«Люди-квіти» приїхали у Луцьк з акустикою

Акустичний проект «Люди-квіти» зігрівав лучан 18 жовтня своїми піснями у клубі культурного об’єднання «100 Вт».

«У час, коли більшість людей мерзнуть у своїх ще холодних домівках, ми зібралися тут, щоб зігрітися теплом хлопців із Білої Церкви», - так розпочав вечір один із організаторів заходу Володимир Столярчук.

Соліст проекту, Руслан Соловйов, відразу ж представив свого товариша – гітариста Дмитра Олексенка, і хлопці заграли першу пісню «Я зберу докупи бідних».

Вони розказали, що також грають у гурті «За край», співзасновниками якого є самі. Хоча в Луцьк Руслан і Дмитро приїхали лише з гітарами, вміють грати на бандурі, флейті та скрипці, причому музиканти постійно в пошуку нових інструментів.

А ще Руслан Соловйов пише поезію та оповідання.

Має навіть власну збірку поезії і прози. Щодо назви колективу, то вона виникла саме з назви однойменного оповідання, в якому музикант називає всіх людей квітами.

«Всі класифікують людей за категоріями «добрий-поганий», «веселий-злий» тощо, я ж поділив їх за назвами квітів», – поділився Руслани із присутніми.

Він порівнює хлопців із чорнобривцями, тюльпанами, нарцисами. Дівчат – з трояндами, гладіолусами, дзвіночками.

Розповіді про власну непісенну творчість хлопці «розбавляли» коли запальними, коли сумними композиціями. Пісня «Овочевий рок-н-рол» підірвала публіку, як і «Лента за лентою», слова якої знали майже всі й активно підспівували.

«Кульбаба» нагнала смуток, бо ж ще перед виконанням музикант попросив кожного в залі не забути подзвонити рідним, які далеко, коли прийде додому – мовляв, цінуйте близьких.

Була й пісня, присвячена бійцям на Сході - як живим, так і загиблим.

В пам’ять про трагічну сторінку в родинній історії Руслана хлопці виконали пісню «Востаннє побачити батька». Вона про бабусю Соловйова, тата якої однієї ночі, коли тій було 7 років, забрали невідомі – відтоді вона його більше не бачила.

«Це чи не єдина пісня, заснована на власному досвіді і власних емоціях, - ділиться Руслан, - бо ж зазвичай я не пишу текстів про свої переживання».

Композиція «Останній день літа» несподівано для всіх слухачів виявилася дебютною, бо музиканти розказали, що вперше виконують її перед публікою. До речі, саме її текст нагадав Наталії Вересневій, редакторові збірки Руслана, твір Рея Бредбері «Вино з кульбаб».

Якщо говорити про книги, то хлопці були в захваті виступати в одному з приміщень бібліотеки, де навколо стільки книжок. «Приємно виступати у місці, де багато книжок, бо я й сам збираю власну бібліотеку», - розказав Соловйов. А ще він розповів, що за останній рік прочитав дві речі, які справили на нього неймовірне враження і які він всім радить. Йдеться про роман Джорджа Оруела «1984» та Джона Стейнбека «Грона гніву».

Публіка настільки захопилася музичним вечором, що хлопці, які, з їхніх же слів, добряче не виспалися, змушені були грати ще дві (!) пісні на біс. Решту композицій музиканти радили слухати на диску, який можна було придбати на вечорі.

Насамкінець, за традицією, організатори подарували білоцерківцям магнітик на холодильник із написом «Луцьк» та тематичним фото на згадку про місто.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---