2500 нових квадратів у музеї Корсаків: понад 150 митців показали в Луцьку «Імена твої, Україно». Фото

У День Незалежності в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку було велелюдно – з нагоди свята тут презентували кілька проєктів у нових виставкових залах установи площею близько 2500 квадратних метрів.

Спершу в музеї відкрили проєкт мистецького арт-дуету «13 кімнат COVID» Миколи Бабака та Євгена Матвєєва.

«COVID-19 викликав черговий мор на Землі в прямому фізичному сенсі, але цей мор не найбільш масовий в історії людства. І мало хто усвідомлює, що його основний і, можливо, вже незворотний вплив позначається передусім на психічному стані людини, адже практично кожну людину під колосальним тиском зовнішніх чинників і прямого насильства загнали в ізоляцію, в замкнутий простір, позбавляючи її елементарної свободи і права вибору», – переконані автори.На їхню думку, людина, перебуваючи в стресі, відчуває себе лялькою в чужих руках і намагається віднайти маніпулятора, який у всьому винний.

У центрі композиції – лялечка метелика-людини, з якої має щось вилупитися, можливо, це буде представник нової раси, який поведе людство новим шляхом розвитку. Інші полотна зображують різні стани людини залежно від її психотипу.Далі присутні відвідали презентацію колективної монографії «Як стати «Іменем»: трактат про те, як «придбати квиток у вічність» за редакцією фундатора музею Віктора Корсака.Оголошуючи відкриття нових залів музею, керівниця науково-дослідного відділу установи Зоя Навроцька наголосила, що це – територія успіху багатьох майбутніх виставок і відкриття нових імен. Першими тут свої твори виставили 152 художники в рамках арт-проєкту «150 рефлексій на рефлексії, або Масаж мозку за темою «Імена твої, Україно».

«Музей сучасного українського мистецтва Корсаків відкриває нові площі. 2500 квадратів додано до нашого виставкового простору. Далі тут буде постійна експозиція, адже в нас дуже багато робіт, які ми не можемо виставити в постійну експозицію, щоби показати, як багато ми маємо талановитих митців, знакових імен, показати всю генезу українського мистецтва. Частину площі буде віддано під змінну експозицію», – анонсувала керівна партнерка музею Леся Корсак.

Вона розповіла, що проєкт «Імена твої, Україно» тривав близько місяця. Деякі митці спеціально створювали в цей час нові роботи для виставки, інші – представили вже зроблені твори на задану тематику.

«Цей проєкт для тих, хто любить українську історію, хто задумується над тим, як стати «Іменем» в Україні, для тих, хто допомагає цим людям стати «Іменем» в Україні, для людей, які цінують нашу історію, які прагнуть до самоідентифікації українців в Україні і в світі», – зазначила Леся Корсак.Фундатор музею, головний куратор арт-проєкту Віктор Косак пояснив, що експонати вирішили систематизувати не за жанрами чи видами мистецтва, а за психотипами художників.

«Психотип – це те, що визначає, як ми живемо, як відносимося до світу, як творимо. Ми залучили професійних психологів, вони розглянули роботи, прочитали тексти і згрупували твори за цими психотипами. У нас вийшло вісім залів».

Увійшовши в кожну залу, глядач за допомогою QR-коду міг ознайомитися з психотипами митців, а також визначити свій психотип, аби звернути увагу насамперед на тих авторів, які подібні на нього.«Мистецтво – це не монолог художника, це діалог художника із глядачем. Цей тандем і творить мистецтво. Вони одночасно переживають психоемоційне збудження: один – коли творить, другий – коли дивиться на твір», – зауважив Віктор Корсак.

Психологиня Інна Кондратюк додала, що всі ми по-різному сприймаємо світ та інтерпретуємо інформацію.«У кожного з нас переважає одна з функцій: відчуття, інтуїція, мислення чи емоції. Це дало нам змогу поділити образи (візуальні картини і тексти) на вісім психотипів, – сказала вона. – Дійсно, якщо ми належимо до певного психотипу, то краще розуміємо людей із тим же психотипом».

Співкуратор виставки Максим, своєю чергою, вирішив скористатися моментом і зробити сюрприз коханій Вікторії. На очах у чисельної публіки він освідчився їй і, ставши на коліно, зробив пропозицію. Звісно, дівчина не змогла відмовити.Заключним етапом програми стало відкриття виставкового проєкту «Шляхами степової Одисеї» Петра Антипа.Зоя Навроцька звернула увагу, що скульптура, графіка, живопис київського художника, ім’я якого давно вписане в історію сучасного українського мистецтва, кличуть, заманюють несподіванками, ваблять таємницями, спонукають ступити в простір мандрівок незвіданими світами.«Уважно придивившись до кожного артефакту, розумієш, що це – про наше, про нас, про головне, про образи тих, хто був перед нами, про часи, коли ці камінні артефакти жили справжнім життям, про Україну. Кожен знайде відповіді на потрібні запитання в просторі Петра Антипа, кожен знайде свою любов і своє одкровення», – акцентувала вона.

Леся Корсак додала: «Мені здається, що наш новий виставковий простір був народжений для того, щоб тут відбулася така масштабна виставка, де ми бачимо чудові скульптури, графіку та живопис. Це південне сонце, цей український степ, профілі наших прапращурів, камені-свідки давніх подій, архаїка, наше коріння дихають на нас і спонукають пам’ятати, хто ми, звідки».

Текст і фото: Ольга ШЕРШЕНЬ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---