USD 25.5 25.68
  • USD 25.5 25.68
  • EUR 29.85 30.05
  • PLN 6.94 7.02

Богдан Прус: «Голова райради не повинен дбати тільки про те, щоб провести сесію»

Залучення інвестицій та створення умов для діяльності бізнесу, на переконання голови Луцької райради, мають бути пріоритетними в роботі керівника самоврядного органу влади, бо саме ці фактори є запорукою стабільного і успішного бюджету. Розмову ж з Богданом Прусом починаємо з теми про газ і не лише тому, що в країні активно обговорюється ситуація, яка виникла внаслідок «газового» конфлікту між Росією та Україною.
 
– Богдане Степановичу, влітку минулого року волинські медіа цитували Вас стосовно того, чи варто використовувати альтернативні газу енергоносії. Ви тоді сказали, що у газифікованому Луцькому районі не потрібно шукати альтернативи газу. Ваша позиція з тих пір змінилася?
 
– Я залишаюся прихильником опалення газом. Воно приносить значно більше віддачі і користі. Альтернатива альтернативою, але нагріти приміщення вугіллям так, як газом, неможливо (маю на увазі при однакових затратах), тому я лишаюся при своїй думці. Відомо, що є котли на солому, дрова, брикети, але це все – дуже затратно і потребує залучення більшої кількості людей. Бюджетна сфера в нашій державі споживає 3% газу. Скажіть, будь ласка, при тому, що Україна видобуває щорічно 17 мільярдів кубів, а споживає близько 50 мільярдів, невже важко виділити 3% на бюджетну сферу? Скажу більше, я б взагалі давав газ бюджетній сфері безплатно або принаймні по собівартості. Це робиться елементарно. Інші споживачі газу (особливо великі підприємства) повинні домовлятися про постачання цього енергоносія самостійно на бізнесовому рівні. Населенню та бюджетній сфері ж вистачає газу, який видобувається в Україні. Навіщо шукати альтернативу?
 
– Поклади газу в Україні не настільки великі. Чи зможе населення платити велику ціну за газ? Люди дивляться телебачення і хвилюються через нинішній конфлікт з Росією і, напевне, у газифікованих селах задаються питанням, чи правильно зробили, коли викидали з домівок котли для твердого палива.
 
– Поклади газу в нас і не розвідані. Взяти до уваги хоча б причорноморський шельф. Дуже давно добували газ й на Прикарпатті. Потрібно проводити розвідку. Запаси газу в Росії також не безмежні. Ми маємо великі газосховища, одні з найбільших у Європі. Проблема з ціною на газ дійсно існує і її не можна заперечувати, але думаю, що людям не варто хвилюватися. Думаю, всім – і Росії, й Україні – вигідно домовитися.
 
Повторюю, газу немає альтернативи. Так, є котли для інших видів палива, але щоб купити його для школи і садочка, треба викласти 30 тисяч євро. Коли він себе окупить? В Україні ще не напрацьовані технології для масового використання брикетів із соломи чи тирси. Потрібно системно підходити до вирішення цієї проблеми. Якщо не газифікувати сіл, то людям потрібно пропонувати щось взамін. Наші лінії електропередач не витримують жодної критики. Ми електрикою опалюємо один дитсадок у Коршеві. Вважаю, що просто пощастило селу, бо вони приєдналися ще в 2007 році. У 2008 ж за приєднання до котла потужністю 45 КВт потрібно було заплатити 100 тисяч гривень. Щось можна сказати про сприяння застосуванню альтернативних видів палива?
 
І ще одне. Запам’ятайте, якщо на газ буде зафіксовано більшу ціну, тут же подорожчає вугілля. Щоб натопити нормально хату на зиму, треба завезти мінімум 10 т брикету. Це приблизно ті ж самі гроші, що потрібно заплатити за газ.
 
– Я зрозуміла, що Ви впевнені в тому, що Україна з честю вийде з того газового конфлікту. Але які висновки варто зробити нашим можновладцям після цього?
 
– По-перше, не треба запускати посередників. Сидіти «на трубі» й отримувати кошти – дуже проста справа. Треба чесно домовлятися з росіянами та залучати західних експертів до цього процесу. Думаю, тоді все нормалізується.
От ми формуємо бюджети і нам кажуть, що в першу чергу потрібно фінансувати зарплату та енергоносії. Кому ж ми платимо за енергоносії? Посередникам.
 
Я нікого не хочу критикувати: ні облгазу, ні обленерго, але це – комерційні структури, яким ми першочергово сплачуємо бюджетні гроші. Треба було би врегулювати цю ситуацію. Для бюджетної сфери взагалі потрібно встановити мінімальні ціни, бо це зменшить навантаження на бюджет та зруйнує безліч корупційних схем. У Росії не менше корупції, аніж у нас, бо там також хочуть сидіти «на трубі» і мати з цього гроші.
 
– Районні ради, в тому числі і та, яку Ви очолюєте, будуть проводити бюджетні сесії. Яким буде бюджет 2009 року в Луцькому районі? Чи суттєво відрізнятиметься від попереднього?
 
– Я вже володію контрольними цифрами щодо бюджету Луцького району. Доведені цифри не є поганими. Ми маємо збільшення витрат на освіту та медицину. На освіту буде використано на 4 мільйони гривень більше, ніж у попередньому році, а на медицину – 1,5 мільйона. Трохи гірша ситуація у культурі, але Луцький район залишається чи не єдиним в області, де завідувачі будинків культури мають стовідсоткове навантаження. Нам дещо не вистачає коштів на органи місцевого самоврядування, але ця ситуація потроюється щорічно.
Мені як голові райради неприємно визнавати, що органи місцевого самоврядування недофінансовуються. Добре, що Луцький район має перевиконання бюджету і ми вирівнюємо ситуацію упродовж року. Я впевнений у тому, що сільський голова повинен отримувати нормальну заробітну плату.
 
– Якою є зарплати сільських голів у Луцькому районі?
 
– Вони – різні. У приміських сільських радах – більші, у віддалених – менші іноді у 2, а то й у 3,5 раза. Хіба зарплату в сумі 1000 чи 1200 гривень можна вважати великою? У селі ж багато проблем. Дуже багато функцій покладається на територіальні громади, і їх треба виконувати з такою низькою зарплатою. Ми неодноразово зверталися до Кабміну з цього приводу. Обговорювали цю тему і з головою облради. Наші представники побували на засіданні Бюджетного Комітету Верховної Ради. Уявляєте, там не знають, що сільські ради опікуються дитячими садками! Мені соромно про це говорити, але це – правда.
 
– Так перший заступник голови Бюджетного Комітету – волинянин Євген Кирильчук. Ви йому намагалися пояснити ситуацію поза стінами Комітету, щоб він міг донести її своїм колегам? Ви неодноразово критикували і формулу розподілу міжбюджетних трансфертів. Чи відома Ваша позиція народним депутатам?
 
– Так ми спілкуємось з ним. Власне Євген Кирильчук і запросив нашого представника на засідання Бюджетного Комітету. Але це нічого не змінило. Нас послухали і все.
 
Тепер про розрахункову формулу. Вона має право на життя. Є сільські ради, які на своїх територіях мають потужне виробництво і їм надходять шалені кошти порівняно з іншими. Їм може надійти по кілька мільйонів прибуткового податку, а іншим – кілька тисяч. Розрахункова формула допомагає вирівняти цей дисбаланс. Але взагалі-то цю формулу почали застосовувати для Києва. Там постійно було кілька зайвих мільярдів гривень у бюджеті. При цьому у країні бюджети не виконувалися і ці кошти зі столиці забирали. Відомо, що у зв’язку з цим Київська адміністрація судилася з Кабміном, але програла суд.
 
Формула застосовується досі, і є парадокси, пов’язані з нею.У минулому році з бюджету Торчинської селищної ради вилучалося 800 тисяч гривень, а доходу там – 850 тисяч. Ви уявляєте, що таке Торчин з 6 тисячами жителів? Там є ж свої проблеми! Але ж є і формула. Я нікого не хочу критикувати, але її погоджує і наше фінуправління, і Міністерство фінансів. Ми нікуди не можемо від неї відійти. Не надають право, скажімо, райраді чи райдержадміністрації втручатися в ці процеси, хоч ми краще знаємо ситуацію на місцях.
 
Так само, згідно з формулою, в цьому 2009 році з бюджету Боратинської сільради буде вилучено близько 2 мільйонів гривень. Але знову ж таки, якщо «Кромберг енд Шуберт» зменшить виробництво, то у Баратинської сільської ради не буде коштів, які можна вилучити. Ми обговорювали ці проблеми з відомими політиками.
 
– Наскільки проблемним буде нинішній бюджет у Луцькому районі?
 
– Я вважаю, що Луцький район матиме правильний бюджет і не потерпатиме від сильних проблем. Вони можуть виникнути тільки через те, що не надходитимуть живі кошти. Треба, щоб залучалися інвестиції. Тоді працюватимуть підприємства і будуть податки. Іншої альтернативи немає. Також нам потрібна територіальна реформа. Тоді ми не матимемо такої ситуації, що сільський голова отримує менш ніж 1000 гривень.
 
У цьому році ми, звичайно, бюджет оптимізуємо, але я переживаю за те, що буде скорочуватися виробництво. Найперше це стосується заводу «Кромберг енд Шуберт», про який я вже згадував. Виробництво цього підприємства орієнтоване на Німеччину. Я якось чув, що коли німецьке автомобілебудування починає кашляти, то тоді цей «грип» затяжний. Ніхто з експертів не береться прогнозувати, на скільки часу затягнеться ця криза.
 
Втім, життя не стоїть на місці. Можливо частина доходів перекриється іншими надходженнями. Але сьогодні ми усвідомлюємо, що саме «Кромберг енд Шуберт» давав прибуткового податку до районного бюджету близько 30%, тому ми мали хороше перевиконання упродовж останніх років і, відповідно, було що ділити. Почали ремонтувати районний будинок культури, навели порядок у дитячій спортивній школі і багато чого зробили. Це все реалізовувалося за власні кошти.
 
Дещо дивуюся депутатам обласної ради, які відмовили у виділенні 10 тисяч гривень Маяківській сільській раді на встановлення пам’ятника. Ми з районного бюджету дали 30 тисяч гривень, 40 тисяч – виділила сільрада, а обласна рада відмовила у 10 тисячах. Чому б не стимулювати район, який профінансував об’єкт на 90%?
 
– Даруйте, але мова йде не про найбіднішу сільську раду в області...
 
– Я вважаю, що варто було виділити гроші на пам’ятник, який стоятиме при дорозі міжнародного значення. І що таке 10 тисяч для обласного бюджету?
 
– Але ж обласний бюджет міг би виділити ці кошти для сільської ради з поліського регіону, які бідніші, а тому й кошти їм потрібніші.
 
– Якби ви подивилися на клуби в поліських районах, то переконалися б, що вони є кращими, ніж в Луцькому районі. Колись у радянські часи держава вкладала значно більше капітальних коштів у поліські села.
 
– Ми ж говоримо про 10 тисяч, які просили не на клуби, а на спорудження пам’ятника.
 
– Я навів це як приклад. Вважаю, що обласна рада повинна співфінансувати об’єкти, на які левову частку коштів виділяють місцеві ради. От будується школа і садочок у Рованцях. Вкладено 5 мільйонів місцевих коштів. Може, обласна рада виділити хоча би 200 тисяч?
 
У нас було і явно гірше обладнання у районній лікарні, якщо порівнювати з іншими районами. Повинна бути якась допомога і Луцькому району. Хоча би на рівні 5%. Мене дуже часто дивує позиція депутатів обласної ради. Скажімо, на підключення до освітлення дороги в районі Підгайців ми виділили 70 тисяч гривень і просили з обласного бюджету 10 тисяч. Нам знову ж таки не дали коштів. Якщо говорити про ремонт доріг на нашій території, то й тут позиція обласних обранців: «Луцький район – багатий, хай сам виплутується». Але хто порахував, яка кількість вантажу проходить через наш район? Це велике навантаження на дороги. Потрібно враховувати ці фактори. Тим не менше Луцький район найменше фінансується.
 
Але я ще раз наполягаю, що тільки розвиток бізнесу та залучення інвестиції допоможуть нам всім стати на ноги.
 
– Ви дуже бурхливо відстоюєте ту позицію, що обласному бюджету варто допомагати Луцькому району. Це – зрозуміло, бо Ви – голова Луцької райради. Але ж Ви, напевне, розумієте, що саме на Луцький район обласні чиновники та депутати дивляться як на найбільш успішний та привабливий для залучення інвестицій. Можна сперечатися з Вами стосовно того, чи мали шалений розвиток поліські райони в радянські часи, адже, незважаючи на те, що там споруджували клуби та школи, села не ставали перспективнішими і значно втратили у статусі, який мали до 39 року. Сьогодні на волинське Полісся можна залучити інвестиції, з Вашої точки зору, чи вони й надалі залишатимуться неперспективними та дотаційними?
 
– Там також треба розвивати бізнес. Особливо туристичний. Повинні відповідно розвиватися і прикордонні райони. В цьому їх має підтримувати держава.
 
– А як щодо сільського господарства?
 
– На цю тему можна дуже довго говорити. Поліські райони мають великі можливості для розвитку овочівництва. Великі заводи, які виробляють соки, 60% моркви беруть із Волині. Загалом же світові тенденції є такими, що в сільському господарстві зайнято лише 3% населення і ці цифри постійно зменшуються. В радянські часи цей показник сягав 30%. Але потрібно враховувати те, що відбувається у світовій економіці, і намагатися забезпечувати зайнятість людей із поліських районів в інших сферах.
 
Сільське ж господарство в Україні, на моє переконання, має розвиватися в іншому напрямку, аніж сьогодні. Я за те, щоб одна територіальна громада мала 20-30 нормальних фермерських господарств. Держава має забезпечувати їм дотацію та виробництво малої техніки. Якби була дотація на гектар, то стан справ був би іншим. Середня площа фермерського господарства у Європі – 20 гектарів. Окрім того, в нас найбільша в Європі розораність землі. Це, звісно, не стосується поліських районів Волині, але в інших ореться все, що можна. Потрібно проаналізувати, чи це нам потрібно, та оптимізувати виробництво у сільському господарстві
 
Ефективному розвитку сільського господарства заважає і наша недосконала податкова система. Фермер повинен ходити та здавати звітність у 5 чи 6 фондів. Радянська влада відучила нас від таких речей. Тепер зрозуміло, що аби самостійно займатися сільським господарством, треба мати відповідну освіту. Колись голова колгоспу в селі був всім, бо до нього йшли і по машину, і щоб виписати пшениці. Люди були залежні. Поки ще в нас не помінялась свідомість. Щоб виправити становище, в державі нічого не робиться. Хоча людей, які гарно господарюють, вистачає.
 
Є ще кілька важливих моментів. Скажімо, не варто нам говорити, скільки ми зібрали зерна. Бо тільки ми це повідомили, як ціни відразу впали. В одній із потужно розвинутих країн (не хочу називати, якій) інформація про те, скільки зерна збирається в державі, є державною таємницею. І це – правильно! У минулому році ми зібрали 20 мільйонів тонн – була ціна 1200 гривень за тонну. В цьому році маємо врожай 40 мільйонів тонн – ціна 600 гривень. Кому ми приносимо користь своєю відкритістю? До речі, варто відзначити ще одну специфіку нашого вітчизняного сільського господарства: чим більша в нас врожайність, тим гірша якість пшениці. Сьогодні є серйозні претензії до якості нашого зерна в Пакистані, в Ірані, є відмови від контрактів... Проблема в тому, що ми нічого нового не зробили у сільському господарстві, хоча прийнято Закон України «Про фермерські господарства».
 
– Ви згадували про проблеми, які має завод Кромберг енд Шуберт», що є значним бюджетоутворюючим підприємством для Луцького району. А чи вплинула фінансова криза на темпи будівництва заводу компанії Nestle у Смолигові?
 
– Наскільки мені відомо, керівництво компанії не збирається ані припиняти будівництва, ані збавляти його темпів. Завод буде зданий у строки. Вплинути на ситуацію може тільки погода. Фінансування ж є стабільним. Думаю, будівництво завершиться до 1 липня цього року. Обсяги продукції на ньому вироблятимуться у тих об’ємах, про які йшлося раніше. Це буде один із найпотужніших заводів компанії Nestle в Європі.
 
– Компанія давала деякі соціальні обіцянки Смолигівській сільській раді. Ці домовленості дотримані інвестором?
 
– Звичайно. Є гарна співпраця між Nestle і Смолигівською сільською радою. Є допомога і району в цілому. Збудовано дорогу до села. Компанія вклала в проект 5 мільйонів гривень. Є домовленість про допомогу в будівництві дитячого садка. Скажімо, на початку навчального року кожен учень Луцького району отримав подарунки від компанії.
 
– У минулому році ми спілкувалися з Вами в рамках такого ж інтерв’ю і я запитувала про інші інвестиційні проекти . Ви тоді сказали, що інвестиційні проекти, які і гроші, люблять тишу, і не захотіли про них розповідати. Чи можете вже відкрити якісь із секретів?
 
– Луцький район привабливий у плані інвестицій, бо тут і комунікації, і обласний центр поруч. Ми маємо кілька гарних проектів. Один із них реалізовується дуже давно і не є секретом – я маю на увазі будівництво сміттєпереробного заводу. Правда, існують деякі труднощі, але я вірю, що цей проект буде реалізовано. Є ще один проект, який розпочала компанія Nestle, але про нього ще говорити рано. Варто почекати кілька місяців. Знаєте, не все так просто в нас у країні.
 
– Інвесторів лякає наша політична ситуація?
 
– Безумовно. Я нещодавно мав цікаву розмову з представниками концерну Danon. Це – одне з найпотужніших у світі підприємств по переробці молока. Вони придивляються до нас, але їх багато що відлякує.
 
– Хочете сказати, що, ймовірно, концерн матиме виробництво на території Луцького району?
 
– (сміється) Я казав, що спілкувався з цими людьми. Вони мають намір побудувати завод у Західній Україні. Побачимо, де він буде розташований.
 
– Коли Вас звільнили з посади голови райдержадміністрації, то тодішній голова ОДА Володимир Бондар в одному з коментарів на цю тему сказав, що однією з причин звільнення є те, що пан Прус, працюючи на державній службі, не позбувся свободи підприємництва. Мовляв, на навчання відмовився поїхати, вважаючи, що все знає про специфіку роботи голови РДА і тому подібне. Сьогодні Ви працюєте в органі місцевого самоврядування і ведете переговори з інвесторами. Успішності цих переговорів сприяє Ваша свобода підприємництва?
 
– Звичайно, сприяє. Але, знаєте, якщо відверто, то я не хотів би згадувати інтерв’ю пана Бондара стосовно мого звільнення. Тоді одна з газет подала досить тенденційну інформацію. Розмістили коментарі голови ОДА, а моєю точкою зору не поцікавилися. Сьогодні, до речі, в мене хороші стосунки з Володимиром Нальковичем. Ми часто спілкуємося по телефону. Кожен переосмислив те, що вчинив.
 
А щодо свободи підприємництва... Я вважаю, що голова райради не повинен дбати тільки про те, щоб провести сесію. Збирати депутатів, проводити засідання постійних комісії, зустрічатися з головами сільських рад – це все, звичайно, потрібно, але цим не варто обмежувати свою діяльність. Хто буде сприяти розвитку бізнесу на території району? Це повинна робити влада. Вона повинна приводити інвесторів. Коли вони сюди їдуть, знаючи, що тут чиновник посприяв у будівництві заводу, на якому працює 3 тисячі людей, то почуваються комфортніше. Люди, які при владі, повинні сприяти розвитку бізнесу. Я це роблю із задоволенням.
 
– Вас не розчарувала державна робота?
 
– Іноді розчаровує, бо руки опускаються, коли чогось не можна зробити. Наведу елементарний приклад. У той час, коли я працював у виконавчій владі, ми опікувалися перевезеннями. Це – нормально. Так має бути. Який чиновник в області має краще знати про маршрут Радомишль – Луцьк, ніж місцевий? І для чого тоді виконавча влада у районі чи депутати? Але ж забрали з району ці функції. Всіма перевезеннями з межами одного населеного пункту опікується облдержадміністрація. Це – нонсенс. Люди ж до мене приходять чи до місцевої виконавчої влади? Ми вже й звернення на сесії приймали і що тільки не робили. Але все – марно.
 
– Ви згадували, що помирилися з Володимиром Бондарем. Яким чином пересіклися ваші дороги? Ви сьогодні представляєте різні, явно не дружелюбні політичні сили. Спрацював людський фактор?
 
– Я не буду казати про фактор. Скажу одне: завдяки Бондареві я прийшов у політику. Це – правда.
 
– Хто перший зробив крок назустріч?
 
– Це не так важливо. Я не тримаю на нього зла через те звільнення. Життя триває.
 
– Зараз ви є головою райради, а не райдержадміністрації. Звичайно, специфіка стосунків голів райрад з головою обласної ради є дещо іншою, ніж на рівні місцевих держадміністрацій, але, чомусь складається враження, що Ви в деяких ситуаціях перестраховуєтеся, аби не йти на умовний конфлікт з керівництвом вищого представницького органу краю. Коли Ви очолювали РДА, то поводили себе більш емоційно та реагували на зауваження до Вашої діяльності. Сьогодні ж на засіданнях тих же координаційних рад при голові облради Ви мовчки ковтаєте пігулку критики у Вашу адресу стосовно того, що мало сприяєте у передплаті однієї із столичних газет.
 
– Це все – дрібниці. Газети мають бути самодостатніми. Якщо держава хоче фінансувати певні газети, то нехай це робить. Райрада, звісно, може посприяти у підписці газет. Але коли кореспондент виходить на трибуну і порівнює ціну газети та літри молока, то відповідати на такі зауваження я не вважаю за потрібне. Хай оцінюють Луцький район за іншими критеріями, зважаючи, на перевиконання бюджету, а роботу голови ради, аналізуючи роботу сесій. Голова облради Анатолій Грицюк ставиться до Луцького району толерантно та з повагою. Я демонструю те ж саме. Мене ж критикує не голова обласної ради. В нас гарні стосунки. До речі, з нинішнім головою облдержадміністрації Миколою Романюком – також.
 
– Це інтерв’ю з’явиться на сайті напередодні Щедрого вечора та Нового року за старим стилем. Чого бажаєте своїй громаді у свята?
 
– Успіху та достатку не лише Луцькій, а й усім українським територіальним громадам. Людям бажаю банальних речей: щастя і здоров’я, а ще – терпимості у цей нелегкий час. Хотів би побажати і владі: варто повернутися обличчям до людей. Треба працювати так, щоб кожен житель чи то з села, чи то з міста відчував захист та опіку влади. Тоді все буде добре. Тому бажаю чиновникам доброти. Все буде добре.
 
Розмовляла Оксана ЛУКАШУК
Загрузка...
Коментарів: 8
Анонім Показати IP 13 Січня 2009 17:47
Шикарне інтерв"ю. Вже всі забули чомусь резонансну справу, як Бондар звільняв Пруса, а це ж Прус збудував в районі Кромберг, якого Бондар видавав як власне досягнення!
Анонім Показати IP 13 Січня 2009 17:47
Толковый мужик.
Анонім Показати IP 14 Січня 2009 08:29
Балаболка і клоун той малограмотний Прус.А щодо будівництва заводу то сприяв тому Кривицький та Науменко а Прус в той час був поганим фермером.
Анонім Показати IP 15 Січня 2009 14:22
Кривий і Наум тут вихідні, цікаво а який завод будується в Смолигові де живе Прус їхав ввечері з Володимира там будівництво також в розпалі
Анонім Показати IP 16 Січня 2009 17:14
То Прус вибив від Нестлє розширення - інвестиція 30 міліонів євро
Анонім Показати IP 22 Січня 2009 08:32
[Вирізано - цензура] ваш прус. [Вирізано - цензура]. Органи ще скажуть свое слово.
Мауглі Показати IP 23 Січня 2009 11:48
Слабенький рівень. З таким не підеш на полювання.
Анонім Показати IP 24 Січня 2009 09:45
Треба щоб Цензор звернувся вУправління по боротьбі з організованою злочинністю і там йому покажуть хто такий прус.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.