USD 40.45 40.75
  • USD 40.45 40.75
  • EUR 44.50 45.20
  • PLN 3.30 4.00

Як волиняни ставилися до смерті 400 років тому

Сьогодні 17:59
Джерелом до пізнання цього сенсового питання є виписи із заповітів-духівниць волинян ХVІ століття. Шляхтичі й міщани-тестатори (автори заповітів) мешкали на наших теренах понад чотириста літ тому. Цікаво поглянути, як вони сприймали смерть, крізь призму формулярів і шаблонів простежити розмисли наших предків у часі завершення земного шляху.

Зем’янин (середньозаможний шляхтич) Василь Болобан Осєкровський про час смерті (1567 рік): «Бо ж завдячую, найперше, Богу милостивому душею, а землі – тілом, і бачу, що час мій смертельний настав, те зробити маю, що кожному християнину належить…»

Зем’янин Іван Сенюта Ляховецький (1578 рік): «Найраніш душу мою грішну віддаю в ласку й милосердя Божеє, а тіло моє грішне дружина й приятелі мої поховати у святій соборній володимирській церкві Пречистенській повинні».
Фрагмент тестаменту Олени Хрінницької, 1571 рік

Читати ще: Духовне і матеріальне у сприйнятті лучан 400 років тому

Особистий лікар князя Василя-Костянтина Острозького Раймундус Каркасон про плинність життя та останню прижиттєву волю (1586 рік): «А що немає на світі нічого правдивішого кожній людині од смерті й скінчення життя її з того світу мізерного й передчасного, то я, маючи вік поважний, ще від Бога, творця мого, хворобою покараний, маючи добрий розум і пам’ять, думаю про те, як би будинок, дружину, дітей та володіння мої в гараздах по смерті залишити.
Типажі волинян на іконі «Різдво Богородиці», друга половина ХVI століття. Музей Волинської ікони

Тим листом й заповітом-останньою волею моєю добровільно зізнаюсь і повідомляю кожному, хто би потребу в тому мав: найперше доручаю й віддаю дух свій у руки Богові, сотворителеві своєму, а тіло моє грішнеє дружина Ганна з їх милістю опікунами там, де вважатимуть за потрібне, поважно і за законом римським, в якому був і є, з церемоніями має бути схоронене».
Ікона «Старозавітна Трійця» XVIII ст. з храму Архистратига Михаїла с. Смолигів. Музей Волинської ікони. На іконі бачимо постать донатора (добродія, що фундував написання ікони) і його дружини

Джерело: Українське повсякдення ранньомодерної доби: збірник документів. Вип. 1: Волинь ХVI ст.

Оксана ШТАНЬКО

Заголовне фото: Волинські шляхтичі ХVІ століття. Реконструкція Сергія Шаменкова
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus