15 липня: події, факти, дні народження

День народження 15 липня відзначають директор департаменту соціальної політики Луцької міської ради Лариса Боярин, керівник перинатального центру Волинського обласного дитячого територіального медичного об'єднання, заслужений лікар України Ніна Загребельна, директор ДП «Волиньавтотранссервіс» Валерій Кащенюк, журналіст Оксана Ричук (на фото), літредактор газети «Сім’я і дім» Мар’яна Наумук.
«ВН» вітають усіх їх з днем народження та бажають здоров’я, невичерпної енергії і достатку.
Хроніка «ВН»:
Цього дня торік голова Волинський ОДА Борис Клімчук презентував «унікальний сайт».
Два роки тому абітурієнти «атакували» ВНУ. Молоді люди боялися, що не встигнуть здати документи на вступ.
14 липня 2009 року «ВН» повідомляли, що «Карпати» розгорнули хвилю чорного піару проти Віталія Кварцяного.
А 2008 волинських дорожників звинувачували у безконтрольності.
Народилися:
Цього дня народилися голландський художник, майстер живопису й гравюри Рембрандт Харменс ван Рейн, українська журналістка, письменниця, громадсько-політична діячка, учителька середніх шкіл Мілена Рудницька, український актор театру й кіно Олександр Хвиля («Кармелюк», «П'ятнадцятирічний капітан», «Олександр Пархоменко», «Морозко»), український та американський шахіст Степан (Стефан) Попель, англійська письменниця і філософ, уродженка Ірландії Айріс (Джин Айріс) Мердок, радянський танцівник і артист балету Махмуд Есамбаєв, український письменник, народний депутат I-IV і VI скликань Павло Мовчан, український юрист, політик, громадський діяч, голова Спілки юристів України Валерій Євдокимов, австралійський і американський кінорежисер та продюсер Річард Франклін («Блакитна лагуна»), американський кіноактор Джессі Вентура (Джеймс Янош), український спортсмен, гімнаст Юрій Нікітін.
Сталося:
1410 — Відбулася Грюнвальдська битва між військами Тевтонського ордену та об'єднаною польсько-литовсько-українською армією під командуванням князя Вітовта і короля Ягайла.
Перемога союзницьких військ підірвала військову могутність Тевтонського ордену і припинила його експансію на cхід.
З історичних джерел відомий український лицар, який прославився своїми героїчними вчинками при Грюнвальді — Іванко Сушик з Романова, що під сучасним Львовом: 17 липня 1410 року він дістав у володіння від короля Ягайла-Владислава, «спадкового володаря Русі», два села – «Баришовка і Верхній Зубов у землі Галицькій» за те, що пролив кров у Грюнвальдській битві.
У 2005 випущена поштова марка України в серії "Історія війська в Україні" із зображенням лицаря Івана Сушика.
1776 — Відкрито театр «Ла Скала».
У XIX столітті «Ла Скала» стала міжнародним центром оперного мистецтва. Багато видатних опер виникло після постановки на цій сцені. Зокрема тут відбулися прем'єри таких опер, як «Пірат» (1827) і «Норма» (1831) Белліні, «Лукреція Борджа» (1833), «Оберто» (1839), «Набукко» (1842), «Отелло» (1887) і «Фальстаф» (1893) Верді, «Мадам Баттерфляй» (1904) і «Турандот» Пуччіні.
Під час Другої світової війни театр був зруйнований і відновлений у первісному виді інженером Л. Секкі. «Ла Скала» знову відкрили в 1946 році. Остання велика реставрація проводилась в 2001—2004 роках.
В театрі «Ла Скала» співали й видатні українські співачки — Соломія Крушельницька, Марія Стефюк, Вікторія Лук’янець.
1799 — Французький лейтенант П'єр Франсуа Бушар знайшов в Єгипті, поблизу невеликого міста Розетта (нині Рашид), недалеко від Олександрії, Розетський камінь.
Лінгвістам дуже важко було розшифрувати тексти давньоєгипетськими ієрогліфами. У 1822 році Шампольйон зробив прорив у справі дешифрування ієрогліфів, використавши метод, який став ключем до розуміння єгипетських текстів. Розшифровка стародавньої мови стала загальним надбанням після публікації його праці «Єгипетська граматика» у 1841. Це відкриття дало поштовх подальшому активному вивченню єгипетської ієрогліфічної писемності, а французького вченого за відкриття було нагороджено орденом Почесного легіону.
Між тим нещодавно стало відомо, що ієрогліфи вперше були розшифровані майже за тисячу літ до Шампольйона. Це зробив середньовічний арабський вчений Ібн Вахшийя ан-Набаті, що написав на початку IX в. н. е. рукопис «Пристрасть пізнання написаних знаків», в якому розкриваються значення деяких староєгипетських ієрогліфів.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---