Звільнилося місце після списання російськомовних книг: чим живе сільська бібліотека на Волині

У селі Сокіл бібліотечний фонд добряче переполовинився, коли списали російськомовну літературу. За словами завідувачки, тепер це стало місцем, де можна «купатися» в українському слові.

Про роботу сільської книгозбірні під час війни – у сюжеті ТРК «Аверс».

Понад 30 років працює в бібліотеці села Сокіл Галина Ковальчук. Вважає, що робота бібліотекаря, особливо в сільській місцевості, дещо недооцінена.

«У нинішній час працювати в бібліотеці не дуже легко. Дехто вважає, що ця професія не потрібна, адже не видно її наслідків. Але ми – творці людської душі, ми маємо доносити до своїх читачів книгу. Діти мають читати нашу українську літературу», – вважає Галина Ковальчук.

Читати ще: Речі кам’яної доби, предмети побуту й рушник із Сибіру: чим багатий сільський музей на Волині

Жінка намагається нести свою місію і популяризувати читання серед місцевих. Ось нещодавно влаштували між кількома громадами такі собі змагання – хто прочитає більше. Сокільська бібліотека – серед рекордсменів: 18 читачів із 50 вже повністю прочитали по десять книжок.

У пані Галини читають усі – від шестирічних дітей до старшого покоління. А ось уже вподобання їхні різняться. Старші люблять чтиво про життя, а молодшим до вподоби фентезі.

Серед читачів, яких із теплом згадує бібліотекарка, була Алла Пушкарчук – військова з позивним Рута, яка загинула на війні 25 квітня цього року.

«Вона читала класику з насолодою. Вона могла порадити, що читати, однокласникам і сусідам, бо розуміла книги», – пригадує Галина Ковальчук.У бібліотеці є особливий альбом, присвячений пам’яті ще одного односельця, який віддав життя за Україну. Молодший сержант ЗСУ Руслан Єлізар’єв загинув у зоні АТО на Донеччині в листопаді 2015 року.

Розмовляючи про війну, пані Галина ділиться власними спостереженнями. Мовляв, у час війни книгозбірня стала своєрідним місцем пошуку спокою.

«Приходять рідні військових, які зараз служать. Вони цікавляться літературою, щоб не думати про погане, щоб відволіктися від метушні», – ділиться бібліотекарка.

Читати ще: «У нас немає пострілів, але сюди везуть труни». Жителі волинського села збирають гроші на підтримку військових

Як додала, зараз у книгозбірні є чимало вільного місця на полицях після списання російськомовної літератури. Однак воно потроху заповнюється україномовними книгами.

Зараз завідувачка бібліотеки в очікуванні важливого надходження – книги про історію села Сокіл, яку пише її односельчанка, засновниця місцевого музею Лідія Редчук.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---