«Я не знав, що був зв’язковим». Діти ветеранів УПА з Волині поділилися своїми спогадами

Останній ветеран Української повстанської армії з Волині помер два роки тому.

Про це розповів на гутірковій сцені фестивалю «Бандерштат» голова ГО «Братство ветеранів ОУН-УПА Волинського краю» Богдан Вівчарик.

«Тут – діти ветеранів УПА. Їм уже теж 92-й рік, – інформував він присутніх. – Це письменник Ростислав Григорович Кушнірук із Княгининка, літератор, педагог, поетеса Сіма Дмитрівна Кордунова та попередній голова братства Василь Григорович Кушнір із Піддубців».

Читайте також: Усе, що треба знати про «Бандерштат-2021». Програма, ціни, цікавинки

Як пригадав Ростислав Григорович, його старший брат належав до УПА. За це всю родину депортували до Сибіру. Там він виріс і вивчився, після чого вирішив повернутися в Україну.«Я думав, чому я тут, а не там (в Україні, – ВН)», – сказав Ростислав Кушнірук і додав, що в ті часи в Сибіру тільки й марив рідним краєм, а також мріяв пережити голод, холод, зневагу і повернутися в Україну.

Читати ще: Вечірня ватра та акустичний концерт: під Луцьком відфестивалили перший день «Бандерштату-2021»

«Усі мої дії були направлені лише на це… У 1954 році я розмовляв, як вважав, із вищим начальством і у відпустку поїхав в Україну. Це були найщасливіші дні… Коли я зайшов до моєї хресної, яка вціліла під час розстрілу в тюрмі, питаю: тут такі-то живуть. Так. Кажу: не впізнаєте свого похресника. То вона як стояла, так і впала».

Сіма Дмитрівна поділилася своїми дитячими згадками, зокрема, про те, як гарно співав її тато та як вона виступала перед рідними, стоячи на табуретці.

Окрім того, Сіма Кордунова зачитала кілька своїх віршів.«Мій батько був ковалем, при чому досить відомим на всю округу ковалем. Жили ми на хуторі села Затурці. А мій старший брат і я були в батька, як сказати, посильними: іди скажи тому хай привозить щось на ремонт або скажи, що вже забрати може. Між іншим, я так колись зловив батька на слові: а де ж той культиватор, його нема (сміється, – ВН)? Ти іди скажи, бо сусід його взяв. Таким чином я виконував свою роль і не знав, що я являюся зв’язковим. Проте коли вже зорганізувалося Братство ветеранів ОУН-УПА, то деякі ветерани, які знали мого батька, зокрема, з Володимира, знали, що батько посилав нас, дітей, щось комусь переказати за потреби», – розказав, своєю чергою, Василь Кушнір.

Богдан Вівчарик додав, що упівці робили дуже хитро.

«Син, іди жени пастись гусей, але не під ліс, а туди вниз. І Василь пас їх унизу. Це був один сигнал – до коваля можна йти. А якщо батько казав завтра пасти під лісом, то йти не можна було. Отак Василь і гуси були сигналом. Так рятували повстанців», – пояснив він.Василь Григорович Кушнір побажав усім присутнім насамперед бути людьми: «Пам’ятайте, що ви народилися в Україні, тут живете і завжди готові будете захищати її від чужих наїзників».

Ольга ШЕРШЕНЬ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---