«Бандерівці – це не тільки про Волинь і Галичину, це про всю Україну», – авторка нон-фікшн про останнього командира УПА

Книгу про головнокомандувача Української повстанської армії в 1950-1954 роках «Останній командир УПА. Життя і боротьба Василя Кука» презентувала на літературній сцені ювілейного 15-го «Бандерштату» історикиня Аліна Понипаляк.

Нагадаємо, біля Луцька відбувся фестиваль українського духу «Бандерштат». Фестиваль стартував у п’ятницю, 6 серпня, і тривав три дні на території Рованців, поблизу центрального парку Луцька.

Читати ще: «Я не знав, що був зв’язковим». Діти ветеранів УПА з Волині поділилися своїми спогадами

Працю Аліни Понипаляк називають першим історичним нон-фікшн про Василя Кука.

«Ця біографія Василя Кука – не перша книга українських істориків про нього і, напевно, не остання. Але точно – найповніша, написана з використанням найбільшого масиву джерел. Авторка не тільки скористалася можливостями відкритого доступу до архівів КДБ у межах декомунізації, а й ретельно попрацювала із приватними документами генерала і родини», – такий відгук на книгу Аліни Понипаляк залишив колишній очільник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Журналістка, кандидатка історичних наук, співробітниця Українського інституту національної пам’яті Леся Бондарук поділилася, що не лише була знайома з Василем Куком, а й дружила з ним, наприклад, їздила з ним на Майдан у 2014 році.

За її словами, книжка Аліни Понипаляк розрахована на велике коло читачів і містить не тільки біографію Василя Кука, а й відомості з його життя, зібрані по крупинках із найрізноманітніших джерел.«Кожен із вас чув про Степана Бандеру, Романа Шухевича, але про Василя Кука, про останнього головного командира Української повстанської армії, знає так мало українців, а це – людина своєї епохи, людина, яка пережила все буремне ХХ століття. На його прикладі ми, молоді історики, маємо популярно розповідати про український визвольний рух… Вважаю, що про складну історію українського визвольного руху ми маємо розповідати простими словами», – сказала сама історикиня.

Додала, що під час написання книги про Василя Кука переслідувала одну мету – проговорити те покоління ХХ століття, яке досі є непроговореним. На жаль, ми мало знаємо про побут вояків УПА, умови, в яких вони жили.

Як відомо, більша частина підпільного життя Василя Кука пов’язана якраз із Волинню. А 1954 року він був узятий у полон, у якому, без вироку суду, провів шість років. Після виходу з тюрми йому було заборонено проживати на території Західної України – його примусили жити в Києві.«Якщо думаєте: класно, він жив у столиці в той час, коли дехто перебував у таборах, то ви глибоко помиляєтеся. Квартиру йому дали на Дарниці, а у 1960-х роках Дарниця не була Києвом узагалі. Туди навіть маршрутки не ходили і не було метро, – сказала Аліна Понипаляк. – Квартира повністю була нашпигована засобами спецпрослуховування, аби можна було слухати розмови Кука. Отже, один полон замінився іншим. І цей етап його життя в книзі я називаю «Камерою на Дарниці». Дійсно, та квартира стала символічною камерою. Вони знали, чим він снідав, хто пише йому листи, з ким він учора говорив по телефону, вони знали все. Але, як на мене, найбільша трагедія для Василя Кука – це те, що намагалися знищити його родину. Його сина Юрія було викрадено з сім’ї, коли йому було п’ять років. І до 13-річчя син перебував у полоні совєтських окупантів (у дитбудинку, – ВН) у Сталіно (сучасний Донецьк, – ВН). До 13 років Юрію Куку розповідали, що його батько – герой Совєтського Союзу, який загинув на території Греції».

Аліна Понипаляк відзначила, що Василю Куку врешті вдалося вплинути на сина та зробити з нього патріота України.

До речі, Юрій Кук поділився з авторкою сімейними архівами, тому в її книзі вміщені унікальні родинні світлини та документи.

Читати ще: «Україна веде себе як якийсь нікчемний задвірок». Політик на Волині – про війну за мізки, столітню революцію та Бандеру«Моя мета – показати теж, як на Василя Кука дивилися вороги. Класно, що є документи визвольного руху, з якими я ознайомилася в Мюнхені. Там є дуже класний бандерівський архів, і якщо ви будете в Мюнхені, то не пийте пиво, а йдіть в архів на Цеппелін штрассе. Там є найбільший масив документів. Також я намагалася дослідити, як дивилися на Кука і Українську повстанську армію нацисти».

Василь Кук був майстерним конспіратором і розробив основи конспірації для всієї УПА, тож довгий час його не могли знайти ні нацисти, ні совєти, адже ніхто не знав, як він виглядає. Окрім того, Кук був чудовим розвідником, таким, що, на думку Аліни Понипаляк, на основі його досвіду можна було б вишколювати в Україні сучасних розвідників.

Унікальність постаті Василя Кука полягає теж у тому, що він очолював визвольний рух на сході країни.

«Коли кажуть, що ОУН не було на сході України, – це дуже велика помилка. Там ОУН проіснувала до 1950-х років. Коли ми говоримо «бандерівці» – це не тільки про Волинь і Галичину, це про всю територію України, бо ОУН діяла на всій території України, навіть у Криму, де її очолювала жінка», – розповіла авторка.Вона наголосила, що передусім намагалася показати Василя Кука в своїй книзі не бронзовою скульптурою, а простим вояком, який жив у криївці.

«Ми повинні розповідати своїм дітям про наших героїв, завдяки яким зараз існує незалежна Україна, про тих героїв, які є прикладом для нашої сучасної армії. Таким прикладом, безумовно, є Василь Кук. Я хочу, щоб про нього дізнавалося якомога більше людей. Ми, сучасні українці, маємо виймати з криниці забуття ті імена, які, на жаль, намагалися скомпрометувати совєтські сексоти, які й після незалежності втручалися в українські націоналістичні організації й намагалися знищити ідеали, поставлені такими, як Василь Кук. На нього досить довгий час намагалися надіти клеймо зрадника, але в моїй книзі ви побачите, ким була ця людина, бо тут є документи, а документи – це суха статистика».

Ольга ШЕРШЕНЬ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---