USD 23.5 23.7
  • USD 23.5 23.7
  • EUR 26 26.19
  • PLN 6.07 6.14

Zero waste: чи може ціла родина створювати лише літр сміття щороку

Чи справді лише сортування сміття вирішить проблему переповнених сміттєзвалищ, чи може родина з чотирьох осіб виробляти лише літрову банку сміття на рік та як навіть мешканець багатоповерхівки може самостійно переробляти усі органічні відходи: про принципи Zero waste йдеться у перекладеній українською книзі «Дім — нуль відходів».

Розмова «Zero waste — що це та навіщо?» з нагоди виходу книги «Дім — нуль відходів» відбулася під час IX Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» у Києві. Про принципи Zero waste розповідали ініціаторки українського видання книги Анна Понікарчук та Анастасія Мартиненко.

Цікаво, що слово «waste» стосується не лише відходів – це непотрібне використання матеріалів, грошей, енергії тощо. Тому, говорячи про нуль відходів, говорять про нуль марнотратства – щоб не витрачати зайві енергію, ресурси. На жаль, людство створює величезні полігони, купи сміття в річках, озерах та океанах.

Світова проблема відходів та оманливі еко-пакети

Як зауважила Анастасія Мартиненко, найбільша проблема з відходами полягає в тому, що їх неможливо порахувати, проте відомо, що щороку у світі утворюється 1,3 мільярда тонн лише побутових відходів. Лише чверть з них потрапляє на сміттєзвалища, а більшість потрапляє в ліси, океани тощо. Під дією сонячних променів та води відходи стають маленькими частинками, наприклад, мікропластик проникає у ґрунти, воду, яку потім п’ють люди. Мікропластик вже навіть знайдений у людському тілі.

Анастасія Мартиненко відзначила, що сміття «подорожує»: навіть сміття з Києва може потрапити до океану через ріки та морські течії. Там морські тварини можуть його переплутати з їжею і загинути. Так звані сміттєві острови в океанах насправді не зовсім острови – це своєрідний «суп з відходів». Наприклад, з Португалії пластикова пляшка може доплисти до Тихоокеанського сміттєвого острова за 3-3,5 року і за цей час стає мікропластиком, розташовуючись на різних рівнях.

Щодо біорозкладних пакетів, які пропонують у супермаркетах, застерігають, що, коли пакет розкладається за три роки, це означає, що він за три роки стане мікропластиком, швидше потрапить у воду, ґрунт та нашу їжу. Тому пакет повинен бути повністю компостованим без додатків пластику або паперовим. Практично в усіх супермаркетах нині продають так звані еко-пакети, але вони не сертифіковані і розкладаються, знову ж таки, до рівня мікрорпалстику. У деяких Zero waste магазинах Німеччини, своєю чергою, пропонують пакети, виготовлені зі старих газет.

Найбільшою статтею експорту США з минулий рік стали відходи, які відправляють у бідні країни. За 40 кілометрів від Києва у селі Підгірці діє сміттєвий полігон, завбільшки як 89 футбольних полів і заввишки 90 метрів. Вирішенням проблеми з відходами у світі є не лише переробка.
Zero waste Анна Понікарчук та Анастасія Мартиненко відкрили для себе завдяки книзі «Дім — нуль відходів» («Zero Waste Home»), яку написала Беа Джонсон, француженка, яка наразі живе в США з двома синами та чоловіком. За рік родина утворює лише одну літрову банку сміття. Вони живуть не в лісі чи наметі, а цілком нормальним життям, у будинку, ходять до ресторанів. У 2008 році Беа Джонсон переглянула разом з чоловіком кілька фільмів про пластик, сміття, долю планети і зрозуміла, що їй хотілося б витрачати свої роки більш свідомо, змінювати щось. Термін «Zero waste» на той час використовувався у виробництві (як безвідходне виробництво) і авторка книги вирішила спробувати це реалізувати вдома. На це пішло декілька років, і вже протягом 8-9 років родина виробляє за рік лише одну банку сміття. Увесь свій досвід вона зібрала у книзі.

Півтора роки тому Анна Понікарчук та Анастасія Мартиненко вирішили написати авторці та запросити її до Києва, щоб прочитати лекцію. Беа Джонсон погодилася і протягом 3,5 місяця вдалося здійснити переклад її книги українською. Наразі надрукували вже третє видання книжки в українському перекладі. Під час відвідин Києва Беа Джонсон читала лекцію у рамках «Зеленої школи», де відповідала навіть на підступні запитання.
П’ять пунктів, на яких базується Zero waste

Zero waste базується на п’яти принципах, які англійською називаються «5 R», а українською їх переклали «5 С»: Refuse (скажи «ні»), Reduce (скорочуй споживання), Reuse (скористайся повторно), Recycle (сортуй та утилізуй), Rot (сумлінно компостуй). Ці принципи зобразили у вигляді перевернутого трикутника, де перші принципи – найголовніші.

«Скажи «ні»»: пропонують відмовитися від пакетиків, трубочок, паперових стаканів з шаром поліетилену всередині, одноразових пляшок, більшості одноразових речей, що оточують нас щодня. Анна Понікарчук розповіла, що у першу чергу в своєму житті стала відмовлятися від візитівок і тепер просто фотографує їх на телефон замість того, щоб приносити сміття додому. Також сказати «ні» можна рекламним листівкам, тобто «ні» вирубуванню нових дерев, як пояснює Анастасія Мартиненко.

Наступний пункт – «скорочуй»: важливо знайти для себе комфортну кількість речей в житті, з якою жити буде зручно і не витрачатиметься зайвий час на прибирання. Можна відмовитися від однакових непотрібних предметів або того, чим людина довгий час не користується. Таким чином менше часу доведеться витрачати на прибирання оселі. Речі, які шкода викинути, можна віддати безплатно через спеціальні групи у соцмережах.
Пункт «скористайся повторно» містить три підпункти. Так, потрібно мати при собі багаторазові речі, наприклад, для того, щоб не користуватися одноразовими пляшками, можна придбати металеву чи скляну пляшку. Для того, щоб не користуватися одноразовим посудом, можна мати металевий контейнер або скляну банку, також можна носити з собою виделку та ложку. Замість придбання торбинок, можна пошити їх, наприклад, з непотрібних рушників та простирадл, як це робить Анна Понікарчук. Наступний підпункт полягає в тому, що варто давати речам друге життя, наприклад, використовуючи тубуси з-під чіпсів для декору. В авторки книги був шматок огорожі, який був непотрібним. Через інтернет вдалося знайти людину, яка потребувала саме такого шматка огорожі для свого двору. Третій підпункт передбачає ремонт зіпсованих речей. Наприклад, одній дівчині вдалося відремонтувати в майстра за 150 гривень навіть powerbank, адже вона не хотіла його викидати на звалище. Таким чином, вона надалі користується цієї річчю і не забруднює навколишнє середовище.

Четвертий пункт – «сортуй та утилізуй». Він насправді менш важливий, ніж попередні три. Сортувати та утилізувати варто те, від чого людина не змогла відмовитися. Важливо знати, що небезпечні відходи завжди потрібно утилізувати. До таких відходів належать: батарейки, термометри, енергозберігальні лампочки, електроприлади та протерміновані ліки.
Останній пункт – «сумлінно компостуй»: навіть якщо відмовитися від зайвих речей, лишатимуться певні органічні відходи, наприклад, шкірки від бананів. Важливо, що на звалищах під тиском в органічних відходах утворюється газ метан, який є вибухонебезпечним та більш небезпечний для змін клімату, ніж вуглекислий газ. Органіка на полігонах не приносить користі, але в домашніх умовах можна використати її для ґрунтів. Залишки їжі можна компостувати, навіть не маючи власного будинку та компостної ями, проживаючи у багатоповерхівці. Достатньо придбати невелике компостне відро або зробити його самотужки. Для переробки органіки можна придбати кілограмовий пакет бокашів, якого вистачає на рік. Отримане безплатне добриво закопують в землю просто поблизу будинку, де за півроку вона стає біогумусом. Закордоном у великих містах навіть збирають органіку в населення: у Сан-Франциско отримують щодня тисячі тонн органіки в населення і такої кількості все ще недостатньо для фермерів.
Zero waste як подорож

Наголошують, що Zero waste– це не мета, а подорож, тому варто обрати спокійний та комфортний для себе ритм. Наступна порада – розділяти сухі та мокрі відходи вдома, в одному відрі збираючи сухі упаковки – пластик, картон, алюміній тощо, а в іншому – всю органіку, навіть якщо не займаєтеся компостуванням. Потім можна продовжувати подорож «нуль відходів» з арсеналом багаторазових речей, серед яких пляшка для води, торбинки, в які можна купувати борошно та крупи, еко-торби тощо. Варто і цікавитися, з чого зроблені речі навколо вас – зараз виробляють багато чого з небезпечних матеріалів. Споживачі, не купуючи речі з таких матеріалів, змінюють попит. Коли ми купуємо пластикові пляшки, ми кажемо виробникам: «видобувайте ще більше нафти, зробіть ще більше непотрібних одноразових пляшок», коли беремо листівки: «вирубуйте ще більше дерев», тому радять припинити купувати речі низької якості або непотрібні, щоб це зрозуміли виробники. Хвиля Zero waste крокує шаленими темпами навіть в Україні, не кажучи про інші країни.

Павло ПЕРЕВЕДЕНЕЦЬ
Реклама

Коментарів: 1
Аndrij Показати IP 28 Травня 2019 22:48
молодцы, книгу обязательно приобрету. но нашим неандертальцам этого к сожалению не понять:как бухали с пластиковых стаканчиках - так дальше и будут это делать....

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.