову разом. Повномасштабне вторгнення вони зустріли в Маріуполі, де їх розлучила війна.

Як жили без звістки один про одного в російській неволі? Про це йдеться в сюжеті «12 Каналу».

На момент повномасштабного російського вторгнення вони разом служили в Донецькому прикордонному загоні. Щоб бути поруч, цій парі довелося пройти важке випробування долі.

Читати ще: Понад рік перебуває в російському полоні: мама волинського прикордонника чекає на повернення сина

«Я їй віддав собак. Я поцілував її, кажу: «Все, тобі щасливо. Буду мати зв'язок, то обов'язково з тобою зв'яжуся». Тоді я з нею останній раз і побачився», – розповідає Ілля.

29-річний кінолог-прикордонник потрапив у російський полон у квітні 2022 року. Тоді військовий разом із морськими піхотинцями з 36-ї бригади проривався з Маріупольського комбінату імені Ілліча, щоб вийти до інших українських бригад. З того часу й аж до 3 січня цього року від Іллі не було жодної звістки. Увесь цей час Аліну гріли слова коханого, які він сказав їй перед полоном.

«Він сказав, що ми пройдемо через усе, хай там що, але я маю триматися, і те, що він мене любить. Я просто не могла здатися», – говорить Аліна Паніна.Читати ще: Звільнена з полону волинська прикордонниця Аліна Паніна повернулася на службу

Вона потрапила до окупантів із заводу «Азовсталь». У полоні прикордонниця пробула п’ять місяців. У жовтні 2022 року додому повернулися 108 українських захисниць. Серед них – і кохана Іллі. Та тільки про це він не знав. Лише вірив, що вона жива.

«Я молив Бога, щоб Аліна була жива-здорова. Я вже думав, що її немає. Я вже, можна так сказати, дуже багато разів її похоронив. Біля мене були хлопці, які казали: «Ілля, вона сильна. Ти не переживай. Все буде добре», – зазначає Ілля Музика.

Він жив у невідомості рік та дев'ять місяців. У полоні постійно прокручував телефонні номери рідних у пам'яті, щоб при першій нагоді подзвонити, та взявши телефон до рук, розгубився.

«Я його взяв у руки… Я секунди три стояв і думав: а як, куди мені нажимати… Я відвик від того всього», – згадує Ілля.

Читати ще: Кінолог з Волині, який боронив Маріуполь, понад пів року перебуває у російському полоні

Спершу він зателефонував до тата.

«Кажу: «Тату, це – я». А він: «Хто – я?» Кажу: «Тату, це – Ілля». І там началося: крики, писки... Каже: «Синок, ти живий, ти вернувся».

Одразу Ілля запитав про кохану. Зізнається, що відповіді боявся.

«Я дуже боявся почути від нього, що її нема. Я запитую: «Тату, де Аліна?» А він каже: «Аліна, Слава Богу, вже рік, як удома», – говорить Ілля.

Читати ще: «Хотіли повісити на нас те, що робили вони»: військова з Волині та її подруга розповіли про російський полон

3 січня 2024 року Аліна також почула таке рідне й довгоочікуване: «Це – я». Одразу приїхала до Іллі в госпіталь. Каже: у полоні він дуже схуд, з 85 до 67 кілограмів.

«Як приїхала перший день сюди, я зразу сказала, що він такий, як був, не змінився, тільки що схуд. І все», – говорить Аліна.

Зараз Ілля проходить реабілітацію та нарешті має можливість тримати свою наречену за руку.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---