200 літ віри: історія храму на Волині
Не одне покоління прихожан побачив на своєму віку Хрестовоздвиженський храм, що вже майже 200 років милує око жителів селища Колки на Маневиччині. Церква вистояла і в роки воєн, і в атеїстичні часи. Як тоді, так і досі залишається оплотом духовності містечка.
Про це повідомляє "Волинська газета".
Ще 1782-го коштом парафіян у смт Колки з’явилася дерев’яна церква, яка послужила жителям недовго – через 20 років вона згоріла. На її місці спочатку побудували каплицю, а згодом – 1825-го – парафіяни побудували нову церкву. Цього разу – з каменю та ще й із дзвіницею. Тож не дивно, що ніякі лихоліття її не знищили.
На початку свого існування храм жив за рахунок земель, які йому належали: у середині XIX ст. це було майже 4 десятини присадибної землі, ще 62 десятини, що оброблялись, і 7 десятин землі сінокісної. Церковні землі, хоч і не найкращі, давали прибуток 250-300 рублів, церковнослужителі ж отримували платню 222 рублі сріблом і кошти від обробітку землі.
У ті часи до Хрестовоздвиженського храму було приписано Кладовищенську Миколаївську церкву в Колках і Димитріївську – в Рудниках. Цікавим фактом є згадка про те, що в 1840 р. біля храму був встановлений на стовпі образ лицаря з каменю, в повному озброєнні і з хоругвою. Ніхто не знає його походження, дехто вважав, що це святий Флоріан – покровитель вогню, встановлений після однієї з пожеж.
Священик і парафіяни зуміли організувати при Божому храмі церковнопарафіяльну школу, де чимало жителів містечка здобули початкову освіту, закінчивши 3 класи. Є також свідчення про те, що однокласне народне училище, яке з’явилося в Колках у 1872 р., утримувалося коштом церкви та її прихожан, а діяло воно з невеликими перервами аж до Першої світової війни.
На початку нового століття церква переживала не найкращі часи. «Споруда храму дуже постраждала під час війни – у 1916 р. була повністю зруйнована верхня частина храму, але стараннями парафіян і священика відбудована за період 1920-1925 рр. 1916-го, після Брусиловського прориву, у Колках стояла 102-га піхотна дивізія, а протоієрей Кульчинський виконував обов’язки воєнного священика. В церковному ж будинку була лікарня», – розповідає про ті часи протоієрей Олександр Бєлінський.
У міжвоєнний період та в часи Другої світової війни храм залишався діючим. Свідчення про це можна знайти в «Літописі УПА» тих років. Проте священикам доводилося нелегко, зокрема 1939-го у польському концтаборі «Береза-Картузька» опинився о. Євген Кульчинський та його син Юрій. Уникнути смерті їм вдалося лише через те, що наглядачі покинули концтабір, відступаючи перед вояками Червоної армії, тож батько із сином повернулися на Волинь.
Ще одна сумна сторінка історії храму розпочалася в 1962 р., коли його двері були зачинені богоборцями-атеїстами на сім довгих років, поки стараннями парафіян не було отримано дозвіл від влади на його функціонування.
У наш час богослужіння в храмі проводять два священики: протоієрей Олександр Бєлінський та ієрей Михайло Анісімов. Окрім цього, у церкві співає два хори. З 2008 р. триває ремонт храму, кошти на який прихожани збирають усім селищем. Церковні богослужіння прикрашають вісім дзвонів, три з яких вилиті на початку XX ст., а решта – у 90-х.
Завдяки настоятелям активно діє недільна школа для трьох вікових груп та молодіжний клуб «Дорога додому». Вже традиційними стали літні табори, піші та велопаломництва для дітей та молоді, допомога людям похилого віку та привітання ветеранів війни з національними і релігійними святами. «Наші священики роблять усе для того, щоб зацікавити дітей і молодь правильним способом життя. Ми щонеділі збираємось і вивчаємо історію церкви, життя святих, Євангеліє, це укріплює нашу віру, і разом із тим то величезна підтримка. Дуже приємно допомагати людям, це не дає нам зачерствіти душею», – ділиться враженнями староста молодіжного клубу Оксана Наглюк.
За майже дві сотні років Хрестовоздвиженський храм став невід’ємною частиною життя селища, де щонеділі та у великі свята жителі збираються, щоб прославити Бога та знайти душевний спокій.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це повідомляє "Волинська газета".
Ще 1782-го коштом парафіян у смт Колки з’явилася дерев’яна церква, яка послужила жителям недовго – через 20 років вона згоріла. На її місці спочатку побудували каплицю, а згодом – 1825-го – парафіяни побудували нову церкву. Цього разу – з каменю та ще й із дзвіницею. Тож не дивно, що ніякі лихоліття її не знищили.
На початку свого існування храм жив за рахунок земель, які йому належали: у середині XIX ст. це було майже 4 десятини присадибної землі, ще 62 десятини, що оброблялись, і 7 десятин землі сінокісної. Церковні землі, хоч і не найкращі, давали прибуток 250-300 рублів, церковнослужителі ж отримували платню 222 рублі сріблом і кошти від обробітку землі.
У ті часи до Хрестовоздвиженського храму було приписано Кладовищенську Миколаївську церкву в Колках і Димитріївську – в Рудниках. Цікавим фактом є згадка про те, що в 1840 р. біля храму був встановлений на стовпі образ лицаря з каменю, в повному озброєнні і з хоругвою. Ніхто не знає його походження, дехто вважав, що це святий Флоріан – покровитель вогню, встановлений після однієї з пожеж.
Священик і парафіяни зуміли організувати при Божому храмі церковнопарафіяльну школу, де чимало жителів містечка здобули початкову освіту, закінчивши 3 класи. Є також свідчення про те, що однокласне народне училище, яке з’явилося в Колках у 1872 р., утримувалося коштом церкви та її прихожан, а діяло воно з невеликими перервами аж до Першої світової війни.
На початку нового століття церква переживала не найкращі часи. «Споруда храму дуже постраждала під час війни – у 1916 р. була повністю зруйнована верхня частина храму, але стараннями парафіян і священика відбудована за період 1920-1925 рр. 1916-го, після Брусиловського прориву, у Колках стояла 102-га піхотна дивізія, а протоієрей Кульчинський виконував обов’язки воєнного священика. В церковному ж будинку була лікарня», – розповідає про ті часи протоієрей Олександр Бєлінський.
У міжвоєнний період та в часи Другої світової війни храм залишався діючим. Свідчення про це можна знайти в «Літописі УПА» тих років. Проте священикам доводилося нелегко, зокрема 1939-го у польському концтаборі «Береза-Картузька» опинився о. Євген Кульчинський та його син Юрій. Уникнути смерті їм вдалося лише через те, що наглядачі покинули концтабір, відступаючи перед вояками Червоної армії, тож батько із сином повернулися на Волинь.
Ще одна сумна сторінка історії храму розпочалася в 1962 р., коли його двері були зачинені богоборцями-атеїстами на сім довгих років, поки стараннями парафіян не було отримано дозвіл від влади на його функціонування.
У наш час богослужіння в храмі проводять два священики: протоієрей Олександр Бєлінський та ієрей Михайло Анісімов. Окрім цього, у церкві співає два хори. З 2008 р. триває ремонт храму, кошти на який прихожани збирають усім селищем. Церковні богослужіння прикрашають вісім дзвонів, три з яких вилиті на початку XX ст., а решта – у 90-х.
Завдяки настоятелям активно діє недільна школа для трьох вікових груп та молодіжний клуб «Дорога додому». Вже традиційними стали літні табори, піші та велопаломництва для дітей та молоді, допомога людям похилого віку та привітання ветеранів війни з національними і релігійними святами. «Наші священики роблять усе для того, щоб зацікавити дітей і молодь правильним способом життя. Ми щонеділі збираємось і вивчаємо історію церкви, життя святих, Євангеліє, це укріплює нашу віру, і разом із тим то величезна підтримка. Дуже приємно допомагати людям, це не дає нам зачерствіти душею», – ділиться враженнями староста молодіжного клубу Оксана Наглюк.
За майже дві сотні років Хрестовоздвиженський храм став невід’ємною частиною життя селища, де щонеділі та у великі свята жителі збираються, щоб прославити Бога та знайти душевний спокій.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
В Єрусалимі археологи виявили стародавню ритуальну лазню
Сьогодні 00:15
Сьогодні 00:15
30 грудня: свята, події, факти. Міжнародний день індійського кіно та День глобального планування
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
Прорив у розумінні природи аутизму: вчені із США виокремили 4 типи РАС
29 Грудня 2025 23:45
29 Грудня 2025 23:45
Готовий до заселення: будинок для ВПО у Ковелі передали в комунальну власність
29 Грудня 2025 23:26
29 Грудня 2025 23:26
Доплати до пенсії: хто і скільки може отримати у 2026 році
29 Грудня 2025 23:07
29 Грудня 2025 23:07
Любителя проїхатися під кайфом у Луцьку оштрафували на 51 тисячу і на 10 років забрали права
29 Грудня 2025 22:48
29 Грудня 2025 22:48
Щоб запобігти СЗЧ: у Міноборони впроваджують нову систему стеження за військовими
29 Грудня 2025 22:29
29 Грудня 2025 22:29
Індекс Еспресо: де в Україні найдорожча кава та яка ціна на Волині
29 Грудня 2025 22:10
29 Грудня 2025 22:10
Поки чоловік у війську, луцька дизайнерка продовжує сімейну справу
29 Грудня 2025 21:50
29 Грудня 2025 21:50
На Набережній у Луцьку водій BMW врізався в бетонне огородження
29 Грудня 2025 21:30
29 Грудня 2025 21:30







Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.